ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА АКУШЕРСТВО
Ліпідний профіль у вагітних протягом третього триместру відповідно до індексу маси тіла та споживання жиру
Ліпідний профіль у вагітних протягом третього кварталу відповідно до індексу маси тіла та споживання жиру
Ізабель Казарт Кінтеро, Даріо Гаррідо Ціснерос, Катерина Гевара Флорес, Росіо Кастільо Андраде, Хільда Салас Салас, Уго Ернандес Герра
Лікарня Сан-Вісенте-де-Поль. Місто Ібарра. Провінція Імбабура. Еквадор.
Ключові слова: вагітність; ліпідний профіль; Індекс маси тіла.
Ключові слова: Вагітність; ліпідний профіль; Індекс маси тіла.
ВСТУП
Дана робота спрямована на порівняння ліпідного профілю у вагітних за даними індексу маси тіла та частоти споживання жиру.
Це дослідження має поперечний переріз та опис з аналітичним компонентом. Це було проведено в лікарні Сан-Вісенте-де-Поль у місті Ібарра в провінції Імбабура-Еквадор. Всесвіт складався зі 100 вагітних жінок.
Були оцінені характеристики дієти жінок у третьому триместрі вагітності та рівні циркулюючих ліпідів. Для цього була проведена стандартна анкета щодо частоти споживання групами продуктів харчування: молочні продукти та похідні, яйця, ковбаси, м’ясо та м’ясо органів, риба та молюски, бобові, овочі, фрукти, бульби, крупи та похідні, борошно, хліб та макарони, цукри, напої, різне, жири. Для того, щоб побудувати схему харчування, змінні дихотомізувались залежно від споживання чи ні, разів на тиждень та розміру порції, малий, середній, великий.
Оцінювали соціодемографічні змінні, такі як: вік та рівень освіти. Вікова мінливість була дихотомізована у підлітків (21 рік). Рівень шкільного навчання відповідно до закінчених досліджень: початковий, середній, жоден з них не відвідував і не мав третього рівня. Що стосується терміну вагітності, недоношені були дихотомізовані, коли на момент обстеження вони були менше 37 тижнів вагітності (37 тижнів). ІМТ розраховували за формулою: вага (кг)/зріст (м), 2 за отриманими результатами класифікували на категорії: недостатня вага, нормальна вага, надмірна вага та ожиріння.
Визначали ліпідний профіль кожного пацієнта: загальний рівень холестерину (ТК), холестерин ЛПВЩ (холестерин ЛПВЩ), холестерин ЛПНЩ (холестерин ЛПНЩ), тригліцериди (ТГ) та загальний вміст ліпідів, для яких відбір крові проводився за допомогою венепункції через 12 год. від посту; його помістили в первинну трубку з фазовим сепаратором. Концентрацію ТГ і КТ у сироватці визначали колориметричними ферментативними методами.
Однофакторний аналіз представлений як середнє значення ± стандартне відхилення (SD) та 95% довірчих інтервалів для опису соціодемографічних факторів, ліпідного профілю та стану вагітності.
Дієтичні фактори учасників виражали відповідно до відсотка та частоти споживання (щотижнева частота) за групою продуктів харчування. Двовимірні аналізи були проведені для аналізу зв'язку між частотою споживання груп продуктів харчування щодо ліпідного профілю; на додаток до асоціації ліпідного профілю відповідно до ІМТ та тижнів гестації. Для порівняння між групами використовували тест хі-квадрат із рівнем статистичної значущості р
Більшість досліджуваного населення було у віці від 20 до 40 років (68%), 32% - від 13 до 20 років. 88% від загальної кількості вагітностей були на терміні. ІМТ матерів, які закінчили вагітність у термін, вказував, що вони мали надлишкову вагу (31%) або ожиріння (17%), а 29% мали нормальну вагу. ІМТ під час передчасної вагітності був нормальним (6%), недостатньою вагою, надмірною вагою або ожирінням (2%) (Таблиця 1).
Учасники споживали яйця та молочні продукти (78%) та (59%) відповідно. Половина учасників споживала м’ясо, бобові, овочі, крупи та похідні, бульби та цукор. Вживання ковбас, консервів, риби та молюсків, борошна та жиру було рідшим (дані не наведені).
