Рекомендувати документи

завантажити

Нейроанатомія проміжного мозку Функціональна анатомія та гістологія

Проф. Д-р Андраш Міхалі

25 вересня 2014 року.

РОЗШИРЕННЯ ДІЕНЦЕФАЛОНУ ПОЗНАЧАЄТЬСЯ ЗЕЛЕНОЮ ЛІНІЄЮ (СЛАЙДИ 2 І 3)

Таламус: Сприйняття та обізнаність • Випадок з Карен Ен Квінлан: Молода дівчина пережила зупинку серця після прийому комбінації снодійних та алкоголю. Його реанімація була успішною, але він не прийшов до тями: т. Зв у вегетативному стані (хворий здається неспаним, але без свідомості, виконує вегетативні функції, має рефлекторні рухи очей, але не стежить очима за своїм оточенням) протягом 10 років. Після смерті його мозок пройшов детальне невропатологічне обстеження. Результати показали, що кора дуже мінімально пошкоджена, але в таламусі були значні рубці та кісти - імовірно, гіпоксія, спричинена зупинкою серця, в першу чергу пошкодила таламус. • Випадок був предметом багатьох дискусій в американських медичних журналах щодо ролі таламуса у підтримці обізнаності. • Про цей випадок повідомлялося в New England Journal of Medicine (випуск за травень 1994 р.). 4

Основні поняття • Проміжний мозок = середній мозок; порожнини в III. мозкова камера. • Спинний проміжний мозок: таламус, епіталамус, метаталамус. • Вентральний проміжний мозок: гіпоталамус. • Субталамус: область, що з'єднує вентральну частину проміжного мозку і довгий мозок. • Епіталамус: тілечко, габенула, задня комісура, stria medullaris. • Метаталамус: corpus geniculatum mediale (CGM), corpus geniculatum laterale (CGL). 5

Третій шлуночок • Порожнина проміжного мозку - це вузька порожнина середньої лінії, яка також є медіальною межею проміжного мозку. • Камера обмежена спереду пластинкою терміналу, у верхній частині якої знаходиться передня комісура. • Камера вгорі вкрита тонким ependima + tela choroidea: ця тканина разом із судинною косою утворює судинне сплетення шлуночка, яке виступає і розташоване у верхній частині шлуночка. Залишок розірваного тіла - тенія таламі. • Форнікс проходить над tela horoidea, мозолисте тіло над ним. Існує сторінка для SSA. • Камера з'єднана з бічною камерою через foramen interventriculare; і через aqueductus cerebri IV. подорожує з камерою. • На поверхні третього шлуночка можна відрізнити інтерталамічну адгезію та гіпоталамічну борозни. • Шлуночок має так звані поглиблення: це невеликі, загострені кути на певних структурах (recessus supraopticus, r. Infundibularis, r. Pinealis, r. Suprapinealis). 6

Після висічення бічного шлуночка буде видно поверхню спинного таламуса, хвостатого ядра та вени таламострії. Ви також можете побачити tela choroidea ventriculi tertii (жовта лінія) та vena interna cerebri, що проходить над нею. 8

Vena interna cerebri

9 ТАКОЖ ПОВЕРХНІ ТРЕТЬОГО МОЗКУ НА ОДНІЙ МЕДИЧНІЙ БІЦІ ДІЕНЦЕФАЛОНУ (зелена лінія позначає місце талії танії; під ним судинне сплетення - стрілки))

F: fornix ME: mesencephalon P: pons MY: довгастий мозок CE: мозочок 1: мозолисте тіло 2: перегородка pellucidum 3: таламус 4: гіпоталамус 5: гіпофізарні стрілки: tentorium cerebelli

Мозкові камери та лікери на МРТ-зображенні, медіасагітальному зображенні мозку (голови)

На попередніх знімках МРТ резервуари були позначені цифрами (деякі з них наведені нижче) • • • • • • • • • •

Цистерна велика (1) Cisterna cerebelli superior (2) Cisterna quadrigeminalis (3) Cisterna pericallosa (4) Cisterna laminae terminalis (5) Cisterna premedullaris (7) Cisterna pontis (8) Cisterna interpeduncularis (9) Cisterna chiasmatica (10) Третій мозок камера (III) і четвертий шлуночок (IV) добре видно. 12

Топографія • Бічний: внутрішня капсула • Спинний: хвостате ядро, бічні середовища (ventriculus lateralis) • Medialis: третинний шлуночок • Ventralis: субталамус, чорна субстанція • Субталамус: субталамусне ядро, ansa lenticularis, fasciculus thalamicus, fasciculus передній ядро, переднє ядро ​​головне-ядерне внутрішня капсула, lamina terminalis

