Ожиріння можна вважати психосоматичною хворобою, але його можна згадувати не лише як причинний фактор, але і як фактор підтримання та наслідок. Якщо т. Зв. напад їжі стоїть на задньому плані, психологія говорить про розлад харчової поведінки. У разі ожиріння це аномальне збільшення вмісту жиру в організмі, що може негативно позначитися як на фізичному, так і на психічному функціонуванні. Фізичні ускладнення: напр. ішемічна хвороба серця, цереброваскулярна хвороба, гіпертонія, діабет, хвороби нирок, печінки, опорно-рухового захворювання та ін. Депресія і тривога можуть виникнути як психологічний наслідок. У багатьох випадках хронічний стрес сам по собі може призвести до ожиріння, оскільки в стресовій ситуації цукор і жир, що надходить із запасів організму в кров, після стресової ситуації «повертаються назад», але зберігаються у вигляді жирової тканини черевної порожнини. Ожиріння «яблучного типу» (зазвичай його називають пивним животом у чоловіків). Тому управління стресом (наприклад, розслаблення) також відіграє важливу роль у лікуванні цього захворювання.
Психолог також може допомогти запобігти ожирінню методами когнітивно-поведінкової терапії (розлад іміджу тіла, модифікація негативного образу себе, набуття стратегій самоконтролю, розвиток навичок). Зміна маси тіла також вимагає зміни звичок у житті. Звикнути до нового способу життя часто буває непросто, і психолог також надає психологічну підтримку в цьому процесі. У терапії ожиріння співпраця медичних працівників є абсолютно необхідною, тому психолог є лише одним із помічників у процесі. Крім того, лікар, дієтолог та фізіотерапевт допоможуть вам схуднути, переходячи таким чином до здорового способу життя, що також означає запобігання захворюванням. Не кажучи вже про те, що ви можете розраховувати на сприятливий поворот у своєму самопочутті та якості життя.