Цукровий діабет може виникати як побічний ефект статинів, що широко застосовуються при лікуванні дисліпідемій. Частота діабету, що почався, також залежить від типу та дози статину. Ризик не є незначним, але сприятливий вплив статинів при первинній та вторинній серцево-судинній профілактиці все ще перевищує ризик.
Аспірантура з медицини, лютий 2017 р
Статини широко використовуються, ефективні та безпечні засоби для лікування дисліпідемій, препаратів для первинної та вторинної профілактики серцево-судинних (СС) захворювань. Дослідження показали, що кожні 1 ммоль/л зниження рівня холестерину ЛПНЩ (ЛПНЩ-К) знижує частоту серцево-судинних явищ на 20-25% протягом 5 років. Очікується, що більші дози статину матимуть сильніший ефект, тому нові настанови поширюють профілактику атеросклеротичної серцево-судинної хвороби на середньозахисну популяцію.
Хоча статини вважаються безпечними препаратами, останні дані свідчать про те, що цукровий діабет, що почався вперше (NODM), може бути побічним ефектом. Механізми збільшення захворюваності на НОДМ ще не з’ясовані до кінця, хоча статини можуть впливати на секрецію інсуліну та резистентність до інсуліну. Однак ризик НОДМ, як видається, обмежений особами, яким загрожує цукровий діабет (літні люди, жінки, страждають ожирінням, ті, хто має метаболічний синдром, кардіологічне захворювання або гіпертонію). На частоту виникнення NODM також впливає тип і доза статину, наприклад 8,1% з аторвастатином 80 мг на день, 6,6% з аторвастатином 10-20 мг на день та 28% з розувастатином 20 мг на день. Проте, згідно з декількома дослідженнями, переваги лікування статинами перевищують ризики.
Мета-аналіз рандомізованих досліджень статинів-індукованого NODM
У літературі частота виникнення NODM повідомляється по-різному. При високому (80 мг/день) та низькому дозах (10-20 мг/день) аторвастатину середня частота НОДМ становила 8,1% та 6,6% відповідно, згідно з цитованим джерелом. В іншому мета-аналізі загалом 57 593 особи, які отримували статини (правастатин, симвастатин, аторвастатин, розувастатин) та 28 751 контроль були включені до шести рандомізованих контрольованих досліджень із середньою частотою 13% при застосуванні статинів. Найнижча частота спостерігалася у правастатину, який суттєво не відрізнявся від групи плацебо. Інший мета-аналіз виявив загальну захворюваність 4,9%; отримали найнижчі показники у групі ловастатину та найвищі у літніх людей.
Популяційні дослідження статинів-індукованої NODM
На підставі даних 153 840 учасників постменопаузи (віком 50–79 років) в рамках Ініціативи жіночого здоров’я відносна небезпека (ЧСС) НОДМ у групі статинів становила 1,71 порівняно з тими, хто не отримував статину, і це значення не залежало від який статин приймав пацієнт. В іншому дослідженні брали участь 8 749 осіб, які не страждають на діабет, у віці 45–73 років. При середньому спостереженні 5,9 року вживання статинів асоціювалось із частотою виникнення НОДМ у 46%. На підставі даних обсертаційного когортного дослідження (n = 13 508), 6-річне спостереження виявило НОДМ у 19% нормоглікемічної групи та 24% пацієнтів з порушенням рівня глюкози в крові натще. Дослідження в Італії також виявило, що частота виникнення NODM також корелює з прихильністю, пов'язаною із лікуванням статинами, тоді як в одному звіті представлені нові дані про дозозалежний характер захворюваності NODM: NODM спостерігався у 0%, але в останній групі частка гострого коронарного синдрому становила 46,5%, тоді як у першому - лише 44,8%. Це також підтверджує висновок, що, незважаючи на появу NODM, переваги лікування статинами перевищують його ризики.
У кількох дослідженнях розглядались фактори ризику статиноіндукованої NODM, припускаючи, що люди похилого віку, із надмірною вагою та особи з гіпертонією та/або серцево-судинною хворобою мають особливий ризик для NODM. В одному дослідженні ризик, пов’язаний із кожним типом статинів, зменшувався в наступному порядку: аторвастатин (1,22), розувастатин (1,18), симвастатин (1,10). Суттєво різних ризиків для флувастатину та ловастатину не спостерігалося порівняно з плацебо. Високі дози, як видається, несуть підвищений ризик НОДМ порівняно із середніми дозами.