Фронтальний плоский переріз у передній частині таламуса (стрілка) (медіальне та вентральне ядра та внутрішня капсула)

14-й горизонтальний переріз площини таламуса

ПУЛЬВІНАР ТАЛАМІ, ЕПІТАЛАМ

Pu Corpus pineale

Топографія таламуса, базальних ядер (nucl. Caudatus, nucl. Lentiformis), внутрішньої капсули, виявленої розрізом Флехсіга. Ви також можете побачити клауструм та інсулу з білою речовиною зовнішньої капсули та крайньої капсули. Розташування кортикобульбарного та кортикоспінального рухових аксонів позначається піктограмами частин тіла.

Капсули внутрішньої капсули: 1. Radiationes thalami * 2. Tractus frontopontinus 3. Tractus corticobulbaris 4. Tractus corticospinalis 5. Tractus parietopontinus 6. Tractus occipitopontinus 7. Tractus temporopontinus 16

КАПСУЛА ІНТЕРНА: ЛОКАЛІЗАЦІЯ ГРАНИЧНИХ ФОРМУЛ, РАДІАЦІЙНИХ ТАЛАМІВ І ДВИГУНІВ

Таламус: біла речовина • Зовнішня біла речовина пластинки довгастого мозку. • Внутрішньою білою речовиною є lamina medullaris interna, яка розділяє групи ядер. • Педункули (радіаційні) талами: пучки нервових волокон між частками кори головного мозку та таламусом. • Передня, верхня, задня, нижня волокнисті системи педункулуса таламів утворюють підкіркову систему аксонів, звану променевими таламами, в якій проходять таламокортикальний та кортикоталамічний аксони. 18

Таламус: сіра речовина • Nuclei anteriores: fasciculus mammillothalamicus; корковий зв’язок: звивина cinguli. • Nuclei mediales: зв’язки з ядрами таламуса, мигдалинами; корковий зв’язок: лобова частка (Br. 9, 12, 32). • Nuclei dorsales (пульвінар); задні ядра (біль). • Ядерні вентрали: VA, VL (моторний таламус); VPL, VPM (сенсорний таламус). • Ядра інтраламінариди: КМ (зв’язки з ретикулярною формацією, базальними протоками та неокортексом в цілому - неспецифічна система активації) є найбільш значущою. • Інтерлінна грижа (адгезія інтерталаміка): функція невідома. • Nucleus reticularis thalami: Містить GABAergic гальмівні клітини - інтраталамічне гальмування. • Corpus geniculatum laterale: діенцефалічна станція зорової системи (зоровий тракт). • Corpus geniculatum mediale: 19 діенцефалічних станцій слухової системи.

Афференци і еференти ядер моторного таламусу • Ventralis anterior AFF: globus pallidus, substantia nigra; EFF: лобова неокортекс (рухова та премоторна клітини). • Ventralis lateralis AFF: globus pallidus, nuclei cerebellares; EFF: премоторна кора. • Клінічна значимість: електростимуляція регіону полегшує симптоми певних рухових розладів. 20

Афференци та еференти сенсорних ядер таламуса • Nucleus ventralis posterolateral (VPL): AFF: спиноталамічний тракт, медіальний лемніск. EFF: постцентральна звивина. • Nucleus ventralis posteromedialis (VPM): AFF: lemniscus trigeminalis, солітаріоталамусовий тракт. EFF: постцентральна звивина. Проекція смаку: інсула. Кортикальна проекція больового відчуття: ясенні язики, префронтальна кора. 21

Основні системи. Аферент (зелений). Еферент (червоний). Квітконос. Неокортикальні відносини.

Розгалуження кортикоталамічних волокон в ретикулярному ядрі та в одному з вентральних ядер. Імунозабарвлені аксони та дендрити парвальбуміну в ретикулярному ядрі (від Інституту анатомії).

Виявлення передавача та рецептора глутамінової кислоти (NMDA) у VPL. Типовий келиховий синапс в ретикулярному ядрі (Інститут анатомії).

Проекційний нейрон (реле-клітина): збудливий (глутамінова кислота)

Інтернейрон: інгібітор (ГАМК)

Обидві фігури - препарати Гольджі, виготовлені із срібною просоченням

Клітини релакса таламуса: нейрони, які передають інформацію в неокортекс.

Ядро VPL сенсорного таламуса зображено.

