tbl 14x0,5 мг (пляшка скляна коричнева)
Зміст короткого опису характеристик (SPC)
ДОДАТОК № 1 ДЛЯ ЗМІНИ ПОВІДОМЛЕННЯ, EV. №: 2012/08261
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна таблетка містить 0,5 мг каберголіну.
Допоміжна речовина: лактоза 75,8 мг
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Білі, овальні, плоско скошені таблетки. Одна сторона планшета гладка, а інша сторона - рисочка. На одній половині цієї сторони таблетки позначено “CBG”, а на другій половині - “0,5”.
Таблетку можна розділити на рівні дози.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Пригнічення лактації з медичних причин.
Порушення, пов’язані з гіперпролактинемією.
Аденома гіпофіза, що виділяє пролактин.
Рекомендується призначати лікарський засіб спеціалісту на початку лікування або після консультації з фахівцем.
4.2 Дозування та спосіб введення
Дозування
Дорослі:
Лікування розладів, пов’язаних з гіперпролактинемією:
Рекомендована початкова доза становить 0,5 мг каберголіну на тиждень, що дається в одну або дві дози (наприклад, у понеділок та четвер). Щотижневу дозу слід збільшувати поступово, бажано, додаючи додаткові 0,5 мг каберголіну на тиждень з інтервалом у місяць, поки не буде досягнута оптимальна терапевтична відповідь.
Звичайна терапевтична доза становить 1 мг каберголіну на тиждень і коливається від 0,25 мг до 2 мг каберголіну на тиждень. Дози каберголіну до 4,5 мг на тиждень застосовували пацієнтам із гіперпролактинемією.
Тижневу дозу можна вводити одноразово або розділити на дві або більше доз на тиждень залежно від переносимості пацієнта. Розділення тижневої дози на кілька прийомів рекомендується, якщо слід застосовувати дози, що перевищують 1 мг каберголіну на тиждень, оскільки дози, що перевищують 1 мг каберголіну, що вводяться у вигляді одноразової тижневої дози, переносили лише декілька пацієнтів.
Під час збільшення дози слід спостерігати за пацієнтами, щоб визначити найнижчу дозу, яка може забезпечити терапевтичний ефект.
Каберголін слід вводити протягом перших 24 годин після пологів. Рекомендована терапевтична доза становить 1 мг каберголіну у вигляді одноразової дози.
Не можна перевищувати максимальну дозу каберголіну 3 мг/добу.
Застосування пацієнтам із порушеннями функції печінки або нирок:
Для застосування пацієнтам з печінковою та нирковою недостатністю див. Розділ 4.4.
Пригнічення/придушення фізіологічного грудного вигодовування:
Не слід перевищувати разову дозу 0,25 мг каберголіну у жінок, які годують груддю, які отримують препарат для придушення лактації. Це дозволяє уникнути потенційної постуральної гіпотензії.
Педіатричне населення:
Безпека та ефективність застосування каберголіну у пацієнтів віком до 16 років не встановлені.
Застосування у літніх людей:
Досвід застосування каберголіну при цих показаннях у пацієнтів літнього віку дуже обмежений. Наявні дані не вказують на конкретний ризик.
Спосіб введення:
Каберголін призначений для перорального застосування.
За всіма терапевтичними показаннями рекомендується приймати каберголін з їжею, щоб зменшити ризик побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.
4.3 Протипоказання
Післяпологова гіпертонія або неконтрольована гіпертензія.
Підвищена чутливість до активної речовини, будь-якого алкалоїду ріжків або будь-якої допоміжної речовини, переліченої в розділі 6.1.
Історія легеневих, перикардіальних та заочеревинних фіброзних розладів.
Психоз в анамнезі або ризик післяпологового психозу.
При тривалому лікуванні: виявлення серцевої вальвулопатії, про що свідчить ехокардіографічне дослідження перед початком лікування (див. Розділ 4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи при застосуванні - Фіброз та серцева вальвулопатія та, можливо, пов'язані з цим клінічні події).
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Загалом:
Як і у випадку з іншими похідними ріжків, каберголін слід з обережністю застосовувати особам з важкими серцево-судинними захворюваннями, гіпотонією, синдромом Рейно, виразковою хворобою шлунково-кишкового тракту або з тяжкими, особливо психотичними, психічними захворюваннями в анамнезі.
Вплив алкоголю на загальну переносимість каберголіну в даний час невідомий.
Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.
Печінкова недостатність:
Слід розглянути нижчі дози у пацієнтів з важкими порушеннями функції печінки, які отримують тривалу терапію каберголіном. Порівняно з нормальними добровольцями та пацієнтами з нижчим ступенем печінкової недостатності, збільшення AUC спостерігалося у пацієнтів з важкою печінковою недостатністю (клас С за Чайлдом-П'ю), які отримували разову дозу 1 мг.
