Опис
Ксиліт є природним підсолоджувачем, який міститься у невеликих кількостях (близько 1%) майже у всіх фруктах та овочах, але у підвищеній концентрації зустрічається напр. в качанах кукурудзи або деревині. На відміну від звичайного білого цукру, він дуже корисний для організму. Березу часто використовують як сировину для виробництва ксиліту, тому ксиліт іноді ще називають «березовим» або «деревним» цукром. Це не штучний підсолоджувач, ксиліт навіть у невеликих кількостях виробляється нашим власним організмом.
Ксиліт унікальний тим, що має таку ж солодкість і зовнішній вигляд, як звичайний цукор, і це т. зв повільний цукор, тобто він не підвищує рівень глюкози в крові (він має глікемічний індекс у 10 разів менший за звичайний цукор). У порівнянні з іншими замінниками цукру, ксиліт не тільки не зовсім несмачний, але в багатьох рецептах він навіть краще чутливий, ніж звичайний цукор (він залишає на мові приємне, свіже, охолоджуюче відчуття).
Шкідлива мікрофлора ротової порожнини не може рости на ксиліті, який знижує рН у роті і є причиною утворення зубного нальоту та карієсу. Крім того, ксиліт специфічно пригнічує ріст Streptococcus mutans, який є найбільш відповідальним за утворення карієсу. Доведено, що цей ефект зберігається ще довго після припинення прийому ксиліту. Ксиліт навіть допомагає фтору при ремінералізації пошкодженої емалі зубів. З цією темою було проведено багато клінічних досліджень, і тому в даний час ксиліт зазвичай використовується, наприклад як інгредієнт жувальної гумки. Ксиліт також має інгібуючу дію на ріст інших шкідливих мікроорганізмів і задокументовано, що допомагає при захворюваннях верхніх дихальних шляхів (запобігає прилипанню шкідливих бактерій до слизових оболонок і розмноженню), а також при грибкових (дріжджових) захворюваннях (Candida) або дитячий середній отит.
Ксиліт має глікемічний індекс 8, на відміну від глюкози, яка має глікемічний індекс 100. Тому він безпечний для діабетиків та людей з гіперглікемією. Він всмоктується і метаболізується повільно і поступово в організмі, посилюючи відчуття ситості та зменшуючи ризик переїдання.
Дозування: Ксиліт знаходиться у найбезпечнішій групі добавок (JEFCA 1993), і не встановлено максимальної добової дози. Ксиліт можна використовувати замість цукру і так часто, як цукор, у співвідношенні один до одного. Тим не менше, як і більшість "повільних" цукрів, він може мати, особливо на початку вживання, наприклад проносний ефект. Загалом, однак, при попаданні всередину приблизно 1 г на 1 кг ваги на добу, він не повинен мати навіть цих побічних ефектів. Однак ксиліт не слід давати собакам, які мають інший метаболізм, ніж люди.
Використання: Він підходить для приготування гарячих і холодних страв та напоїв без зміни рецептури. Він не підходить для приготування страв, що містять дріжджі, оскільки не забезпечує розмноження грибів, тобто також дріжджів.