когнітивні

Цукровий діабет є дуже поширеним захворюванням, яке має дуже несприятливі наслідки для якості життя та систем охорони здоров'я. За оцінками, його частота значно зросте у найближчі роки; насправді, поширеність зросла майже в чотири рази між 1980 і 2016 роками, можливо, у зв'язку з "епідемією" надмірної ваги та ожиріння. Така закономірність зростання поширеності спостерігалася як у промислово розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються.

Надмірне вироблення супероксид-аніону, спричинене гіперглікемією, є одним із найважливіших патофізіологічних механізмів, пов’язаних із появою хронічних ускладнень захворювання. Хоча несприятливі метаболічні наслідки хронічної внутрішньоклітинної гіперглікемії досить добре вивчені, наслідки діабету та його ускладнень на центральну нервову систему вивчені набагато менше.

Загалом прийнято вважати, що діабет пов'язаний з когнітивними порушеннями, особливо у людей похилого віку, і з підвищеним ризиком розвитку деменції, включаючи хворобу Альцгеймера та судинну деменцію.

Хоча деменція є характерним розладом людей похилого віку, численні фактори схильні до появи когнітивних порушень у будь-якому віці. Очікується, що кількість нових діагностів випадків деменції різко зросте і в найближчі десятиліття.

Оскільки діабет та супутні супутні захворювання збільшують ризик когнітивних порушень та прогресування деменції, виявлення факторів ризику представляє клінічну проблему.

Гіперінсулінемія, синдром резистентності до інсуліну, порушення гомеостазу інсуліну в головному мозку та утворення прогресивних продуктів глікозилювання - це деякі процеси, що беруть участь у протеолізі інсуліну та амілоїду.

Судинні розлади та у фізіології астроцитів, з відхиленнями в нервово-судинних зв'язках, також братимуть участь у когнітивному погіршенні діабету типу 2. У контексті зростаючої поширеності діабету когнітивні погіршення та його прогресування, як очікується, деменції стають все більше і більше найчастіше найближчим часом.

У хворих на цукровий діабет 2 типу деменція порушує фізичну та психічну працездатність та збільшує ризик хронічних ускладнень та смертності. Рання ідентифікація легких когнітивних порушень (МКР) має важливе значення для реалізації необхідних стратегій зменшення ризику прогресування деменції.

Головною метою цього проспективного дослідження, проведеного в амбулаторних умовах, було знання когнітивних порушень у хворих на цукровий діабет та виявлення тих факторів, які визначають перехід МКІ у деменцію протягом 3 років. Так само було встановлено поширеність деменції та проаналізовано основні фактори ризику.

Пацієнти та методи

Набрано 207 пацієнтів з діагнозом цукровий діабет 2 типу, віком від 33 до 81 років (середній вік 57,49 років), які відвідували Центр лікування діабету, лікарні швидкої допомоги "Пій Брінзеу", Тімішоара, Румунія.

53,1% були чоловіками. Враховували ліпідний профіль та наявність мікросудинних ускладнень та супутніх захворювань, таких як хронічні захворювання нирок, серцево-судинні захворювання, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія та ретинопатія.

Визначали індекс маси тіла (ІМТ) та розглядали сироваткові рівні глікованого гемоглобіну (HbA1c), загального холестерину та холестерину, пов’язаного з високими (HDLc) та ліпопротеїдами низької щільності (LDLc).

Когнітивний компроміс був визначений за допомогою Мінімально-психічного державного обстеження (MMSE), з оцінками від 0 до 30 (нижчі оцінки свідчать про погану когнітивну ефективність, тоді як вищі оцінки свідчать про кращу когнітивну функцію).

19 питань за шкалою класифікуються на п’ять категорій, які виявляють орієнтацію, пам’ять, здатність до обчислення, мову та здатність до побудови. Значення 27 або вище вказують на нормальну когнітивну функцію, від 21 до 26 вказують на MCI, від 11 до 20 свідчать про помірні когнітивні порушення, а нижче 10 відображають значні когнітивні порушення.