Вагітні жінки, які часто вживали жир (від 4 до 7 разів на тиждень), демонстрували високий рівень ліпідного профілю у порівнянні з тими, хто споживав його рідше (табл. 2). Щодо споживання решти досліджених груп продуктів харчування та ліпідного профілю, суттєвої різниці не було (дані не наведені).
За даними гестаційних тижнів у групі жінок із гестаційним віком від 34 до 36 тижнів спостерігається незначима тенденція вищої концентрації в ліпідному профілі; за винятком LDL-c, концентрація яких була вищою у групі жінок із гестаційним віком від 38 до 40 тижнів. Концентрації ЛПВЩ-c не змінювалися залежно від терміну вагітності (дані не наведені).
Зв'язок між ліпідним профілем вагітних і складом тіла наведено в таблиці 3. Що стосується низької ваги, спостерігається незначне збільшення загального холестерину, тригліцеридів та загальних ліпідів. У той час як стан надмірної ваги або ожиріння демонструє значне збільшення рівня ЛПНЩ і зниження рівня ЛПВЩ.
Що стосується ліпідного профілю досліджуваних жінок, було помічено, що концентрація загального холестерину була подібною до тієї, що спостерігалася в дослідженнях, проведених в інших країнах 1,2,4 і суттєво відрізняється від тих, що спостерігаються в Англії 9, концентрація яких вища або на Кубі 10 зі значно нижчою концентрацією. В іспаноамериканських країнах концентрація холестерину в сироватці крові, як правило, однакова.
Ці результати показують, що під час нормальної вагітності рівень ТК, ЛПНЩ, ТГ та загальних ліпідів збільшився на 25-50%, дані подібні до тих, що спостерігали інші автори. 4,11 TG показав збільшення більше, ніж встановлене як фізіологічне. 1 Інші дослідження, такі як Мартін та інші, 9 також повідомляють, що ТК, ТГ та ХС ЛПНЩ збільшуються під час вагітності, для чого вони роблять висновок, що атерогенний ліпідний профіль розвивається під час нормальної вагітності. Рівень HDL-C підтримувався протягом всієї вагітності в межах невагітних. Зміна обміну ліпідів під час вагітності вважається фізіологічною дисліпідемією. 12 Хоча цю ситуацію можна вважати фізіологічною обставиною на цій фазі вагітності, необхідно мати стандартну довідку для жінок протягом останнього триместру вагітності. Це посилання може бути виражене у процентилях для подальшого спостереження за окремими випадками та у стандартних відхиленнях або оцінках Z для цілей національних та міжнародних порівнянь. 1
Ожиріння є загрозою для жінок репродуктивного віку, оскільки в деяких місцях половина населення має надлишкову вагу (ІМТ від 25,0 до 29,9) або ожирінням (ІМТ ≥ 30). Наше дослідження підтверджує ці висновки, більше половини учасників закінчили вагітність надмірною вагою або ожирінням.
Необхідно взяти до уваги кількісну оцінку ліпідів під час вагітності, і особливу увагу слід звернути на варіації рівня ХС ЛПНЩ, оскільки вони дозволяють виявити тих жінок, яким загрожує розвиток патологій вагітності або які згодом схильні до розвитку атерогенних фенотип. 13 Для підтвердження цих результатів необхідні додаткові дослідження. Медичний персонал первинної медичної допомоги повинен орієнтувати вагітних на адекватне споживання енергії. Внесок жирів повинен становити 30% від загальної енергії, але слід рекомендувати, що це відбувається за рахунок збільшення споживання жирів рибного та рослинного походження, а не жирів тваринного походження. Обмеження споживання тваринних жирів дозволить уникнути підвищення рівня ТК у сироватці крові. Це усуне фактор ризику серцево-судинних захворювань як для матерів, так і для їх дітей. У свою чергу, Ω-3 жирні кислоти, що містяться в рибі, корисні для розвитку мозку та сітківки новонародженого. 14
На закінчення існує прямий зв’язок між споживанням їжі та ліпідним профілем. Високе споживання жирів, м’яса, ковбас, борошна та цукру було пов’язане з високим рівнем ліпідного профілю. Населення Еквадору споживає велику кількість жиру у своєму раціоні. Плани змінити харчові звички, такі як: зменшення оброблених жирів та цукру, збільшення споживання фруктів та овочів можуть контролювати та зменшувати збільшення ліпідного профілю у вагітних. Періодична кількісна оцінка ліпідного профілю вагітних жінок є хорошим інструментом для контролю ліпідів, коли вони перевищують фізіологічний рівень, сприяючи адекватному пренатальному контролю.