Внутрішньоламінарні ядра • Можна розділити на передню та задню групи. • Вони взаємно пов'язані з багатьма ділянками кори головного мозку (за винятком первинної сенсорної кори). • Еферент направляються в смугастий вузол (центромедіан [СМ] у задній групі - одне з найбільших ядер). • Вони отримують афференти з висхідних сенсорних шляхів, ретикулярної формації, чорної субстанції. • Вони беруть участь у контролі рухів, відчутті болю та т.зв. в неспецифічній висхідній системі активації (сон, неспання, увага). 27

Активація інтраламінарних ядер після активації уваги після ретикулярної формації у зоровому завданні (дослідження ПЕТ). Стрілки також вказують напрямок активації. A Зорова кора → середній мозок FR B FR → внутрішньоламінарні ядра → медіальна поверхня лобової та тім’яної часток (неокортекс) 28

Таламус і біль (крім VPL і VPM, задіяні й інші ядра): • Nuclei posteriores: аферент в тр. spinothalamicus, еферентні до тім'яної частки. • Внутрішні ядра (ventralis posterior inferior, basalis ventralis medialis): аферанти від lemniscus medialis, tr. спиноталамікус; еференти в кору острова. • Nucleus centralis lateralis: у передній групі внутрішньоламінарних ядер - аферанти з ретикулярної формації, спиноталамічного тракту. Ефферентс для медіальних відділів лобової частки. 29

VL Nucleus subthalamicus SN

ФРОНТАЛЬНА ПЛОСКА МРТ-ЗОБРАЖЕННЯ ТА ПОПЕРЕЧНИЙ РОЗДІЛ

Паразагітальна МРТ та відділ мозку 32

Кровопостачання проміжного мозку та внутрішньої капсули • Таламус: проксимальні гілки передньої артерії, ззаду від загальної артерії та ззаду від мозкової артерії. Останній постачає задню та спинну частини таламуса, перший - решту проміжного мозку-таламуса. • Гіпоталамус: задіяний також передній проксимальний відділ мозкової артерії. • Capsula interna: вона отримує кровопостачання з проксимальних гілок середоносної мозкової артерії (центральної передньолатеральної артерії). Клінічна назва найбільшої гілки: lenticulostriata artery. 33

Симптоми таламічної травми • • • • • • •

Порушення сну Кома (вегетативний стан) Таламічний біль Геміпарез Геміанестезія Порушення пам’яті (амнезія) М’язовий тонус і рухові розлади 34

Гіпоталамус на базальній поверхні мозку (зелена лінія)

Гіпоталамічні формули на базальній поверхні мозку • Chiasma opticum: сама хіазма не є частиною гіпоталамуса, а лише вказує на розташування супраоптичної області. • Бульбовий цинереум та запальний відділ: кругла область за хіазмою. Запальний відділ або стержень гіпофіза починається в середині цієї області (tuber cinereum). Гіпофіз розривається при видаленні мозку, тобто видно лише частина запального відділу. В середині бульби cinereum знаходиться серединна еменція. • Corpus mammillare: навіть круглі формули позаду tuber cinereum. Основні системи всередині нього належать гіпоталамусу. Ззаду corpus mammillare вже видно fped interpeduncularis, що належить до довгастого мозку (тут речовина задньої перфорати). 36

1. Supraopticus r. 2. Туберальний р. 3. Mammillaris r. (на цьому малюнку неможливо продемонструвати дооптичний регіон) Наведено розташування серединної еменції.

Основні ядра гіпоталамуса • Преоптична та супраоптична область: преоптичні ядра, супрахіазматичне ядро, паравентрикулярне ядро ​​(PV), супраоптичне ядро ​​(SO). • Бульбова область: ядро ​​аркуатуса, вентромедіальне ядро, дорзомедіальне ядро. • Ссавчаста область: ядра mammillares. 38

Основні шляхи роботи гіпоталамуса • Tractus hypothalamo-гіпофіз (SO, PV → для нейрогіпофізу). • Форнікс: надходить з гіпокампу в соскоподібну область. • Fasciculus mammillothalamicus (Vicq d’Azyr): від гіпоталамуса до передньої основної групи таламуса. • Fasciculus поздовжній спинний (Schütz): зв’язок стовбура мозку та гіпоталамуса. • Tractus hypothalamo-spinalis: преггл. до нейронів. • Тракт ретиногіпоталамікуса: до ядра suprachiasmaticus. • Пучок середнього переднього мозку Fasciculus: система зв’язків між лобовою часткою, перегородкою, гіпоталамусом, стовбуром мозку. • Стрия терміналу: між мигдалиною і гіпоталамусом. 39

