Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

лікування

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Продовження публікації як "Ендокринологія, діабет та харчування". Більше інформації

Індексується у:

Index Medicus/MEDLINE, Excerpta Medica/EMBASE, SCOPUS, Розширений Індекс наукового цитування, Звіти про цитування журналів/Наукове видання, IBECS

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

Загалом лікування гіпотиреозу левотироксином є задовільним лікуванням, хоча деякі пацієнти відзначають труднощі з поверненням до преморбідної клінічної ситуації. Моніторинг лікування проводиться за допомогою клінічних та вільних концентрацій тироксину та тиротропіну, хоча деякі автори рекомендують, у деяких випадках, визначати лише концентрації тиротропіну, він завжди повинен бути індивідуалізованим на основі особливостей пацієнта. Мета - отримати концентрацію вільного тироксину у верхній половині норми та концентрацію тиротропіну від 0,4 до 2 мОд/л, хоча для деяких експертів при первинному гіпотиреозі приймаються концентрації тиротропіну нижче норми, якщо пацієнт має симптоми гіпотиреоз, коли тиреотропін в нормі. Для визначення тиреотропіну ми повинні використовувати аналізи функціональної чутливості, менші або рівні 0,02 мО/л. Для визначення вільного тироксину та трийодтироніну ми можемо використовувати автоматизовані аналізи ліганду, хоча важливо знати, що вони мають певну залежність від білків-транспортерів і що не всі аналізи мають однакову точність.

Центральний гіпотиреоз контролюється шляхом визначення вільного тироксину, який повинен утримуватися у верхній третині норми. Вільний трийодтиронін може додати чутливості при виявленні випадків неоптимального лікування. Клініка, хоча вона є важливою для спостереження за пацієнтами, є дуже неспецифічною для виявлення надмірного та недостатнього дозування. При ентральному гіпотиреозі інші біохімічні параметри, такі як розчинний рецептор інтерлейкіну-2, іноді можуть бути корисними для виявлення випадків неоптимального лікування.

Загалом лікування гіпотиреозу левотироксином (LT4) є задовільним, хоча деякі пацієнти відзначають труднощі з поверненням до свого преморбідного клінічного стану. Моніторинг лікування проводиться шляхом оцінки симптомів та визначення тиреотропного гормону (ТТГ) та концентрації вільного Т4, хоча у деяких пацієнтів деякі автори рекомендують визначати ТТГ самостійно, залежно від особливостей пацієнта та на основі індивідуального підходу. Метою є досягнення концентрації вільного Т4 у верхній половині норми та концентрації ТТГ від 0,4 до 2 мОд/л, хоча деякі експерти вважають, що при первинному гіпотиреозі концентрація ТТГ нижче норми є допустимою, якщо у пацієнта проявляються симптоми гіпотиреозу, коли рівень ТТГ в нормі. Для визначення ТТГ слід застосовувати аналізи з функціональною чутливістю менше або дорівнює 0,02 мОд/л. Для вільного визначення Т4 і Т3 можна використовувати автоматизовані аналізи ліганду, хоча вони показують певну залежність від транспортних білків, і не всі аналізи мають однакову точність.

Моніторинг центрального гіпотиреозу проводиться за допомогою вільного визначення Т4, і рівні повинні підтримуватися у верхній третині норми. Вільний Т3 може додати чутливості при виявленні випадків неоптимального лікування. Клінічні дані, хоча і є основними для спостереження за пацієнтами, вкрай неспецифічні при виявленні надмірного та недостатнього дозування. При центральному гіпотиреозі іноді інші біохімічні параметри, такі як розчинний рецептор інтерлейкіну-2, можуть бути корисними для виявлення випадків неоптимального лікування.