капітан

ВСТУП

Розділ 1
ТУРЕЦЬКА СТАНКА

Я викладу свої вірші беконом
чому ти не вкусиш їх, Гонгорілла.

Ти, в жилах якого б'ється Алатріст
кого ваш клинок облагороджує.

Епізод 2
МАСКОВАНЕ

Розділ 3
МАЛЕНЬКА ДАМА

Тут лежить Міссер з Флориди
і вони кажуть, що це йому добре
Сатана його життя.
Жодна кицька ніколи не бачила його роговим.
Він був ворогом Ірода та його народу,
не тому, що він зарізав невинних,
більше тому, що будучи дітьми і такий гарний,
Він наказав їм перерізати горло і не трахати їх.

Негідник ще не прийшов
хто обіцяв прийти
бути почесним у смерті
моєї благородної і благородної руки.

Той факт, що капітан час від часу засміявся, коли він читав це, мабуть, щоб приховати жаління з приводу своєї старої рани, був недостатнім, щоб затьмарити той факт, що мені сподобались гарні вірші. Як і ті інші, хто також застосував мене до письма того ранку, бо їхні ночі також чули білим від Дієго Алатріста:

Рукопашний бій я повинен вбити
де це бачить Севілья,
на площі або на вулиці;
що той, хто вбиває і не воює
ніхто не може його вибачити;
а той, хто помре, виграє більше
зрадницько, що той, хто його вбиває.

Грязь, яка мені служить, радить мені.

Мені не треба мовчати, навіть пальцем,
вже торкаючись рота, або вже чола,
мовчання попереджати або загрожувати страхом.
Не мав мужнього духу?
Чи завжди потрібно відчувати сказане?
Ви коли-небудь говорили, як це відчувається?

Хуан Вікунья та Ліценціадо Кальзас зааплодували, а Туерто Фадріке серйозно кивнув. Капітан Алатріст подивився на дона Франциско з довгою і меланхолічною посмішкою, яку він повернув, і Домін Перес відмовився від цього питання як неможливий, зосередившись на своєму мускаті, багато напоєному. Поет повернувся до звинувачення, тепер розпочавши його сонетом, який час від часу обертав:

Я дивився на стіни своєї батьківщини,
якщо сильний час, вже розсипався.

Карідад ла Лебріяна пройшов, взявши з собою порожні кружки і попросивши стриматися, перш ніж відійти рухом стегон, який привернув усі погляди, крім очей Доміна, зосереджених на його мускаті, та дон Франциско, загублених у бою з мовчазною привиди:

Я зайшов до свого будинку, побачив, що він забруднений
старої кімнати це було зіпсовано;
мій персонал, більш кривий і менш сильний.
Переможений віком, я відчув свій меч,
і я не знайшов на що поглянути
що це не був спогад про смерть.

Розділ 4
ЗАСІДКА

О, ха-ха, божевільний
нехай меч впаде.

Розділ 5
ДВА АНГЛІЙСЬКІ

частина 6
МИСТЕЦТВО РОБОТИ ВРАГІВ

Уельс приїжджав на весілля з інфантою
у пошуках таламуса і принцеси,
леопард невіглас, що це компанія
коронує не сміливого, а того, хто терпить.

Розділ 7
LA RÚA DEL PRADO

Вранці я буду
в церкві, до якої ти ходиш;
вдень, якщо ви виходите
Побачимось у перегонах;
у сутінках я піду
до Прадо, до машини, що під’їхала;
то на приглушеній вулиці:
подивись, чи добре ти помічаєш моє кохання
Години Калле-мера
маси, паркан, машина та луг.

. Страждаю пішки я залишаюся
з поведінкою, добре або погано оплачується.
Ніколи не бачив мерзенної тіні страху,
і хоча вони зарозумілі, про них повідомляють.
Вони терплять усе в будь-якому нападі;
вони просто не страждають, коли їх говорять вголос.

