Короткий словник словацької мови

ліжко -е б. предмет меблів, що використовується для сну, лежачи, ліжка: дерев'яний, складаний п., лікарняний п., лежачи в п-е, встаючи з р-е, лежачи, знімаючи р.

ліжка

● прив’язати до стор. бути важко хворим;
лежати на смертельному p-i, щоб померти;

підстилка -y -вино b. часто я. текстиль для простирадла та простирадла, постільна білизна

  • Правила словацької орфографії

    ліжко ‑e ‑í ž.; ліжко, ліжко

    Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1

    ● бути прив’язаним, прибитим до стор., До р-я важко і довго хворіти;
    хвороба прив’язала його, прибитого до p-i, до p. він важко і довго хворіє;
    не піднявся більше від р-е помер;
    лежати на смертному p-i бути смертельно хворим, померти;
    на летальному p-i перед смертю;

    доступ до ліжка м.: тент;
    полотняні простирадла та підковдри та подушки;
    ковдра р-а, ковдра для покриття застеленого ліжка: аксесуари р-е (о. Кінг) матраци, ковдри тощо;
    п-á солома (Томащ.) у солом’яному ліжку;
    р-á чаша, ємність для поводження з необхідними в ліжку (для хворих);

    доступ до ліжка м.: стор. кількість фонду, сума неможливих ліжок;

    1. здроб. вираз ліжко (зазвичай дитяче): дитяче с.;

    ліжечко, -у, -чек, розв. та інваліда, -у, -ньєк жінок. р. zdrob. вираз;

    ліжко, -ти, -клац середини. нар. ліжко, дерев'яна частина ліжка (на відміну від солом’яного ліжка, ковдри тощо): У нас ще немає того ліжка, яке я прислав тобі в духовку. (Добш.)

    ліжко, -не, -женський кінь. р. нар. шеститижневик: Після бенкету біля грудей матері маленька істота та ліжко заснули. (Груша.)