Постуральна гіпотензія:
Після введення каберголіну може виникнути постуральна гіпотензія. Слід бути обережними при одночасному застосуванні каберголіну з іншими лікарськими засобами, які, як відомо, знижують артеріальний тиск.
Фіброз та серцева вальвулопатія та, можливо, пов'язані з цим клінічні події:
Після тривалого прийому похідних ріжків з агоністичним впливом на рецептор серотоніну 5HT2B, таких як каберголін, відбулися фіброзні зміни та запалення серозних оболонок, наприклад плеврит, плевральний випіт, фіброз плеври, фіброз легенів, перикардит, перикардіальний випіт або клапани серця (аортальний, мітральний та трикуспідальний) або ретроперитонеальний фіброз. У деяких випадках симптоми або ознаки серцевої вальвулопатії зникають після припинення прийому каберголіну.
Повідомляється про аномально підвищену швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) у зв’язку з плевральним випотом/фіброзом плеври. У разі незрозумілого підвищення значень ШОЕ до ненормальних значень рекомендується рентген грудної клітки.
Вальвулопатія асоціюється з кумулятивними дозами, тому пацієнти повинні отримувати найнижчу ефективну дозу. Під час кожного подальшого спостереження необхідно переоцінити ризик та користь лікування каберголіном для пацієнта, щоб визначити, чи доцільно продовження лікування каберголіном.
Перед початком тривалого лікування:
Усі пацієнти повинні пройти серцево-судинне обстеження, включаючи ехокардіограму, щоб оцінити можливу наявність безсимптомної хвороби серцевих клапанів. Також перед початком лікування бажано провести базову швидкість осідання еритроцитів або інші маркери запалення, тести функції легенів/рентгенограми грудної клітки та функції нирок.
Невідомо, чи може лікування каберголіном погіршити основне захворювання у пацієнтів з регургітацією клапана. Якщо виявлено фіброзне пошкодження клапана серця, пацієнта не слід лікувати каберголіном (див. Розділ 4.3 Протипоказання).
Під час тривалого лікування:
Фіброзні зміни спостерігаються поступово, і пацієнти повинні регулярно спостерігатися за ознаками прогресуючого фіброзу. Тому під час лікування слід звертати увагу на ознаки та симптоми:
захворювання плеври та легенів, такі як задишка, утруднене дихання, постійний кашель або біль у грудях.
ниркова недостатність або закупорка сечоводу/непрохідність судин черевної порожнини, що може супроводжуватися болем у стегнах/паху та набряком нижніх кінцівок, а також будь-якими можливими масами в черевній порожнині або болючістю живота при дотику, що може свідчити про ретроперитонеальний фіброз.
серцева недостатність; випадки фіброзу клапанів і перикарда часто проявляються як серцева недостатність.
Тому слід виключити фіброз клапана (констриктивний перикардит), якщо такі симптоми виникають.
Необхідний відповідний клінічний діагностичний моніторинг фіброзних змін. Після початку лікування першу ехокардіограму слід проводити протягом 3-6 місяців, потім частоту ехокардіографії слід визначати відповідною індивідуальною клінічною оцінкою з особливим акцентом на вищезазначені ознаки та симптоми, але її слід проводити принаймні кожні 6-12 місяців.
Лікування каберголіном слід припинити, якщо при ехокардіограмі виявляється нова або погіршена регургітація клапана, обмежена рухливість або потовщення кінчиків клапанів (див. Розділ 4.3 Протипоказання).
Необхідність подальшого клінічного моніторингу (наприклад, фізичного обстеження, включаючи аускультацію серця, рентгенологічне обстеження, обстеження КТ) слід визначати індивідуально.
Інші відповідні дослідження, такі як визначення швидкості осідання еритроцитів та рівня креатиніну в сироватці крові, слід проводити, якщо це необхідно для підтримки діагностики фіброзних змін.
Симптоматична гіпотензія може виникнути протягом 6 годин після введення каберголіну: слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні каберголіну з іншим лікарським засобом, який, як відомо, знижує артеріальний тиск. Через період напіввиведення, гіпотензивні ефекти можуть зберігатися протягом декількох днів після припинення лікування. Протягом перших 3-4 днів після початку лікування рекомендується контролювати лікування за допомогою регулярних перевірок артеріального тиску.
Низький артеріальний тиск (систолічний тиск ≥ 20 мм рт.ст. та діастолічний тиск ≥ 10 мм рт. Ст.) Повідомлявся протягом 3-4 днів після одноразової дози каберголіну в дозі 1 мг у післяпологових дослідженнях. Побічні ефекти зазвичай з’являються протягом перших двох тижнів, а потім стихають або зникають. 3% пацієнтів припинили лікування через несприятливі явища.