Розділ 8
ПОРТИЛЬО ДЕ ЛАС АНІМАС

Розділ 9
КЛАСИ САН-ФЕЛІПЕ

Чи скажу я, яка галантна вуздечка,
взуття черевики та шпори,
витончена рука, рука
зійди, туго поводь,
шар, тіло
те саме і уважний погляд
галантний ходив вулицями
до стремена королеви?

За смерть розбійнику Європи
чий ви містер Іверський монарх.

І навіть великий Лопе писав, звертаючись до рогу, вбитого королівською рукою:

Щасливою і нещасною була ваша удача,
Ну, як життя не дало тобі приводу,
ви не знаєте, чим ви зобов'язані своєю смертю.

-Що ви не знаєте, як вибратися з цих трибун!
-Друже, ось товариші.
Ці плити в мене зачаровані;
що в цілому світі я не знайшов землі
настільки родюча брехня.

І навіть великий дон Мігель де Сервантес, хай Бог має найкращу славу, писав у своїй подорожі на Парнас:

До побачення, від Сан-Феліпе чудова прогулянка,
де якщо турок опуститься або хорт піде вгору,
як у Венеційському віснику, який я читав.

Муза, яка дме і не надихає,
і знає, наскільки зрадницьке
краще покласти пальці
в моїй сумці, ніж у його лірі.

А наступного дня, навпаки. Бо тоді Дон Франциско контратакував своєю найтовстішою артилерією:

Цей пік пороку образи;
цей, у якого сьогодні перди - русалки.
Це осел, і в Гонгорі, і в культі,
що буджаррон навряд чи знав його.

Або воно було відправлене з тими іншими віршами, настільки святкуваними як люті, що вони бігали з кінця в кінець міста, ставлячи Гонгору як домінного лоха:

Людина, в якій прибирання було так мало,
не торкаючись його напруги,
ніж будь-коли, що я знаю,
лайно випало з рота.

Приємні речі, які немилосердний Дон Франциско поширював і на бідного Руїса де Аларкона, з фізичним нещастям якого - горбом чи горбом - він любив користуватися нещадною дотепністю:

У кого з лампами
груди, бік і плече?
Корковілла.

Такі вірші циркулювали анонімно, теоретично; але всі прекрасно знали, хто їх зробив з найгіршим наміром у світі. Звичайно, інші не були короткими; і сонети, і десяті були частими, і читання їх у брехні та загострення його таланту. Дон Франциско атакував і контратакував пір’ям, змоченим у його найроз’їдаючій жовчі, було все одне. І якби це не була Гонгора чи Аларкон, це міг бути хто завгодно; Ну, а в ті дні, коли поет жадібно вставав, він стріляв плоскою кулею проти всього, що рухалося:

Рогоносець ти, такий собі, до ліктів,
і можна згрібати обома храмами;
такі довгі роги та брехня у вас є,
що якщо ти їх не розтягнеш, ти зробиш грязь.

Розділ 10
ПРИПИС КНЯЗЯ

У загоні комедій
дощ біля дверей
вологіше і мокріше
за підкрадання без оплати

-Знаменитий - Ареналь.
-Коли це перестало бути?
-На мою думку, чи не всі бачили однаково.

Навіть сьогодні я зворушений згадувати ті вірші, перші, які я чув у своєму житті на сцені комедійного загону; і більше тому, що актрисі, яка зіграла Доню Лору, прекрасну Марію де Кастро, пізніше довелося зайняти певний простір у житті капітана Алатрісте та в моєму. Але того дня в загоні принца Кастро був не для мене, а за прекрасну Лауру, яка вирушає зі своєю тіткою Урбаною до порту Севільї, де галери готуються до відплиття, і де вона випадково зустрічає дона Лопе і Толедо., його слуга.

Скорочення необхідне;
вони вже хочуть піти
О яка перемога втікати
зброю жінки!