Передавачі та гормони в гіпоталамусі • Вазопресин (АДГ), окситоцин • Галанін, енкефалін, речовина Р, нейропептид Y • Дофамін, норадреналін, серотонін, гістамін, ацетилхолін • Глутамінова кислота, ГАМК • Орексини, нейротензин • Вивільняючі гормони (GHRH тощо) ) 40

Гормон росту-вивільняючий гормон (GHRH), що містять нейрони в ядрі arcuatus (червоні крапки)

З матеріалу проф. Д-ра Берталана Дудаса

Ох: хіазма оптична; INF: запальний м’яз; ME: медіана eminentia; MB: corpus mammillare Sagittalis ski 41-plane section

Нейрони, що містять GHRH (NP), отримують NPY-пептидергічну іннервацію (чорну). (З матеріалу проф. Д-ра Берталана Дудаса)

Fx: fornix Ot: зоровий тракт Син: супраоптичне ядро ​​Pvn: паравентрикулярне ядро ​​Mb: молочне тіло (зірочка вказує місце розташування нейрона)

Гіпоталамічні функції I. • Нейроендокринна регуляція: nucleus supraopticus, n. paraventricularis, n. дугоподібний. Tractus hypothalamohypophysealis. • Регулювання харчування (маси тіла): бічне ядро ​​(голод), n. ventromedialis (ситість). • Регулювання температури тіла: область preoptica, переднє ядро, заднє ядро ​​43

Гіпоталамічні функції II. • Цикли сну і неспання: супрахіазматичне ядро ​​(аферанти з сітківки). • Регулювання поглинання рідини: вазопресином (nuclei supraopticus et paraventricularis). • Регуляція вегетативної нервової системи: гіпоталамоспінальний тракт, поздовжній фасцикулус спинний (Schütz). • Поведінка та регуляція пам’яті: corpus mammillare (пучок Vicq d’Azyr), вентромедіальне ядро, область гіпоталамуса lateralis. 44

РЕЗЮМЕ ФУНКЦІЙ ДІЕНЦЕФАЛОНУ

Окружно-шлуночкові органи забарвлені в чорний колір: частково в III ст. навколо шлуночка, частково в IV. вони знаходяться в мозковій камері. Вони мають таніцити і гематоенцефалічний бар’єр відсутні. Хеморецептори.

МОРФОЛОГІЯ ФЕРМЕРІВ •

Епендима: циліндричні епітеліоподібні клітини на поверхні шлуночка. У клітинах є хіноцилії та мікроворсинки. Таніцити - це епендимальні клітини з довгими (500 мкм) базальними виступами (Ependymocytus taeniatus). На таніцитах немає циліуму; між клітинами часто є прикуси зонули та прихильники зонули. Базальні випинання закінчуються на поверхні мозку та в оточуючих мозкових структурах. Виступи, що закінчуються в ядрі вентромедіалу (VMN) та аркуатусі (AN), можуть контактувати з нейронами. Проекції на середню висоту (ME) закінчуються на фенестрованих капілярах. Деякі таніцити закінчуються виступами на поверхні мозку, нижче базальної пластинки. Таніцити, що закінчуються навколо нейронів, діють як хемосенсори: апікальна мембрана клітини в стінці камери відчуває наявність глюкози та амінокислот у спинномозковій рідині. Він передає цю інформацію в VMN, щоб вона могла брати участь у регулюванні споживання їжі та обміну речовин. 47

Заспокійливі в III. шлуночкові епендимуми: базальні продовження таніцитів закінчуються ядрами гіпоталамуса (VMN, AN), середньою висотою (ME) та поверхнею піа (pc). Їх клітинні тіла вистилають стінку камери і з’єднуються між собою за допомогою міжклітинних з’єднань. Таніцити тут забарвлювали імунігістохімічними речовинами віментину та тубуліну.

На знімках видно таніцити, що закінчуються серединною еменцією та на поверхні мозку: їх закінчення на фенестрированих капілярах і нижче поверхні піа; zonula occludens (TJ) та прихильників (ZA) на їх сомах.

• Дякую за увагу ... Джерело зображень: 1. Наукова колекція зображень Сегедського інституту анатомії. 2. Беннінггофф-Дренкхан: Анатомія. Urban & Fischer, 2004. 3. Стеріад-Джонс-Маккормік: Таламус. Elsevier, 1997. 4. Англія-Уейклі: Кольоровий атлас мозку та спинного мозку. Мосбі-Ельзев'є, 2006. 5. Карпентер: Основний текст нейроанатомії. Williams & Wilkins, 1991. 6. Родрігес та ін.: Internat. Огляд Cytol. 247, 2010. 50