- Пошук
- Клінічні ознаки та симптоми
- Класифікації
- Гени
- Інвалідність
- Енциклопедія для широкого загалу
- Енциклопедія для професіоналів
- Посібники для надзвичайних ситуацій
- Джерела/процедури
Пошук рідкісного захворювання
Інші варіанти пошуку
Класична фенілкетонурія
Визначення захворювання
Класична фенілкетонурія - важка форма фенілкетонурії (ФКУ), вроджена помилка метаболізму амінокислот, що характеризується у нелікованих пацієнтів важким інтелектуальним дефіцитом та нервово-психічними ускладненнями.
ОРФІЯ: 79254
Резюме
Епідеміологія
Точна поширеність невідома, але оцінюється в 1/15000 народжень. Описана значна географічна мінливість. Кавказці, як видається, страждають більше, ніж інші етнічні групи. Чоловіки та жінки страждають однаково.
Клінічний опис
За відсутності діагнозу у новонароджених у більшості пацієнтів спостерігається прогресивна затримка розвитку, пов’язана із серйозними ознаками, такими як затримка росту, мікроцефалія, судоми, тремор, екзема, блювота, затхлий запах, а згодом рухові та поведінкові розлади (гіперактивність). У нелікованих пацієнтів виникає глибокий та постійний інтелектуальний дефіцит, а також порушується когнітивна діяльність та моторика. Демієлінізація, а також зниження вироблення дофаміну, норадреналіну та серотоніну були виявлені у пацієнтів, які не продовжують дієтичні обмеження у зрілому віці. У лікуваних пацієнтів клінічні ознаки різняться залежно від дотримання дієти та лікування та можуть включати психічні розлади.
Етіологія
Класична ФКУ пов’язана з повним або майже повним дефіцитом фенілаланінгідроксилази. Це викликано мутаціями гена PAH (12q22-q24.2), що кодує фенілаланін (Phe) гідроксилазу. У результаті дефіцит фенілаланінгідроксилази призводить до токсичного накопичення Phe в крові та мозку.
Методи діагностики
Класичний ФКУ зазвичай діагностується за допомогою скринінгових програм для новонароджених, що виявляють гіперфенілаланінемію (ГПА). Виявлення є стандартним для промислово розвинених країн. ФКУ діагностується з концентрацією Phe у плазмі, яка перевищує 120 мкмоль/л у необробленому стані. За відсутності раннього виявлення шляхом скринінгу підозра ґрунтується на клінічних ознаках та симптомах. Діагноз підтверджується визначенням рівня Phe в крові або плазмі.
Диференціальна діагностика
Диференціальний діагноз включає інші форми ГПА, такі як дефіцит тетрагідробіоптерину (ВН4) ГПА, легкі форми ФКУ та тирозинемії. У новонароджених з високим рівнем Phe може спостерігатися дефіцит BH4 або PKU. Ненормальний характер птеринів у сухих плямах крові або сечі або знижена активність дигідроптеридин редуктази у сухих плямах крові вказує на дефіцит BH4. Слід провести тест навантаження BH4, щоб визначити, чи чутливі пацієнти до BH4.
Пренатальна діагностика
Пренатальна діагностика може бути проведена шляхом молекулярного тестування гена PAH, якщо у постраждалого члена сім'ї були виявлені хвороботворні мутації.
Генетичні поради
Схема успадкування є аутосомно-рецесивною, і для членів сім'ї, що перебувають у групі ризику, рекомендується тест на носійство.
Лікування та лікування
Управління передбачає обмеження вмісту Phe в раціоні, тобто всі продукти з високим вмістом білка, а також медична формула, що не містить Phe, для забезпечення білка та інших важливих поживних речовин Пацієнти переносять менше 250-350 мг Phe в раціоні на добу. Рівні толерантності до Phe повинні регулярно визначатися індивідуально. В даний час рекомендується зберігати обмеження у споживанні Phe протягом усього життя. Однак контроль рівня дуже важливий, щоб уникнути дефіциту Phe та тирозину. Слід уникати їжі, що містить аспартам, оскільки аспартам виділяє Phe під час травлення. Жінки повинні бути особливо обережними під час вагітності через фетотоксичні ефекти підвищеного рівня Phe у матері.
Прогноз
При правильному веденні перебіг захворювання сприятливий, хоча можуть виникнути деякі нервово-психічні ускладнення. Дотримання дієти та лікування є найважливішими факторами, що впливають на результат. Прогноз хороший, якщо діагноз ранній.
Експерти: Пр. Ненад БЛАУ - Останнє оновлення: Квітень 2012 року