Мені вже все одно. Я знаю, що зима все ще в розпалі, але ця сонячна погода перевела мене у весняний настрій. Добре, скажімо, я ще не торкався зеленого горошку, але завдяки цьому ароматизатору лимонно-петрушкової культури я видавив цей „важчий” картопляний овоч у свіжий і справді весняний смак. Я люблю картоплю фрі. Чому я не хочу? Я думаю, що це один з найкращих рослинних інгредієнтів, що формуються та формуються, тому не випадково я часто наважуюся з ним скрізь. Я також міг би сказати, що зимова їжа - це Веселий Джокер. Він все терпить, усьому радіє і за все дякує. Натомість я намагаюся накопичити тисячу видів земного блага, яке мені егоїстично дуже подобається. Тож фрі! Дякую за все! З командою NolTv ми також все це записали на відео, в певній атмосфері попкорну, кіно. Поп-поп!

петрушкою

Білу частину 10 см порею подрібнюють

1 кг картоплі ризикував півтора-два сантиметри

1 пучок подрібнених стебел петрушки

1 пучок зелені петрушки дрібно нарізаний

1 ст. Л. Їстівного крохмалю

половина лимона з натертою шкіркою і вичавленим соком

6-8 зерен смажених волоських горіхів крупно нарізаних

Розтопіть масло з олією на середньому вогні. Накрийте цибулю, злегка посоліть і протушкуйте. Збризкую ложкою води, щоб швидше розм’якшилось. Я накриваю картоплю, поливаю запас, квасоля, приправляю сіллю. Я кладу подрібнений стебло петрушки, перемішую і накриваю. Я готую його м’яким протягом 8-10 хвилин від джерела. Не пересмажуй, залишайся вкушеним. Я беру два ковші окремо і пюрирую з двома третинами подрібненої петрушки, а потім знову виливаю в основу. Я змішую крохмаль зі сметаною в мисці, додаю половину деци води і загущую цим овочі. Я натираю цедру лимона, вичавлюю в ній сік і все нагріваю. Я більше не кип'ятя. Я пробую на смак і, якщо мені доводиться солити, я мариную його далі. Подавайте зі свіжомеленим перцем, волоськими горіхами та зеленню петрушки, що залишилася. Порада: перед вживанням на неї варто натерти трохи лимонної цедри, оскільки це дає справжній вибух.