Сомнолентність/раптовий початок сну:
Каберголін асоціюється із сонливістю. Агоністи дофаміну можуть асоціюватися з різким початком сну у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Слід розглянути можливість зменшення дози або припинення лікування (див. Розділ 4.7 Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами).
Психічні розлади:
Порушення контролю імпульсів
Слід регулярно спостерігати за пацієнтами на предмет розвитку порушень контролю імпульсивності. Пацієнти та особи, які доглядають за ними, повинні знати, що у пацієнтів, які отримують агоністи дофаміну, включаючи каберголін, можуть спостерігатися симптоми розладів імпульсивності, включаючи патологічні азартні ігри, підвищене лібідо, гіперсексуальність, примусові витрати або покупки, неконтрольоване переїдання та компульсивне харчування. Якщо ці симптоми розвиваються, слід розглянути можливість зменшення дози/поступового припинення лікування.
Пригнічення/придушення фізіологічної лактації:
Як і інші похідні ріжків, каберголін не слід застосовувати жінкам з гіпертонією, спричиненою вагітністю, такою як гестоз або післяпологова гіпертензія, якщо тільки користь не перевищує потенційних ризиків.
Не слід перевищувати разову дозу 0,25 мг каберголіну у жінок, які годують груддю, які отримують лікування для придушення встановленої лактації, щоб уникнути потенційної постуральної гіпотензії. (Див. Розділ 4.2 Дозування та спосіб введення - Пригнічення/придушення фізіологічної лактації та підрозділ вище - Постуральна гіпотензія).
Лікування гіперпролактинемічних розладів:
Оскільки гіперпролактинемія, пов’язана з аменореєю/галактореєю та безпліддям, може бути пов’язана з пухлиною гіпофіза, перед початком терапії каберголіном показана повна оцінка гіпофіза.
Каберголін відновлює овуляцію та фертильність у жінок з гіперпролактинемічним гіпогонадизмом.
Перед введенням каберголіну слід виключити вагітність. Оскільки клінічний досвід все ще обмежений, а препарат має тривалий період напіввиведення, рекомендується в якості запобіжного заходу, щоб як тільки досягнуто овуляторного циклу, жінки, які намагаються завагітніти, повинні припинити лікування каберголіном за місяць до запланованого зачаття.
Оскільки вагітність може наступити до відновлення менструації, рекомендується тест на вагітність принаймні кожні 4 тижні протягом періоду аменореї та на час відновлення менструації, коли менструація затримується більше 3 днів. Жінкам, які бажають уникнути вагітності, слід порадити застосовувати механічну контрацепцію під час лікування каберголіном та після припинення лікування каберголіном до відновлення ановуляції. Як запобіжний захід, жінки, які завагітніли, повинні спостерігатися на предмет ознак збільшення гіпофіза, оскільки під час вагітності може відбуватися поширення вже існуючих пухлин гіпофіза.
Рекомендується контролювати рівень пролактину в сироватці крові щомісяця, оскільки сироваткова терапія, як правило, повертається протягом двох-чотирьох тижнів, якщо досягнута терапевтично ефективна схема дозування.
Рецидив гіперпролактинемії зазвичай спостерігається після припинення прийому каберголіну. Однак у деяких пацієнтів пригнічення рівня пролактину зберігалося протягом декількох місяців.
Ниркова недостатність:
Ніяких відмінностей у фармакокінетиці каберголіну не спостерігалося при захворюваннях нирок середнього та важкого ступеня. Фармакокінетика каберголіну не вивчалась у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності або у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, тому до цих пацієнтів слід ставитися з обережністю.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Одночасне застосування не рекомендується:
Немає інформації про взаємодію каберголіну та інших алкалоїдів ріжків; тому використання цих препаратів не рекомендується під час тривалого лікування каберголіном.
Оскільки каберголін використовує пряму стимуляцію дофамінових рецепторів для його терапевтичного ефекту, його не слід призначати одночасно з препаратами, що мають антагоністичну дію дофаміну (такими як фенотіазини, бутирофенони, тіоксантени, метоклопрамід), оскільки вони можуть зменшити пролактин знижуючий ефект каберголіну.
Як і з іншими похідними ріжків, каберголін не слід застосовувати разом з макролідними антибіотиками (наприклад, еритроміцином) через підвищену системну біодоступність каберголіну.
Слід враховувати взаємодію з іншими препаратами, що знижують артеріальний тиск.