Усе навколо мене зникало, звисаючи як би від слів, що виходили з вуст акторів. Звичайно, через кілька хвилин я опинився посеред Ареналь-де-Севільї, шалено закоханий у Лауру, і я хотів мати галантність капітанів Фахардо та Кастельяноса, а також битися з приставами та дужками перед тим, як розпочати армію короля, кажучи, як Дон Лопе:

Мені довелося витягнути меч.
той для джентльмена
шляхетний, до речі; що справедливо
шануй того, хто не сподобається,
якщо у чоловіка щось є.
З чим стикатися, навіть якщо він божевільний
відсутній, хто наважився
щоб образити вас, я думаю
що таке людина в малому.

«Двоюрідний брат» дзвонить їй. не знаю
якщо цей простий істинний;
більше - це не перша мотузка
що за фальшивою премією є.

Розділ 11
ПЕЧАТЛЯ І ЛИСТ

Мадрид, вересень 1996 р

ВИДИМКИ КВІТІВ ПОЕЗІЇ РІЗНИХ СВІДОК З ЦЬОГО СУДУ

Надруковано з XVII століття без відбитків, зберігається в секції «Графство Гуадальмедіна» архіву та бібліотеки герцогів Нуево-Екстремо (Севілья).

ПРИПИСАНИЙ ДОНУ ФРАНЧИСКО ДЕ КВЕДО, ПОХВАЛЯЄ ВІЙСЬКОВУ ВІРТУТУ В ОСОБІ КАПИТАНА ДОН ДІЄГО АЛАТРИСТА.

Сонет
Ти, в жилах якого б'ється Алатріст
Кого ваш клинок облагороджує,
Поки у вас є життя для вівілли,
Ви чините опір будь-якому ворогу.
З третього віку пальто, яке ви носите,
Бог живе, що ти одягаєш її без плям,
Це якщо є хтось, хто не може страждати,
Це ти, що ти одягаєшся з честю.
Сміливий капітан у подорожі
Кривавий і в шаленому спокої,
В чиїх грудях стільки вогню дихає.
Ви ніколи не прощаєте бравади,
І, пообіцявши свою віру, ви так твердите,
Що ти не загубиш себе, навіть якщо ти Дієго.

ДО ТОГО ЖЕ ТЕМИ, ДО БУРЛІЙСЬКОГО.

Десяте
У Фландрії він поклав щуку,
І навіть більше, тому що він поклав
На бігу оманливий габачо,
Крик на арніку,
Яке волосся було багатим,
Якщо я страждаю, розбитий сумний;
З будь-яким протилежним зарядом,
Я не можу знайти більше того, що мене лякає,
Ну, в Генті ніхто не сміливіший
Той капітан Алатрісте.

ВІД ГРАФА ГВАДАЛЬМЕДИНИ ДО КАРЛОСА, КНЯЗЯ УЕЛІСА, ОСТАНУЙТЕ В МАДРІДІ

Сонет
Уельс приїжджав на весілля з інфантою
У пошуках таламуса і принцеси,
Невігла леопарда, що ця компанія
Він вінчає не сміливих, а того, хто витримує.
Для завершення подвигу він піднімається
Який орел впевнений у своїй здобичі,
Не розуміючи, що обіцянка марна
Що з причини держави порушено.
Урок з політики, на якому ви навчаєтесь.
Карлос: що в куртуазному болоті
Не самий гордий вітрило з бадьорістю
Пілот, він не кращий
Де успіх нарешті оперізує лоб
Не самий галантний. так самому терплячому,

ВІД ТОГО САМОГО ДО ВЛАДИ БАШТІ ДЖУАНСЬКОГО АБАДА, З ПОДІБНИМИ САНТОРАЛІ

Восьма рима
Доброму Роке в страждала капітуляція,
Ігнаціо як лицар і хоробрий.
До неділі в побитті протестанта.
До Златоуста Іоана в красномовстві,
Єронім на вивченій та івриті,
Пабло політично та розсудливо.
І так чи інакше, за Томасом слідує Квеведо,
Ну, а там, де ви бачите болячку, покладіть палець.