Моя маленька енциклопедія Овочі Роланд

енциклопедія

Та р т а л о м Горох. 6 цибуля. 8 Часник. 10 Шпинат. 12 Салат. 14 Редька . 16 Гарбуз. 18 Огірок. 20 Капуста. 22 Ріпка. 24 4

Та р т а л о м Цвітна капуста. 26 брюссельська капуста. 28 Паприка. 30 помідорів. 32 Баклажани. 34 Картопля. 36 Буряк. 38 Буряк. 40 Цікавинки зі світу рослин. 42 Словник. 46 5

Б о р с - горох широко вирощують. Маленькі, зелені, кулясті зерна гороху розміщені в тримачі, це стручок. Горох є цінним овочем завдяки високому вмісту вуглеводів і білків. Він також містить залізо, фосфор, цинк, калій, магній, вітамін С, А, К та вітаміни групи В. Виникла в Малій та Середній Азії, але культивувалася вже древніми греками та римлянами. Ця рослина представляє одну з найдавніших культур, крім пшениці та ячменю. Воліє помірний клімат та достатню вологість. Він погано переносить дуже високі і дуже низькі температури, не росте і не росте в суху погоду. Її можна висаджувати на декількох грунтах, але найкраще розміщувати на легкій, здоровій, обробленій грунті. Зазвичай їх збирають у червні та липні. Багаторічна, трав’яниста рослина. Основний корінь клиноподібний і високорозвинений. Шишки утворюються на бічних коренях. Вони містять бактерії, здатні зв’язувати азот з повітря і жити в симбіозі з рослиною. Стебло може бути прямим, повзучим або звисаючим. 6

H a r a Цибуля - одна з найдавніших культур, що вирощуються як трава, прянощі та овочі понад 5000 років. Його походження невідомо, але, ймовірно, з Пакистану. Бульба під землею має кулясту або довгасту форму, утворену шаруватими м’ясистими листками, в яких рослина зберігає поживні речовини, а зовні захищена сухим шаром, який має золотистий або червонувато-фіолетовий колір. Зазвичай його висаджують у легкий піщаний грунт, вимагає багато води, добре переносить низькі температури, але при відсутності світла не вирощує бульби цибулі. Збір врожаю відбувається в липні-серпні, але зелену цибулю можна їсти і навесні. Вирощується шляхом посадки цибулин, що через рік призводить до насіння цибулин, які потрібно висаджувати. Його корінь може бути двох типів. Один з’являється при проростанні і триває до розвитку бульби, в цей час з’являються так звані допоміжні коріння. Стебла цибулини також можуть бути двох типів, один з яких розвивається протягом вегетаційного періоду біля основи бульби. Цей стебло має форму диска і знаходиться під землею. Інший під час розмноження розвивається з бульби, порожній всередині і веретеноподібний. 8

Листя: Внутрішні листки розвиваються в овальній формі на стеблі разом із внутрішніми бруньками. Бульба складається з м’ясистого білого листя зсередини і тонкого, як пергамент, зовні. Листя поверхні всередині порожні. Квітка: З центру бульби росте порожній стебло всередині, на якому утворена квітка. У верхній частині стебла знаходяться зеленувато-білі квітки, які утворюють сферу і мають сильний запах. Квітки розвиваються на другий рік життя рослини, у липні-серпні, оскільки цибуля - квітуча рослина кожні два роки. У перший рік утворюються лише вегетативні частини рослини: корінь, стебло та листя. Запилення: Робиться за допомогою комах. Плід: куляста бульба, що містить до шести насінин. Шкідники: Одним з найзначніших шкідників є цибулева муха, яка з’являється в перші тепліші дні. Цибуля все ще може бути атакована нематодами або такими захворюваннями, як сіра цвіль або амброзія. Використання: Цибуля сприяє роботі мозку та серця, зміцнює кістки, сприяє травленню та зменшує ймовірність розвитку раку. Його можна їсти сирим, в салатах або смажити в різних стравах. 9