Однією з основних проблем здоров’я серед нашого населення є ожиріння, яке по праву вважається глобальною епідемією і вражає майже два мільярди людей у всьому світі.
Це відбувається не тільки у дорослих, але постійно ризикує збільшитись у дітей. Ожиріння вже не є естетичною проблемою для кількох людей, а стало серйозною соціально-економічною проблемою. Збільшення ожиріння здебільшого спричинене неправильним харчуванням та переїданням, малорухливим способом життя, відсутністю фізичної активності та обезитогенного середовища.
Ожиріння вважається хронічним захворюванням, при якому в організмі зберігається надмірна кількість жирової тканини, яка може спричинити різні типи захворювань.
Ожиріння було в центрі уваги давніх лікарів
Ожиріння було відоме нашим предкам більше 25 000 років тому. Археологічні розкопки статуй Венери (Моравани над Вахом, Віллендорф в Австрії, Вестоніце в Південній Моравії, Мальта) зображують жінку в повній формі як символ родючості, материнства та ідеалу краси. Також увагу на ожиріння приділяли древні лікарі, такі як Авіценна, Гіппократ і Гален, які звернули увагу на ризики для здоров'я та запропонували перші методи лікування.
У середні віки ожиріння виникало переважно у верхніх шарах суспільства, серед феодалів, на відміну від решти населення, яке в більшості випадків страждало від бідності.
Нові знахідки та гіпотези щодо походження ожиріння з’являються у 18-19 століттях, і деякі з них актуальні й сьогодні. Завдяки розвитку медичної науки більше уваги приділялося здоровому фізичному та психічному розвитку людини.
У 20 столітті були розроблені різні типи редукційних дієт, а згодом і нові препарати для лікування ожиріння.
Що таке ожиріння?
Для боротьби з ожирінням нам потрібно зрозуміти його проблеми, тобто знати, що таке ожиріння, коли воно виникає, які його симптоми, наслідки для здоров’я та як діяти у його профілактиці та лікуванні.
За даними Європейської асоціації досліджень ожиріння (EASO), ожиріння визначається як ненормальна або надмірна кількість жиру, що зберігається всередині вісцеральної та черевної порожнини, що може погіршити стан здоров’я. Ожиріння є воротами для різних хронічних захворювань, включаючи діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання та деякі види раку.
На практиці для визначення ступеня ожиріння використовують:
1. розрахунок індексу маси тіла (ІМТ) - вага людини в кілограмах, поділена на квадрат висоти в метрах (кг/м2), що є найбільш корисним показником ризику для здоров’я, пов’язаного із зайвою вагою та ожирінням
ІМТ = вага (кг)/зріст (м2)
Класифікаційна таблиця подана з FB, її можна зменшити
ІМТ: Категорія: Ризик:
менше 18,5 Середня вага до середньої ваги
18,5 - 24,9 Звичайна вага Низька
25,0 - 29,9 Підвищена вага
30,0 - 34,9 Ожиріння 1 ступеня Помірний
35 - 39,9 Ожиріння 2 ступеня Високий
понад 40 ожиріння 3 ступеня загрожує життю
2. вимірювання окружності талії для оцінки жиру на животі та показник ризику для здоров’я, пов’язаний із надмірним жиром у талії: окружність талії вимірюється на половині відстані між краєм нижнього ребра та верхнім краєм тазу. Закріплюємо кравецьку стрічку як пояс у горизонтальному положенні.
здоровий обхват талії - чоловіки повинні мати обхват талії нижче 94 см, а жінки менше 80 см.
3. аналіз біоімпедансу - одним з найточніших методів визначення ожиріння є вимірювання складу тіла методом аналізу біоімпедансу, що дозволяє вимірювати жирову та нежирну масу тіла.
відсоток жиру в організмі - 18 - 35% жиру в організмі жінок, 10 - 25% жиру в організмі чоловіків.
За розподілом жиру в організмі ми виділяємо 2 типи ожиріння:
- гіноїдний (жіночий тип ожиріння - ожиріння у формі груші) з накопиченням у стегнах і стегнах, менш небезпечний
- андроїд (чоловічий тип ожиріння - ожиріння у формі яблука), коли жир накопичується в животі
Невідповідність між споживанням та витратою енергії
Жирова тканина в організмі утворюється за рахунок накопичення жиру, що утворюється з вуглеводів та жирних кислот у клітинах (адипоцитах).
Загальна кількість адипоцитів визначається на ранніх стадіях життя і не змінюється навіть при втраті ваги. У разі дисбалансу між споживанням та витратою енергії та пов’язаним з цим невідповідним способом життя можуть відбуватися зміни в кількості та розмірах жирової тканини, яка також зберігається в інших органах.
Жирова тканина динамічна, реагує на гомеостатичні та зовнішні подразники і може бути збільшена в 15 разів. Це насправді метаболічно активний орган, запас енергії та ендокринний орган із секрецією різних типів гормонів. У людей з ожирінням він виробляє речовини, які призводять, наприклад, до хронічного запалення, атеросклерозу та інших захворювань.
Поява ожиріння у Словаччині
За оцінками експертів, понад 60% людей у Словаччині страждають ожирінням та надмірною вагою, і їх рівень захворюваності подібний до показника у країнах ЄС. Світові організації охорони здоров’я усвідомлюють серйозність проблеми ожиріння і вперше цього ювілейного року об’єднали свої зусилля та оголосили Всесвітній день ожиріння 4 березня 2020 року закликом Давайте разом боротися з ожирінням у Європі. Метою цього дня є підвищення обізнаності про ожиріння та інші захворювання, на які воно впливає, одночасно покращуючи його профілактику, лікування та догляд.
RNDr. JUDr. Хана Врабчова, Центр харчування та здоров’я