У дослідженнях на пацієнтах із хворобою Паркінсона фармакокінетичних взаємодій з леводопою та селегіліном не спостерігалося. На основі наявної інформації про метаболізм каберголіну не можна очікувати фармакокінетичних взаємодій з іншими лікарськими засобами.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Інформація про 256 вагітностей доступна у дванадцятирічному спостережному дослідженні результатів вагітності після лікування каберголіном. Сімнадцять із цих 256 вагітностей (6,6%) призвели до серйозних вроджених вад розвитку або викиднів. Інформація доступна для 23/258 немовлят, які мали в цілому 27 аномалій новонароджених, як великих, так і малих. Пороки розвитку скелета та м’язів були найпоширенішими аномаліями новонароджених (10), а потім серцево-легеневими аномаліями (5). Немає інформації щодо перинатальних розладів або тривалого розвитку немовлят, які зазнали впливу каберголіну під час внутрішньоутробного розвитку. На основі нещодавно опублікованої літератури, серед загальної популяції повідомляється про поширеність великих вроджених вад розвитку, що становить 6,9% і більше. Частота вроджених відхилень варіюється в залежності від популяції. Неможливо точно визначити, чи існує підвищений ризик, оскільки жодна контрольна група не була включена.
Слід виключити вагітність перед введенням каберголіну, і запобігати вагітності слід принаймні протягом одного місяця після припинення лікування. Оскільки каберголін має період напіввиведення 79-115 годин у пацієнтів з гіперпролактинемією, після досягнення регулярного овуляторного циклу жінки, які планують завагітніти, повинні припинити лікування каберголіном за місяць до запланованого зачаття. Це запобіжить можливий вплив плода на ліки і не вплине на можливість зачаття, оскільки цикли овуляції все ще тривають шість місяців після відміни препарату. Якщо зачаття відбувається під час лікування, лікування слід припинити, як тільки підтверджується вагітність, щоб зменшити вплив препарату на плід.
Після припинення лікування каберголіном слід уникати вагітності принаймні ще протягом 4 тижнів.
У щурів каберголін та/або його метаболіти виділялися з молоком. Немає інформації про виведення з грудним молоком людини; однак матерям слід рекомендувати не годувати грудьми, якщо не вдається пригнітити/придушити лактацію, спричинену лактерголіном. Оскільки він запобігає лактації, каберголін не слід давати матерям з гіперпролактинемічними розладами, які хочуть годувати грудьми своїх немовлят.
Каберголін відновлює овуляцію та фертильність у жінок з гіперпролактинемічним гіпогонадизмом: вагітність може наступити до першого початку менструальної кровотечі, тому тести на вагітність рекомендуються під час аменореї та якщо менструальна кровотеча відновлюється при затримці настання менструації. Більше трьох днів. Жінкам, які не планують завагітніти, рекомендується застосовувати ефективну негормональну контрацепцію під час та після лікування каберголіном. Через обмежений досвід щодо безпеки впливу плоду каберголіном на плід рекомендується планувати вагітність принаймні через місяць після закінчення лікування каберголіном. Слід контролювати ознаки збільшення гіпофіза у вагітних як важливий запобіжний захід, оскільки під час гестації можуть наростати вже наявні пухлини гіпофіза.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Каберголін знижує артеріальний тиск, що може погіршити реакцію деяких пацієнтів. Це слід враховувати у ситуаціях, що вимагають додаткової обережності, таких як керування автомобілем або робота з механізмами.
Пацієнтам, які отримують каберголін, у яких розвивається сонливість та/або епізоди раптового наступу сну, слід доручити уникати керування автомобілем та занять, де порушення уваги може спричинити для них або інших осіб ризик серйозних травм або смерті (наприклад, оператора машин), якщо пацієнти мають подолати такі симптоми сонливості (див. розділ 4.4 Особливі застереження та запобіжні заходи при застосуванні - сонливість/раптовий початок сну).
4.8 Небажані ефекти
Побічні ефекти, як правило, залежать від дози і можуть бути зменшені шляхом поступового зменшення дози.
Порушення контролю імпульсів
У пацієнтів, які отримують агоністи дофаміну, включаючи каберголін, можуть спостерігатися симптоми розладів імпульсивності, включаючи патологічні азартні ігри, підвищене лібідо, гіперсексуальність, примусові витрати або покупки, неконтрольоване переїдання та компульсивне харчування (див. Розділ 4.4 Особливі застереження та заходи безпеки).
Пригнічення лактації: Приблизно у 14% пацієнтів спостерігались побічні реакції. Найпоширенішими є низький кров'яний тиск (12%), запаморочення (6%) та головний біль (5%). Тривале лікування збільшує частоту побічних ефектів приблизно до 70%.
Під час лікування каберголіном спостерігали та повідомляли про такі побічні ефекти при таких частотах: дуже часто (³ 1/10); часто (³ 1/100 до Найбільш читаних статей