аналізу мутацій

  • Пошук
  • Клінічні ознаки та симптоми
  • Класифікації
  • Гени
  • Інвалідність
  • Енциклопедія для широкого загалу
  • Енциклопедія для професіоналів
  • Посібники для надзвичайних ситуацій
  • Джерела/процедури

Пошук рідкісного захворювання

Інші варіанти пошуку

Тирозинемія типу 1

Визначення захворювання

Тирозинемія 1 типу (ТІГ) є вродженою помилкою катаболізму тирозину, спричиненою дефектною активністю фумарилацетоацетат гідролази (ФАГ) і характеризується прогресуючим захворюванням печінки, дисфункцією ниркових канальців, порфіріозними нападами та різким поліпшенням прогнозу після лікування нітизиноном.

ОРФІЯ: 882

Резюме

Епідеміологія

Частота випадків народження становить 1/100000 у більшості географічних регіонів, хоча це частіше спостерігається в деяких з них, особливо в Квебеку, Канада.

Клінічний опис

Етіологія

Дефіцит фумарилацетоацетат гідролази, FAH (15q23-q25) призводить до накопичення фумарилу та малеїл ацетоацетату, що спричиняє пошкодження гепатореналу. Накопичення його похідних (сукцинілацетон (SA) та сукциніл-ацетоацетат (SAA)) призводить до накопичення дельта-амінолевуліната (δ-ALA), що призводить до гальмування синтезу порфобіліногену та порфірійних кризів.

Методи діагностики

Загалом, на синтетичні функції печінки сильно впливають коагулопатія та гіпоальбумінемія. Підвищений рівень СА в сухих краплях крові, плазми або сечі є патогномонічним. Інші аномалії включають підвищений рівень α-фетопротеїну (особливо у гостро хворих немовлят), підвищення рівня тирозину, фенілаланіну та метіоніну в плазмі крові, збільшення екскреції δ-ALA з сечею та особливості тубулопатії Фанконі. Зазвичай підтвердження діагнозу відбувається шляхом аналізу мутацій.

Диференціальна діагностика

Диференціальна метаболічна діагностика включає класичну галактоземію, спадкову непереносимість фруктози та дефіцит фруктози 1,6 дифосфатази, хворобу Вільсона та деякі мітохондріальні розлади (див. Ці терміни).

Пренатальна діагностика

Пренатальна діагностика можлива шляхом аналізу мутацій у зразках ворсин хоріона (CVS), якщо причинні мутації відомі в сім’ї, або, аналіз, шляхом аналізу FAH в CVS або амніоцитах та визначення рівня SA в амніотичній рідині. Скринінг новонароджених доступний у багатьох країнах.

Генетичні поради

HT1 - це аутосомно-рецесивний розлад із 25% ризиком рецидиву в сім’ї.

Лікування та лікування

Як тільки діагноз підтверджується (або навіть із серйозною підозрою), нітизинон (NTBC) слід починати приймати всередину у дозі 1-2 мг/кг один раз на день разом із екстреним лікуванням гострої печінкової недостатності, якщо це необхідно. Крім того, паралельно слід вводити дієту з обмеженим вмістом білка. Постраждалих слід направити в спеціалізований центр для тривалого лікування. Також слід розглянути питання про трансплантацію печінки у гостро хворих немовлят (якщо функція печінки не реагує на нітизинон протягом одного тижня), а також у разі підозри або діагнозу HCC або недотримання або недоступності медичного лікування.

Прогноз

Лікування нітізиноном у поєднанні з дієтою з низьким вмістом білка дозволяє більшості постраждалих вижити в хорошому самопочутті. У прогнозі домінує ризик ГЦК.

Експерти: Д-р Hеlіne OGIER DE BAULNY - Останнє оновлення: Червень 2014 р