ДЯКУЮ
Робота була виконана завдяки частковому фінансуванню проекту PROMETEO-SENESCYT, співпраці співробітників Технічного університету Півночі та матеріально-технічній підтримці лікарні Сан-Вісенте-де-Пауль у місті Ібарра. Ми також дякуємо матерям, які безкорисливо погодились взяти участь у цьому дослідженні. Ліцензії Люсії Полео для перегляду рукопису.
КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ
Автори не заявляють конфлікту інтересів.
ЛІТЕРАТУРА БІБЛІОГРАФІЯ
1. Ywaskewycz L, Bonneau G, Castillo M, López D, Pedrozo W. Профіль ліпідів за триместром гестації у популяції дорослих жінок. Преподобний Чил. Обтет Гінекол. 2010; 75 (4): 227-33.
2. Гонсалес-Варгас Д., Васкес-Гарібай Е, Ромеро-Веларде Е, Ролон-Діас Дж, Тройо-Санроман Р, Ідальго-Орнелас Дж. Склад тіла та ліпідний профіль у жінок у третьому триместрі вагітності. Ginecol Obstet Mex. 2014; 82: 807-15.
3. Troisi A, Moles A, Panepuccia L, LoRusso D, Palla G, Scucchi S. Рівень холестерину в сироватці крові та симптоми настрою в післяпологовий період. Психіатрія Res.2002; 109: 213-9.
4. Нуньєс-Гонсалес Дж., Санабрія Віра С, Ромеро-Адріан Т, Нуньєс Л, Монтіель І, Боскан Ф та ін. Оксид азоту, малоновий діальдегід, ліпідний профіль, фактор некрозу пухлини альфа та його розчинні рецептори у невагітних, нормальних та прееклампсивних вагітних. Гак Мед Каракас. 2001; 109 (3): 352-60.
5. Даніель С, Вальдес М.А., Пелуса Н, Кайль А, Альмара А, Дімонако Р. та ін. Референтний діапазон для окислених ліпопротеїдів низької щільності у нормоліпемічних вагітних. Біохімія та клінічна патологія. 2007; 71 (1): 27-30.
6. Осоріо Дж. Обмін ліпідів під час вагітності. Rev Colomb Obstet Ginecol. 2000; 51: 113-7.
7. Steinberg D, Parthasarathy G, Carew TE, Khoo JC, Witztum JL. Крім холестерину. Модифікації ліпопротеїдів низької щільності, що підвищують його атерогенність. N Engl J Med. 1989; 320: 915-24.
8. Басаран А. Гіперліпопротеїнемія, спричинена вагітністю: огляд літератури. Reprod Sci. 2009; 16 (5): 431-7.
9. Martin U, Davies C, Hayavi S, Hartland A, Dunne F. Чи є нормальна вагітність атерогенною? Clin Sci. 1999; 96: 421-5.
10. Родрігес-Енрікес Y, Піта G, Кабрера A, Quintero ME, Díaz M, Martín I. Деякі показники ліпідного обміну у вагітних та новонароджених. Rev Cubana Public Health. 2004; 30 (4).
11. Дукіч А, Живанчевич-Симонович С, Варячич М, Дукіч С. Гіперліпідемія та вагітність. Мед Питання 2009; 62 (S3): 80-4.
12. Мерабішвілі Н.В., Камладзе С.О., Сулаберидзе Г.Т. Особливості ліпідного обміну під час вагітності. Грузинські медичні новини. 2006; 138: 86-9.
13. Olmos P, Escalona M, Illanes S, Caradeux J, Mardones G, Olivari D, et al. Ліпідний профіль у здорових вагітних з трьох регіонів Чилі. Rev Chil Obstet Ginecol. 2014; 79 (5): 408-19.
14. Lauritzen L, Hansen HS, Jorgensen MH, Michaelsen KF. Важливість довголанцюгових жирних кислот n-3 щодо розвитку та функції мозку та сітківки. Prog Lipid Res.2001; 40: 1-94.
Отримано. 29 липня 2015 р.
Затверджено: 30 вересня 2015 року.