У березні цього року FDA прийняла пристрій під назвою LINX для мінімально інвазивного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Лапароскопічний пристрій, що складається з титанових гранул з магнітним сердечником, який може бути розміщений лапароскопічно навколо стравоходу, виявився безпечним та ефективним у пацієнтів, яким не вдалося досягти безсимптомного лікування антацидами.
У розвинених країнах кожен десятий житель має скарги на рефлюкс, при цьому гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГОРБ) є найпоширенішим діагнозом у гастроентерологічних амбулаторіях. На додаток до інгібіторів протонної помпи першої лінії, 40% пацієнтів мають стійкі симптоми.
Для цих пацієнтів рішенням може бути фундоплікація Ніссена, але часто хірургічне втручання також не призводить до безсимптомного полегшення. Після операції більшість пацієнтів не можуть відригати, і блювота часто є проблемою. Тому хірургічне втручання слід проводити лише у важких, ускладнених випадках або у випадках великої грижі перерви.
Ми виявляємо лазівку в терапевтичному алгоритмі GORB: для пацієнтів, для яких антациди недостатні, немає адекватного методу полегшення скарг. Інструмент LINX розроблений для усунення цього недоліку. Метою було розробити лапароскопічний пристрій, який зменшує скарги, можна вставляти без зміни анатомії кардії та при необхідності видаляти. LINX складається з титанових гранул, що містять магнітне ядро, нанизані на титановий дріт. На висоті нижнього стравохідного сфінктера (LES) обмотування стравоходу збільшує опір сфінктера, завдяки чому тиск у LES перевищує внутрішньошлунковий. Щоб шлунковий вміст потрапляв у стравохід, тиск повинен бути більшим за суму тиску LES у спокої та магнітної взаємодії між кульками. Однак проковтнутий болюс легко долає магнітну силу між гранулами, кульки віддаляються один від одного, а болюс проходить через сфінктер.
LINX знаходиться в закритому положенні навколо стравоходу
Джерело можна завантажити тут.
Бонавіна та ін. Проаналізували ефективність та безпеку LINX у багатоцентровому проспективному дослідженні. Процедуру проводили 44 пацієнтам із типовими симптомами ГОРБ. До операції проводили цілодобовий моніторинг рН, манометрію стравоходу, рентген ковтання та верхню ендоскопію, вели щоденник симптомів та заповнювали анкету якості життя. Через три місяці та один і два роки після операції знову проводили цілодобовий моніторинг рН, рентген ковтання та верхню ендоскопію, а також заповнювали анкету якості життя. Манометрію стравоходу проводили на тримісячному та однорічному контролях.
Під час введення LINX не спостерігалося ускладнень із середньою тривалістю втручання 40 хвилин. Після операції 43% пацієнтів скаржились на дисфагію, яка у всіх випадках зникала до кінця 3-го місяця. Видалення кільця проводили у двох випадках: в одному випадку МРТ стала необхідною, а в іншому дисфагія зберігалася. Якість життя покращилася на 85% до кінця першого року та на 90% до кінця другого року. Наприкінці першого року 90% пацієнтів та наприкінці другого року 86% не потребували інгібітора протонної помпи. Цілодобовий моніторинг рН дав нормальний показник у 77% пацієнтів на час однорічного контролю та у 90% пацієнтів на час дворічного контролю. Контрольна манометрія показала підвищення тиску (з 6,5 мм рт. Ст. До 14,6 мм рт. Ст.) У пацієнтів з низьким тиском LES перед процедурою. Жодних змін не спостерігалось у тих, у кого початковий тиск LES знаходився в межах норми. Не виявлено суттєвих відмінностей у загальній або внутрішньочеревній довжині ЛЕС або в амплітуді скорочень стравоходу.
Під час верхньої ендоскопії не спостерігалося ерозії слизової або іншої трансмуральної ерозії, спричиненої LINX. При застосуванні LINX не спостерігалося пригнічення відрижки або блювоти.
Бонавіна та ін. Продемонстрували, що посилення бар'єрної функції LES за допомогою LINX може бути ефективним методом лікування ГОРБ. LINX може бути головним рішенням, якщо у пацієнта недостатньо антацидів, але ризик хірургічного втручання перевищує очікувану користь. На сьогоднішній день не спостерігається міграції пристрою, не описано пошкодження тканин. В даний час МРТ протипоказана цим пацієнтам, оскільки поки не ясно, чи існує взаємодія між цими двома пристроями.
На підставі вищезазначеного дослідження LINX можна безпечно вводити за допомогою малоінвазивної процедури, підтримуючи нормальні анатомічні умови. Доведено, що LINX є безпечним та ефективним.
Стаття базується на наступному повідомленні:
Bonavina L, DeMeester T, Fockens P. Лапароскопічний пристрій для збільшення сфінктера усуває симптоми рефлюксу та нормалізує вплив кислоти на стравохід: одно- та 2-річні результати випробування з техніко-економічного обґрунтування. Ann Surg 2010; 252 (5): 857–862.