Коли ви приймаєте діуретик, нирки пригнічуються процесом реабсорбції калію, натрію та хлору. Ці електроліти починають інтенсивно видалятися разом з рідиною. Об’єм крові в організмі зменшується, а артеріальний тиск падає. Це призводить до зменшення навантаження на серце. Діуретики також застосовуються при інших захворюваннях ССЗ, печінки, нирок, очей (глаукома).
Показаннями до застосування діуретиків (діуретиків) є:
- Набряк через затримку натрію
- ХНН
- асцит
- Високий вміст кальцію в сечі
- Зниження внутрішньоочного тиску перед операцією з глаукоми
- остеопороз
- Стан, при якому нирки виробляють велику кількість калію (синдром Ліддла)
- Дисфункція надниркових залоз (гіперальдостеронізм)
- Надлишок сечової кислоти в сечі (гіперурейкемія)
- Інтоксикація (при форсованому діурезі)
Слід лише сказати своєму лікарю, що пити діуретики та коли їх приймати. Для кожного захворювання вказані різні типи цих препаратів. У низьких дозах тіазидні діуретики (Гіпотіазид, гідрохлоротіазид) мають антигіпертензивний ефект у пацієнтів із середньою артеріальною гіпертензією. Щоб запобігти втраті калію, що виникає при прийомі діуретиків, призначають ліки, що зберігають калій (Тріамтерен, Верошпірон). З метою зменшення набряклості мозку призначають Маніт. У випадках, коли потрібен швидкий ефект, призначаються Торасемід, Трифас та Фуросемід.
Неможливо замінити діуретики там, де вони нічим не можуть замінити. Однак не розглядайте діуретики, оскільки вони мають серйозні наслідки:
- падіння артеріального тиску
- набряк
- ураження шкіри
- порушення координації
- глухота
- судоми
- запалення підшлункової залози
- тромбоз
- камені в нирках
- ниркова недостатність
- імпотенція
Більшість побічних ефектів виникає через порушення електролітного балансу та зміни кислотності та ацидозу сечі. Щоб зменшити ризик побічних ефектів, пацієнти повинні повідомити свого лікаря про ліки, які вони приймають, та про наявні хронічні захворювання.
Який сечогінний засіб приймати при набряках?
Набряк може бути тимчасовим або постійним. Опухле обличчя, набряклі ноги та руки псують зовнішній вигляд людини. І часто хворий самотній, намагаючись позбутися цієї проблеми, призначає сечогінний засіб при набряках. На жаль, діуретики не тільки позбавляють людину від проблем, але можуть погіршити перебіг основного захворювання, що викликає набряк. Тому для правильного лікування симптомів важливо визначити причину.
У разі пошкодження нирок, неправильного положення голови під час сну, гордість з’являється переважно на обличчі. Інша причина - надмірне споживання рідини ввечері. Через кілька годин з’являється набряк здорової людини. Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю не повинні приймати калійзберігаючі та осмотичні діуретики, оскільки можуть виникнути ускладнення, що загрожують життю.
Небезпечною причиною набряків є порушення серцевої діяльності та вироблення ХСН. У цьому випадку призначається діуретик з набряком для призначення міокарда. Щоб зменшити сильний набряк, обов’язково використовуйте препарати з швидким діуретичним ефектом (Торасемід, Фуросемід, Трифас). Для запобігання прийому калію (Верошпірон, Тріамтерен, Спіронолактон). У випадках розладів венозних виділень діуретики дуже обережно призначають при набряках, оскільки неправильне застосування може призвести до мікроциркуляції та тромбозу.
Навіщо пити діуретики, якщо ви хочете схуднути?
Якщо регулярно використовувати сечогінні засоби для схуднення, можна скинути зайві кілограми. Однак втрата ваги відбуватиметься лише за рахунок виведення рідини з організму. Крім того, з водою беруть участь важливі мікроелементи, які беруть участь в обміні речовин. У цьому випадку жирові клітини, які не мають рідини, не поглиблюються. Як тільки людина перестане пити діуретики, жирові клітини знову заповняться нестачею рідини, а вага буде такою ж.
Є ще один фактор, який передбачає, що діуретики для схуднення приймати не слід. У медицині описаний синдром, який називається ідіопатичним набряком. Вони утворюються при тривалому застосуванні діуретиків, що призводить до коригування їх ефекту. В результаті замість того, щоб худнути, вона починає збільшуватися.
Щоб мінімізувати ризик наслідків, лікарі рекомендують проконсультуватися з дієтологами, приймаючи препарати суворо за призначенням. Рекомендується застосовувати для схуднення діуретики замість синтетичних препаратів і включати продукти з м’яким діуретичним ефектом (артишок, спаржа, ялівець, селера, диня).
Під час вагітності можна пити діуретики?
Майбутнім мамам потрібно знати, що діуретики під час вагітності заборонено вільно пити! Призначення себе та «нешкідливі» рослинні препарати можуть призвести до порушення електролітного балансу та завдати значної шкоди матері та дитині. Діуретики призводять до порушення матково-плацентарного кровообігу, тромбозу плаценти, порушення розвитку плода тощо. В крайніх випадках в останні місяці можуть призначати синтетичні препарати. Наприклад, зупинити гіпертонічний криз із загрозою набряку легенів.
Вагітним жінкам лікарі при необхідності призначають Канефрон, який виготовляється з лікарських трав (розмарин, любисток, золота-тисяча). Також застосовується фітолізин, але тільки в тому випадку, якщо вагітна жінка не має запалення в нирках. Бронходилататор Еуфілін, який має сечогінну дію, застосовується під наглядом лікаря при набряках.
Також слід використовувати трав’яні відвари і вагітним жінкам. Заборонено пити чай з ялівцю, який може спричинити скорочення матки. Такі рослини, як листя петрушки та полуниці, протипоказані. Отримуйте чай з листя брусниці, хвоща, листя та берези.
Сечогінний засіб для нормалізації артеріального тиску
Для профілактики та лікування артерій гіпертоніки призначають пацієнтів з діуретиками. Тіазидні діуретики під тиском демонструють достатній ефект при незначному підвищенні тиску. При малих дозах інгібітора індапаміду гідрохлоротіазид зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. У зв’язку з тим, що тіазиди виділяють калій, в комплексі призначаються калієві речовини (Верошпірон, Амілорид).
Призначення тіазидів у поєднанні з калійзберігаючими діуретиками значно покращує прогноз захворювання та зменшує ризик розвитку коронарних ускладнень (інфаркт, інсульт). Однією з вимог терапії нормалізації артеріального тиску є підбір найбільш ефективного препарату та його дозування.
Тіазиди не ефективні при лікуванні хворих на гіпертонію та гіпертонію. Такі пацієнти перелічені в діуретиках під тиском (Фуросемід, Трифас, Лазикс). Їх призначають невеликими дозами для профілактики інфаркту. У разі надзвичайної ситуації при гіпертонічному кризі внутрішньовенні циклічні діуретики можуть швидко знижувати артеріальний тиск.