При вступі до школи пред'являються високі вимоги до дитини в області мови, тому її рівень також визначається при визначенні шкільної зрілості. Мова має важливе значення у функціонуванні школи та впливає на загальний розвиток та якість навчання. Окрім викладання, мовлення також необхідне для соціального функціонування в класі або всій школі. Діти повинні вміти спілкуватися один з одним, ділитися власними думками, слухати незнайомців і таким чином формувати стосунки з однолітками.
Рівень мовленнєвих та комунікативних навичок дитини при вступі до школи є результатом тривалого процесу, на який впливають:
Рухові навички
Грубі моторики, такі як пересування в самому середовищі, разом з дрібною моторикою забезпечують отримання дитиною величезної кількості стимулів та інформації. Дитина сприймає оточення, спостерігає, маніпулює предметами, пробує нові речі і тим самим збагачує свою базу знань. Дослідження показують, що Порушення комунікативних навичок зазвичай можна спостерігати у дітей з порушенням рухового розвитку а у дітей з порушенням мовлення або затримкою мовлення також знижений рівень моторики.
Сприйняття
Слухове та зорове сприйняття має великий вплив на розвиток мовлення. Як і у випадку з руховими навичками, дослідження показали, що діти з розладом в одній із цих областей мають проблеми з навичками спілкування. Маленька дитина поступово починає відокремлювати рідну мову від звуків навколишнього середовища, згодом вона навмисно починає слухати і імітувати перші звуки. Першими словами дитини, як правило, є позначення предметів або осіб навколо нього. Зорові стимули спонукають дитину до вокалізації.
Соціальне середовище
Із зовнішніх факторів найважливішим є сімейне походження, освітній стиль. Батьки є зразком спілкування для дітей, діти багато чого дізнаються через слухання, створення діалогу, вони дивляться на невербальні елементи спілкування членів сім'ї. Відсутність стимулів або перенасичення претензіями може призвести до затримки мови, заїкання тощо.
Мова має кілька мовних рівнів
Дошкільнята повинні вміти не тільки нормальне спілкування, але також для розуміння інтерпретації чи доручення вчителя. Важливо вміти правильно і чітко висловлюватися, вміти пояснювати свої думки і одночасно дотримуватися всіх правил спілкування. Починаючи навчання в школі, дошкільник повинен опанувати всі 4 мовні рівні мовлення, інакше у нього можуть виникнути труднощі з читанням і письмом.
1. Фонетико-фонологічний
Те, що ми спостерігаємо: слухова дискримінація звуків, вимова, артикуляційна спритність, плавність
Розрізнення звуків тісно пов’язане з вимовою - дитина повинна не тільки розрізняти звуки, але й вміти розпізнавати правильне чи неправильне формулювання. Якщо вимова дитини неправильна протягом 5-7 років, необхідно зосередитися на цій галузі і шукати фахівця. При постановці діагнозу необхідно стежити за природною мовою дитини - ми фіксуємо, які звуки вона вимовляє неправильно, які плутає або не імітує невідповідні звуки.
2. Лексико-семантичний
Чого ми слідуємо: розуміння вказівок, рівень і широта пасивного та активного словникового запасу, створення протилежностей чи синонімів, орієнтація у значеннях, прислів'ях, метафорах
Цей рівень включає розуміння мовлення у повсякденній розмові, коли дитина використовує свій активний словник та висловлює те, що переживає чи думає, або описує досвід, ситуацію, картину.
3. Морфологічно-синтаксичний
Чого ми слідуємо: використання частини мови, дотримання граматичних правил, будова речення, вміння розрізняти правильне та неправильне речення
Вивчаючи цей рівень, ми помічаємо, зокрема, спонтанне вираження дитини та те, як саме вона дотримується граматичних правил - як напружує дієслова, як напружує, як спостерігає за будовою речення, які типи слів використовує. Протягом 4 років граматичні помилки в мовленні є природними, але якщо серйозні недоліки зберігаються, це може бути сигналом порушення розвитку мовлення або загальної відсталості.
4. Прагматичний
Чого ми слідуємо: встановлення словесного контакту, вміння вести діалог (запитувати і відповідати), підтримує зоровий контакт, вміння називати своє ім’я та сім’ю, адресу
Прагматичний рівень стосується, зокрема, соціального контексту. З його допомогою дитина може про щось просити, висловлювати свої почуття. Сюди входить вміння створювати діалог та використовувати міміку та жести.