Іспанська асоціація педіатрії має одним з головних завдань розповсюдження суворої та сучасної наукової інформації з різних областей педіатрії. Anales de Pediatría є Науковим висловлювальним органом Асоціації і є засобом, за допомогою якого співробітники спілкуються. У ньому публікуються оригінальні роботи з клінічних досліджень у педіатрії з Іспанії та країн Латинської Америки, а також оглядові статті, підготовлені найкращими професіоналами кожної спеціальності, щорічні повідомлення про конгрес та щоденники Асоціації, а також посібники для дій, підготовлені різними товариствами/спеціалізованими Секції, інтегровані в Іспанську асоціацію педіатрії. Журнал, орієнтир для іспаномовної педіатрії, індексується у найважливіших міжнародних базах даних: Index Medicus/Medline, EMBASE/Excerpta Medica та Index Médico Español.

Індексується у:

Index Medicus/Medline IBECS, IME, SCOPUS, Індекс наукового цитування розширений, Звіт про цитування журналів, Embase/Excerpta, Medica

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Пацієнти та методи
  • Пацієнти
  • Методи
  • Статистичний аналіз
  • Результати
  • Надшлуночкова тахікардія: характеристика
  • Взаємозв'язок з езофагогастральним рефлюксом
  • Обговорення
  • Висновки
  • Конфлікт інтересів
  • Бібліографія

надшлуночкова

Надшлуночкова тахікардія (СВТ) є найпоширенішою аритмією в неонатальному періоді; однак її зв'язок з іншими запускаючими процесами недостатньо добре встановлений. Мета цього дослідження - проаналізувати можливий взаємозв'язок між СВТ новонароджених та гастроезофагеальним рефлюксом (ГЕР), оскільки це захворювання, недавно пов'язане з передсердними аритміями.

Матеріал і методи

Проведено ретроспективне поздовжнє описове дослідження новонароджених, яким діагностовано СВТ у відділенні новонароджених III рівня, протягом 5 років, оцінюючи морфологічні аспекти, супутні симптоми та отримані методи лікування. Було вивчено його зв’язок з ГЕР та вплив на СВТ.

У вісімнадцяти пацієнтів (1,2 з кожних 1000 новонароджених) діагностовано СВТ. 50% асоціювали ГЕР із клінічними наслідками (р = 0,01), і всі вони отримували фармакологічне лікування. Середній час контролю СВТ без ГЕР з моменту встановлення діагнозу становив 6 днів (95% ДІ: 2,16-9,84, з медіаною 3) та 7,6 діб, коли були наявні 2 супутні захворювання (ДІ 95%: 4,14-10,9, медіана 7 ) (р-значення = 0,024).

У пацієнтів із СВТ у неонатальному періоді часто спостерігається ГЕР, і ця асоціація створює більші труднощі у контролі тахікардії. Рефлюкс може виступати пусковим механізмом або продовжувачем аритмії, тому важливо шукати та лікувати ГЕР у новонароджених за допомогою СВТ.

Надшлуночкова тахікардія (СВТ) є найпоширенішою аритмією в неонатальному періоді, проте її зв'язок з іншими запускаючими процесами недостатньо добре встановлений. Метою дослідження було проаналізувати можливий взаємозв'язок між SVT новонароджених та гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), стан, який нещодавно був пов'язаний з передсердними аритміями.

Матеріал і методи

Ретроспективне поздовжнє описове дослідження проводилось протягом 5 років на новонароджених, яким діагностовано СВТ у відділенні новонароджених III рівня, оцінюючи морфологічні аспекти, супутні симптоми та отримані методи лікування. Було вивчено його зв’язок з ГЕРХ та вплив цього на СВТ.

У вісімнадцяти пацієнтів (1,2 на 1000 новонароджених) діагностовано СВТ. П'ятдесят відсотків з них поєднувались із клінічно значущим ГЕРХ (Р = 0,01), і всі вони отримували медикаментозне лікування. Середній час контролю СВТ без ГЕРХ з моменту встановлення діагнозу становив 6 днів (95% ДІ: 2,16-9,84, з медіаною 3) та 7,6 діб, коли були присутні обидві патології (95% ДІ: 4,14-10,9, з медіаною 7) (P = .024).

У пацієнтів із СВТ у неонатальному періоді часто спостерігається ГЕРХ, і ця комбінація призводить до більших труднощів у контролі тахікардії. Рефлюкс може виступати пусковим механізмом або продовжувачем аритмії, тому важливо знаходити та лікувати ГЕРХ у немовлят із СВТ.

Тахікардія визначається в неонатальному періоді, якщо частота серцевих скорочень (ЧСС) у спокої і без плачу перевищує 182 удари в хвилину (удари в хвилину) 1,2. У цей період найпоширенішою тахікардією з аномальним механізмом є суправентрикулярна тахікардія (СВТ), яка зазвичай має показник ЧСС вище 200 ударів на хвилину, як правило, з вузьким комплексом QRS. У 80% пацієнтів це викликано механізмом імпульсного зворотного входу через допоміжний шлях між шлуночком та передсердям з раптовим початком та кінцем. У 15% випадків це позаматкова передсердна тахікардія, а в 5% - це вузловий варіант через повторний вхід 3,4. Приблизно в половині випадків він має симптоми серцевої недостатності; навіть іноді встановлюється підозра на сепсис. Іноді тахікардія виявляється вже у внутрішньоутробному періоді, частіше між 28 та 33 тижнями гестації, і може проявлятися як гідроп 5 .

