НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
НАВЧАЛЬНА СФЕРА: ПРИРОДА І СУСПІЛЬСТВО
ТЕМА: ПРИРОДОЗНАВСТВО
СУБСЕДІЯ ЧАСУ: ŠKVP/КІЛЬКІСТЬ ГОДИН НА РІК
1 КЛАС: 1 година на тиждень/33 години на рік
2-й РІК: 1 година на тиждень/33 години на рік
3-й РІК: 1 година на тиждень/33 години на рік
4-й РІК: 2 години на тиждень/66 годин на рік
1. ХАРАКТЕРИСТИКИ КУРСУ
Предметом природознавства є вступ до систематизації та об’єктивізації спонтанно набутих наукових знань дитини. Курс об'єднує кілька наукових галузей, таких як біологія, фізика, хімія та науки про здоров'я. Напрямки інтегровані головним чином тому, що метою курсу є не розвиток змісту самостійних наукових дисциплін, а поступове ознайомлення з природними явищами та законами, щоб дитина одночасно з науковими знаннями розвивала і процесуальну сторону пізнавальної сам процес.
Навчання ґрунтується на спостережній та дослідницькій діяльності, спрямованій на вирішення часткових проблем, тоді як відправною точкою для визначення навчальних проблем є поточні знання дітей, їх минулий досвід та рівень їх пізнавальних здібностей. Самі навчальні заходи спрямовані на ініціювання вивчення явищ та подій, які пов’язані з найближчим оточенням дитини та з самою дитиною. Завдяки експериментальному навчанню діти розвивають позитивні стосунки з природою, а також із самою наукою.
2. ОСНОВНІ ЦІЛІ ТЕМИ
Головною метою курсу є розвиток знань дитини у галузі пізнання природного середовища та пов’язаних з ним явищ, щоб вона могла зорієнтуватися в інформації та мати можливість об’єктивно обробляти її настільки, наскільки це дозволено його пізнавальним рівнем. Ціль може бути вказана більш детально; наука повинна привести дітей до:
§ пізнання навколишнього середовища, спостереження за змінами, що відбуваються в ньому, сприйняття спостережуваних явищ як частини складного цілого природи.
§ розвиток здатності отримувати інформацію про природу шляхом спостереження, дослідження та пошуку в різних інформаційних джерелах.
§ розвиток здатності спостерігати з розумінням за допомогою всіх органів чуття та простих інструментів, об’єктивно інтерпретувати отриману інформацію.
§ опис, порівняння та класифікація інформації, отриманої спостереженням.
§ розвиток вміння проводити прості наукові експерименти.
§ розгляд проблем та їх вирішення з різних сторін.
§ створення та модифікація концепцій та ідей, що описують та пояснюють основні природні явища та існування.
§ усвідомлення необхідності охорони природи та активної участі в більш ефективному використанні речовин, які природа забезпечує людям.
§ знання про функціонування людського організму, повагу до власного здоров’я та його активний захист через здоровий спосіб життя.
3. ЧАСТОВІ ЦІЛІ ТЕМИ
Одна з часткових цілей предмета - ефективна і поступова розвиток мислення дитини. Дитину, яка ще не здатна мислити абстрактно, а її логічне мислення все ще зосереджено на конкретній реальності (імперії), систематично керують, щоб отримати якомога більше емпіричного матеріалу про загальні явища природи та поступово засвоїти основні логічні операції над цими конкретними явищами. Тому перший та другий курс природничих наук зосереджені головним чином на активній роботі з матеріалами, з якими діти часто стикаються. Діти керуються навчанням, щоб досліджувати часткові аспекти загальних ситуацій, щоб:
§ їх здатність спостерігати деталі щодо цілого розвиненого (з яким здатність синтезувати пізніше),
§ вони навчилися порівнювати (що згодом пов'язано зі здатністю відрахування),
§ вони навчилися визначати змінні ситуації, що досліджується (що згодом пов'язано з можливістю створювати тести гіпотез та припущень),
§ вміти ідентифікувати основні ознаки об’єктів та їхні змінні ознаки (що згодом пов’язано із можливістю ідентифікувати виняток або правило),
§ вони навчились узагальнювати, висловлюючи висновок з кількох спостережень (що згодом пов’язано зі здатністю застосовувати набуте пояснення до подібних явищ та модифікувати його, але також здатністю спонукати),
§ вони навчились висловлювати свої уявлення про явища словами та образами (що згодом пов’язано зі здатністю модифікувати ідеї абстрактними маніпуляціями - аналіз явища з уявним іншим самовживанням егоцентричного мовлення як засобу мислення),
§ розвивати вміння сперечатися із використанням причинно-наслідкового зв’язку (що згодом пов’язано зі здатністю створювати гіпотези, обґрунтовані власною теорією),
§ змогли поділитися своїми ідеями з однолітками в робочій групі (що згодом пов’язано зі здатністю ефективно співпрацювати).