Під час подальшого спостереження діагноз деменції враховувався за результатами неврологічних та психіатричних тестів та візуалізаційних досліджень (комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія). Були проаналізовані висновки щодо хвороби Альцгеймера та судинної деменції.

Порівняння між групами проводили за допомогою t, t Манна-Уітні, тесту хі-квадрат або Фішера, відповідно. Вплив різних факторів, що змішують, оцінювали в одиничних та багаторазових змінних логістичних моделях регресії. Придатність моделі визначали за статистикою Nagelkerke R 2. Значення р 2) варіації у присутності пацієнтів з діабетом 2 типу та ІРС.

Було виявлено шість значущих змінних: тривалість діабету, середній рівень глюкози в крові натще, середній рівень HbA1c та LDLc та наявність інсульту.

У пацієнтів із цукровим діабетом більш тривалого ризику розвитку деменції було в 1,542 рази більше, ніж у пацієнтів з ІМС та діабетом меншої тривалості (АБО = 1542; 95% ДІ: від 1268 до 1875).

Більш високі рівні HDLc були пов'язані з меншою ймовірністю настання деменції (OR = 0,922; 95% ДІ: 0,854 до 0,997), тоді як підвищений рівень LDLc збільшував ризик прогресування деменції (OR = 1,018; 85% CI: 1004 до 1039).

Пацієнти, які перенесли принаймні один інсульт, мали на 1523 вищий ризик розвитку деменції порівняно з тими, хто не мав анамнезу (АБО = 1523; 95% ДІ: 1401-1704); Подібно до цього серцево-судинні захворювання збільшували ризик у 1258 разів порівняно з пацієнтами без цього захворювання.

Обговорення

Це дослідження вказує на те, що ризик прогресування MCI до деменції у пацієнтів з діабетом 2 типу значною мірою визначається тривалістю діабету, контролем глікемії (рівень глюкози в крові натще і рівень HbA1c), рівнем холестерину, інсультом в анамнезі та наявністю серцево-судинних захворювань захворювання.

Спостерігалось, що гіпоглікемічні та гіперглікемічні епізоди частіше зустрічаються у пацієнтів з діабетом 2 типу та деменцією, ніж у пацієнтів без останнього стану.

Хоча діабет 2 типу та когнітивна дисфункція частіше зустрічаються у людей похилого віку, виявляється, що діабет підвищує ризик деменції у будь-якому віці у вигляді множинних інсультів, хвороби Альцгеймера або деменції змішаного типу.

У попередньому дослідженні цукровий діабет частіше асоціювався із судинною деменцією, ніж хвороба Альцгеймера.

Результати цього дослідження свідчать про те, що діабет 2 типу збільшує довгостроковий ризик розвитку деменції, а також ймовірність переходу від ІМП до деменції.

Ризик хвороби Альцгеймера та деменції також може бути вищим у пацієнтів з переддіабетом, і було помічено, що близько 80% осіб з хворобою Альцгеймера також мають порушення гомеостазу глюкози.

Тим часом цукровий діабет прискорює зниження когнітивних здібностей та збільшує ризик розвитку деменції.

Завершення

У пацієнтів з діабетом 2 типу підвищений ризик серцево-судинних захворювань та інсульту; метаболічні порушення, включаючи поганий контроль глікемії та дисліпідемію, суттєво сприяють серцево-судинній захворюваності.

Ці самі фактори, усі з яких можна виправити, також беруть участь у патофізіології МКВ та ризику прогресування від МКІ до деменції.

Отже, раннє виявлення факторів ризику та здійснення заходів щодо їх корекції, а також виявлення ІМК повинні бути частиною комплексного підходу до пацієнтів із діабетом 2 типу.

Крім того, порушена когнітивна функція ускладнює контроль діабету та дотримання певного лікування, що негативно впливає на прогноз та збільшує ризик ускладнень діабету.

SIIC - Ібероамериканське товариство наукової інформації

Ви повинні зайти на сайт зі своїм обліковим записом користувача IntraMed, щоб побачити коментарі своїх колег або висловити свою думку. Якщо у вас вже є обліковий запис IntraMed або ви хочете зареєструватися, натисніть тут