Визначення захворювання: Злоякісна пухлина піелону та сечоводу, як правило, проліферація клітин з перехідних клітин епітелію слизової оболонки (уротелію), проліферація тканин.
Що стосується властивостей цих пухлин, вони виявляють велику схожість і збігаються зі злоякісною пухлиною сечового міхура, сформованою з однотипних клітин.
Захворюваність, схильні фактори (фактори ризику): Злоякісні захворювання ниркової миски та сечовивідних шляхів рідкісні у порівнянні з іншими сечостатевими пухлинами. Пухлини, що вражають ниркову миску, приблизно вдвічі частіше, ніж пухлини, розташовані в уретрі. Що стосується статі, це приблизно втричі частіше у чоловіків, ніж у жінок. Ще однією особливістю є те, що вона розвивається в більш старшому віці (70-80 років). У Західній Європі щороку виявляються 2 нові випадки на 100 000 жителів. Вони складають лише 5-10% транзиторних клітинних пухлин у сечовивідних шляхах (решта 90-95% розвиваються в сечовому міхурі). Варто згадати, що одночасно з пухлинами ниркової миски та/або сечовивідних шляхів випадки становлять приблизно 17% також мають злоякісну пухлину в сечовому міхурі. Під час обстеження також слід обстежити контралатеральну ниркову миску та уретру, оскільки у 2-6% випадків процес захворювання є двостороннім.
Це також відомий тип спадкового накопичення в сім’ї, який може супроводжуватися злоякісним раком товстої кишки.
Сприятливі фактори також збігаються з факторами ризику злоякісного раку сечового міхура:
- куріння: збільшує ризик розвитку до семи разів порівняно з некурящими. Куріння займає відносно багато часу (5-10 років), але відмова від куріння навряд чи зменшує ризик розвитку.
- хімічні речовини (ароматичні аміни, такі як бензидин, нафтиламін). Працівники хімічної промисловості зазнають ризику. Потрібно майже 7 років, щоб контактувати з цими канцерогенами, щоб розвинути рак малого тазу, уретри та сечового міхура. На жаль, пухлина може розвинутися через 20 років після того, як людина вже не контактує з канцерогеном.
- певні спадкові, генетичні відмінності
- хронічний нефрит та запалення малого тазу (пієлонефрит хроніка) та більші камені в нирках, що заповнюють таз нирок (литі камені).
Симптоми, скарги:
- кров у сечі (70-90% випадків): може бути видимою для ока (макрогематурія), а не для ока, можна продемонструвати лише при дослідженні сечового осаду (мікрогематурія). Згустки крові також можуть виділятися.
- біль у попереку (20-40% випадків): непрохідність сечовипускання, застій нирок, ниркова напруга
- командування сечовипусканням, часте сечовипускання (у 5-10% випадків)
- біль у кістках, кашель, втрата ваги, анемія: можна звернути увагу на метастатичну пухлину.
Розпізнавання (діагностика):
- загальний лабораторний тест
- дослідження осаду сечі
- цитологічне дослідження сечі
- тести зображень:
- УЗД органів черевної порожнини та малого тазу
- КТ із контрастним посиленням (можливо, МР-сканування)
- селективна урографія
- ретроградна урографія (можливо, антероградна урографія)
- ендоскопічні дослідження:
- дзеркальне відображення сечового міхура (цистоскопія)
- уретерореноскопія: при якій можлива гістологічна проба.
- ниркова миска (нефроскопія)
Сорти, типи, сорти: Гістопатологічно злоякісні пухлини ниркової миски та уретри в 90-95% випадків є тимчасово клітинними (carcinoma transitiocellulare).
Інші типи пухлин епітеліального походження зустрічаються рідко: плоскоклітинна (плоскоклітинна) карцинома, аденокарцинома. Неепітеліальні (мезенхімальні) пухлини надзвичайно рідкісні (наприклад, злоякісна лейоміосаркома, ангіосаркома або доброякісна лейоміома, фіброепітеліальний поліп).
Визначення стадії та ступеня злоякісних пухлин сечового міхура застосовується подібно до пухлин тазу та сечоводів.
Нехірургічне/консервативне лікування: Коробка передач, відп. хіміотерапія або променева терапія можлива при пухлинах нирок та сечоводу, видалених хірургічним шляхом.
Медичні огляди: При спостереженні за цими хворими на рак слід враховувати спостереження, що 22-47% злоякісних пухлин можуть також розвиватися в сечовому міхурі. Тому після операції регулярно рекомендуються цистоскопія, цитологія сечі та КТ із контрастною контрастністю.
Ендоскопічне дзеркальне відображення сечовивідних шляхів рекомендується у разі органозберігаючої операції або підозри на рецидив пухлини.
Профілактика:
- уникати куріння
- повна відповідність вимогам безпеки праці тих, хто працює у хімічній промисловості.