При лікуванні тахікардії з гемодинамічним компромісом електрична кардіоверсія є пріоритетом. Навпаки, якщо воно добре переноситься, розглядається поетапне лікування з початковим ваготонічним маневром, а якщо воно не дає відповіді, фармакологічне лікування аденозином (0,03-0,25 мг/кг) або АТФ (0,05-0,1 мг/кг), які виробляють транзиторну блокаду атріовентрикулярного вузла 6,7. Якщо реакція на ці препарати відсутня, можна вводити аміодарон, бета-адреноблокатори або дигоксин. У тугоплавких СВТ флекаїнід та соталол також виявились ефективними 8,9. Рецидив СВТ після гострого лікування є загальним явищем (80%). Дітям до року рекомендується підтримувати базове фармакологічне лікування, оскільки розпізнавання рецидивів СВТ у новонароджених та немовлят може бути ускладненим. До однорічного віку більшість з них протікають безсимптомно і не потребуватимуть лікування 9,10 .

Шлунково-стравохідний рефлюкс (ГЕР) в неонатальному періоді, як правило, становить фізіологічний рівень 11,12, хоча іноді для належного контролю вимагає фармакологічного лікування 13,14. Хоча зв'язок між СВТ та ГЕР не описаний, стравохід лежить безпосередньо ззаду від лівого передсердя, і обидва мають схожу нервову іннервацію. В останні роки було помічено, що розвиток фібриляції передсердь та рефлюксної хвороби може бути пов'язано 15. Фібриляція передсердь є найпоширенішою стійкою аритмією у дорослих, а СВТ - найчастіше у дітей; на структурному рівні обидва мають майже однакову патофізіологію. Залучення передсердя могло бути наслідком стимуляції блукаючого нерва 16,17. Тому представляється логічним припустити, що кислий подразник на стравоході може бути пусковим механізмом тахікардії.

Завдання цього дослідження - оцінити, чи може поява ГЕР у неонатальному періоді бути причиною СВТ і чи пов'язано це з поганим контролем.

Пацієнти та методи Пацієнти

З січня 2011 року по грудень 2015 року було проведено ретроспективне поздовжнє дослідження дітей, народжених у лікарні Клініко-університет Сантьяго-де-Компостела (CHUS), лікарні третього рівня, яким діагностовано СВТ відповідно до Міжнародної класифікації хвороб ( МКБ-10; http://www.who.int/classifications/icd/icdonlineversions/en/). Дослідження було зареєстровано в Галицькому комітеті з питань етики (2016/361).

Критеріями включення були: бути новонародженим у термін і наявність стійкої тахікардії (ЧСС у спокої та без плачу більше 182 ударів на хвилину). Пацієнти з синусовою тахікардією та недоношені діти були виключені.

Факт подання або відсутності ГЕР вивчали як змінну. Збір даних здійснювався за допомогою медичної картки пацієнтів та їх матерів. Для доступу до даних дотримувались протоколів, встановлених медичним центром. Дані були зібрані з акушерського анамнезу матері та плоду: прееклампсія, олігополігідрамніон, загроза передчасних пологів, хвороби матері, інфекції, гестаційний діабет, ожиріння, багатоплідна вагітність, лікування матерів, куріння або вживання алкоголю та тахіаритмія у плода. Проаналізовано перинатальні попередні показники: термін вагітності, вага при народженні, стать, перинатальна депресія та багатопліддя. Аналогічним чином аналізувались причини прийому до відділення для новонароджених, механізм тахіаритмії та частота серцевих скорочень на початку, чи існувала основна структурна хвороба серця, чи супроводжувалася вона клінічними симптомами чи ні. Оцінювались препарати, що використовуються для його лікування, і час, що минув до контролю від встановлення діагнозу. На додаток до постурального лікування також було зібрано кількість препаратів, необхідних для лікування ГЕР.

Діагноз SVT був встановлений за допомогою електрокардіограми, відображеної на неонатальному моніторі Philips Intellivue MP70 (Голландія), і підтверджений ЕКГ на 12 відведеннях (HP Hewlett Packard Page Writer 300 пі). Ехокардіографію проводив дитячий кардіолог із використанням ехокардіографа General Electrics.

Моніторинг рН-метрії стравоходу проводили протягом 24 год за допомогою подвійного електрода, поміщеного в стравохід-шлунок (за допомогою Digitrapper MKIII, Synectics Medical AB, Швеція). Діагноз рефлюксу був встановлений клінікою та рН-метрією стравоходу, в якій оцінювали критерії Ванденпласа 18: індекс рефлюксу (відсоток часу, коли кислота залишається в стравоході); кількість епізодів рефлюксу; кількість епізодів рефлюксу довше 5 хв і найдовший епізод рефлюксу. Для аналізу результатів тесту дотримувались стандартів, встановлених для цього віку 19 .

Для статистичного розрахунку була використана програма SPSS у версії 20.0 (SPSS Inc., Чикаго, Іллінойс, США). Результати клінічних та епідеміологічних змінних виражаються у відсотках або середньому значенні ± стандартне відхилення. Для оцінки нормального розподілу даних був проведений тест Шапіро-Вілька. Порівняння кількісних змінних, які не відповідають нормальному розподілу, проводили за допомогою непараметричного U-критерію Манна-Уітні та порівняння якісних змінних за допомогою критерію хі-квадрат.

Із загальної кількості 14387 новонароджених у лікарні протягом 5 років у 44 діагностували стійку тахікардію (3/1000). З них 18 (41% та 1,2/1000 від загальної кількості) були класифіковані за допомогою СВТ (таблиця 1).