Третій і особливо четвертий курс наук орієнтований на зміст та діяльність, щоб можна було досягти розвитку пізнавальних здібностей, які наведені в дужках.
Розвиток пізнавальних здібностей дитини - основна мета, з якою вона нерозривно пов’язана розвиток системи знань дитина в галузі природничих наук. Діти орієнтуються у навчально-виховному процесі так, що
ü правильно виконали та взаємопов’язали основні наукові концепції, що характеризують загальноспостережувані факти, зрозумілі у їхньому віці (пізніше пов’язані з можливістю більш гнучко використовувати терміни) - наприклад, що таке корінь, стебло, лист, квітка - як вони пов’язані один одного і чому.
ü засвоїли вибрані наукові концепції, на яких можна розвивати наукові навички (що згодом пов’язано зі здатністю абстрагуватися) - наприклад, що таке магнетизм, світло, звук, колір.
ü засвоїли основи наукової термінології та змогли відрізнити її від звичайної ненаукової комунікації (яка згодом пов’язується з розумінням наукової систематики), наприклад, назв різних видів рослин і тварин, .
ü здобули знання про взаємозв'язок живої та неживої природи (що згодом асоціюється з розумінням екологічних та екологічних проблем), таких як харчові ланцюги, екосистемні відносини.
ü модифікував зміст вибраних термінів, що мають ненауковий зміст у повсякденному житті (що згодом пов’язується з кращою здатністю модифікувати вміст інших термінів, а також можливістю розширити та звузити застосовність термінів до явищ та об’єктів ) - наприклад, .
Поряд із розвитком системи знань та шляхів її збагачення та модифікації, вона також пов'язана з розвиток конкретних установок, які ведуть дитину до більш свідомого використання своїх знань. Вчитель впливає на ставлення дитини через свою поведінку і особливо спосіб мислення. Таким чином, дитина розвиває наступні характеристики в області ставлення:
Ø Дитина здатна сприймати зв’язок між своїми науковими знаннями та наукою як такою (вона проявляється головним чином мотивацією до навчання).
Ø Дитина розуміє важливість науки для повсякденного життя та об’єктивно оцінює позитивні та негативні наслідки науки та її продуктів на природу та загальне середовище (що проявляється, зокрема, через краще розуміння наукової роботи).
Ø Дитина чутлива до живої природи (особливо проявляється у практичному підході до живих організмів).
Ø Дитина знає, що кожен факт можна пояснити (проявляється головним чином відступом уяви та перевагою логічних принципів мислення).
Ø Дитина здатна змінити свої уявлення про реальність, якщо на неї впливає логічна аргументація (що проявляється переважно розсудливістю та обґрунтованістю суджень у дискусіях).
Розвиток системи знань, розробка способів набуття та модифікації знань та вироблення конкретних установок мають взаємовизначене значення та позицію у навчальній роботі вчителя. Дитина не тільки здобуває знання, але і поступово стає науково грамотним.
4. СПЕЦИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗМІСТУ
Через специфіку наукової освіти предмет науки орієнтований насамперед на розвиток когнітивних, інформаційних та частково соціальних компетентностей. У розробці когнітивні компетентності дитину ведуть до специфічної обробки інформації, отриманої власними спостереженнями та дослідженнями, розробляються відкриваючі (індуктивні) способи пізнання. У розробці інформаційні компетенції в основному йдеться про розвиток у дітей здатності шукати інформацію в різних джерелах та оцінювати їхню придатність для розуміння явища, а також ступінь об’єктивності наданих даних. У розробці соціальні компетенції це головним чином розвиток конструктивного діалогу, спрямованого на модифікацію сучасних уявлень дітей про досліджувані явища.
Навчальний зміст розроблений таким чином, щоб діти поступово систематизували знання про природу, які вони здобули завдяки спонтанному навчанню, спочатку зосереджуючись на описі спостережуваних фактів, виробляючи спостереження, класифікуючи навички, а пізніше - на розширенні знань, намагаючись дослідити принципове функціонування. вибрані природні явища. Розвиваються навички, необхідні для об’єктивного вивчення світу та пошуку інформації у різних типах вторинних джерел. Ці компетенції та компетенції розвиваються під час набуття та модифікації вибраних концепцій і особливо при модифікації більш складних ідей, які конкретизуються стандартом змісту в окремих темах.
Наукова освіта є основою для якісного розвитку екологічних знань, екологічних контекстів, а також для якісного розвитку позитивного ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя. Оскільки мова йде про розвиток установок та знань, створених на основі створення зв’язків між знаннями, недоцільно їх розвивати за допомогою конкретної діяльності, їх розвиток є частиною специфічного підходу до викладання природознавства. Їх змістовний розвиток забезпечується специфікацією стандарту виконання, який концентрує учнів на створенні зв’язків між набутими знаннями.
5. КАДРОВИЙ ПЛАН ОСВІТНОЇ СФЕРИ ПРИРОДИ ТА СУСПІЛЬСТВА