Цей висновок вказував на ступінь міотомії або ділянки залишкових кругових м’язових волокон, які спочатку не спостерігались у кожного з цих 45 пацієнтів. У більшості з них залишковий ZAP знаходився в проксимальному відділі міотомії. На підставі результатів інтраопераційної манометрії міотомія була продовжена до 1 см. Діапазон тиску LES після міотомії, виміряний після завершення міотомії, становив від 0 до 3 мм рт.

Статті IntraMed

Перфорація слизової оболонки шлунка або стравоходу під час лапароскопічної міотомії сталася у 19 пацієнтів (14%), 12 з яких мали попередні розширення та/або ін’єкцію ботулотоксину; 15 перфорацій сталося в перших 70 міотоміях і 4 в останніх 69. П'ять з цих перфорацій відбулися під час розширення міотомії у пацієнтів, у яких залишковий HAZ був виявлений за допомогою манометрії. Всі були відремонтовані під час операції. Вісімнадцять з них не зазнали несприятливих наслідків, але стійке, але безсимптомне проколювання було виявлено у іншого пацієнта, який потребував антибіотиків та парентерального харчування протягом 3 тижнів (1 тиждень у лікарні), поки перфорація не зажила. На щастя, у цього пацієнта спостерігається мінімальна післяопераційна дисфагія.

80-річний чоловік, який мав стабільний порок серця середньої тяжкості, помер 6-го дня після операції від урологічного сепсису через кишкову паличку. Виражена післяопераційна дисфагія зберігалася або рецидивувала у 10 пацієнтів (7%) через стійко високого тиску в ЛЕС у 1 (який реагував на розширення стравоходу), езофагіту у 5 (які ефективно лікувались інгібіторами протонної помпи) сигмовидного стравоходу у 3 ( 1 вимагала езофагектомії через повну непрохідність стравоходу і 1 розвинута карцинома стравоходу через 3 роки після операції), а післяопераційна параезофагеальна грижа через 1 (яка була зменшена, а перерва відремонтована при повторній операції).