В австралійському дослідженні оцінювали ризик статиноіндукованого НОДМ у жінок (n = 8372). Виходячи з більш ніж 10 років спостереження, вплив статинів асоціювався з більшою частотою НОДМ (HR: 1,33); при вищих дозах вони становили 1,51, а при менших 1,17. Автори застерігають не призначати більш високі дози статину жінкам похилого віку та попереджають, що жінкам старшого віку, які вже отримують статини, слід регулярно перевіряти рівень цукру в крові для раннього виявлення потенційного побічного ефекту. Іноді, можливо, доведеться припинити терапію статинами.
Патофізіологія статинів, індукована NODM
Складні механізми, що лежать в основі NODM на додаток до терапії статинами, ще не до кінця вивчені. Кілька досліджень показали, що статини можуть призвести до розвитку NODM за допомогою дуже складного механізму, що в кінцевому рахунку зменшує секрецію інсуліну або чутливість до інсуліну. Дослідження на β-клітинах підшлункової залози показали, що розувастатин зменшує екзоцитоз та секрецію інсуліну гранул для зберігання інсуліну шляхом інгібування напружених каналів Ca2 + у β-клітинах. В іншому дослідженні аторвастатин у дозі 10 мг, 20 мг та 80 мг на добу знижував рівень ЛПНЩ залежно від дози, але також знижував чутливість до інсуліну та HbA1c порівняно з плацебо.
Останні дані підтверджують гіпотезу, згідно з якою статини, принаймні частково, сприяють утворенню NODM через їх інгібуючий вплив на HMG-CoA-редуктазу, тоді як інші дані літератури свідчать про те, що вони можуть змінювати розмір частинок ліпопротеїнів. Показано, що статини збільшують розмір часток ЛПНЩ-холестерину, одночасно зменшуючи розмір часток ЛПНЩ-К та ЛПВЩ-К, що все пов'язано зі збільшенням частоти виникнення НОДМ. Різні статини можуть по-різному впливати на розмір частинок ліпопротеїнів, і це також може пояснити, чому прийом різних статинів несе різні ризики NODM.
Інші можливі пояснення індукованого статинами NODM включають знижену експресію транспортера білка глюкози 4 (GLUT4), підвищену концентрацію адипонектину та знижену концентрацію убихінону (CoQ10), однак, серед іншого, інгібують метаболізм глюкози, інгібуючи транспортери, затримують АТФ виробництво, чинять прозапальну або окислювальну дію або інгібують секрецію інсуліну, залежну від кальцієвих каналів.
Дослідження в цій галузі вказують на те, що діабетогенні ефекти статинів опосередковані низкою патофізіологічних механізмів, що призводять або до зниження чутливості до інсуліну, або до зменшення вивільнення інсуліну. Як зазначалося, не всі статини індукують NODM однаково, аторвастатин, розувастатин та симвастатин менш сприятливі в цьому відношенні, тоді як ловастатин, правастатин та пітавастатин нейтральні або корисні.
Резюме
Можна зробити висновок, що частота виникнення статину-індукованої НОДМ також залежить від типу статину, загальний ефект лише незначний або помірний (3,8–8,8%), і найбільш виражений у осіб із схильністю до діабету. Люди, яким загрожує переддіабет, метаболічний синдром, серцево-судинна хвороба, гіперліпідемія або гіпертонія, а також страждають ожирінням та літні люди. Перед початком терапії статинами може бути корисно оцінити фактори ризику діабету. На основі даних на сьогоднішній день, терапію статинами у осіб з високим серцево-судинним ризиком не слід припиняти навіть у присутності NODM, оскільки користь від серцево-судинної терапії статинами перевищує ризик NODM. Рівні глюкози та HbA1c у цих осіб слід регулярно контролювати для раннього виявлення NODM. Якщо NODM вже розроблений, він має більш сприятливий вплив на статини, напр. бажано перейти на аторвастатин або навіть більше на пітавастатин або зменшити дозу. Якщо контроль холестерину порушений, попередню терапію статинами слід відновити та доповнити протидіабетичним засобом.
Спілкування, на якому ґрунтується опис:
Хризант СГ. Цукровий діабет, що почався внаслідок статинів: поточні дані. Аспірантура, 2017, DOI: 10.1080/00325481.2017.1292107