DOI: 10.22591/magyurol.2017.1.sziszaia.17
Автори:
Д-р Адель Сікзай, д-р Габріелла Фехер, д-р Шандор Геч Лікарня Ференца Чольноки, відділення урології, Веспрем (завідувач відділення: доктор Шандор Геч)
Резюме
НОМЕР СТОРІНКИ: УГОРСЬКА УРОЛОГІЯ 2017 | 29-Й РІК, НОМЕР 1
Резюме
Звіт про справу
Під час операції на нижньому полюсі нирки була виявлена жовта, зерниста, зерниста структура, яка прорвала очеревину і поширилася на серозу згинального гепатику товстої кишки (рис. 3). У післяопераційний період загоєння ран не переривалось. Спочатку помірно підвищені показники запалення поступово знижувались, а анемія пацієнта середнього ступеня зникала шляхом переливання крові. Гістопатологічне дослідження виявило ксантогранулематозне запалення. Пацієнта виписали додому через 9 днів після операції із загоєнням рани. З тих пір пацієнт регулярно проходив урологічне обстеження, не скаржився і мав нормальну функцію нирок.
Обговорення
Ми вважали важливим представити для уваги випадок з нашим рідкісним пацієнтом, ксантогранулематозним пієлонефритом, підкресливши важливість догляду за хворими на камені в нирках. На наш погляд, безвідповідальна поведінка хворого на камені в нирках (він протягом 5 років не звертався до урологічної клініки) також сприяла тому, що нефректомії вже не можна було уникнути. Однак, враховуючи його історію хвороби, діагноз захворювання міг бути встановлений раніше в його охороні здоров’я. У цьому випадку спочатку помірні лабораторні відхилення корелювали зі скаргами пацієнта, але після розтину абсцесу незмінність симптомів, незважаючи на обробку ран, не могла привернути увагу до більш серйозної причини. Тривала лихоманка, незмінений ексудат рани протягом днів, міг бути показанням для УЗД черевної порожнини, КТ або навіть фістулографії. Запалення з утворенням свищів, каменів у нирках та поширенням у навколишнє середовище - це стан, що загрожує життю і вимагає радикальної операції, найчастіше видалення нирок.
Бібліографія:
1. Татекі Йосіно, Хіроюкі Моріяма. Випадок дифузної форми ксантогранулематозного пієлонефриту. Звіти про випадки урології 2013 Стаття ID936035 (2013), http://dx.doi.org/10.1155/2013/936035
3. Парсонс М.А., Гарріс С.К., Лонгстаф Ей Джей, Грейнджер Р.Г. Ксантогранулематозний пієлонефрит: патологічний, клінічний та етіологічний аналіз 87 випадків. Діагн Гістопатол 1983; 6: 203. https://doi.org/10.1111/j.1464-410x.1986.tb05452.x
4. Oosterhof GO, Delaere KP. Ксантогранулематозний пієлонефрит. Огляд із 2 повідомленнями про випадки. Urol Int 1986; 41: 180. https://doi.org/10.1159/000281193
5. Малек Р.С., Старійшина Й.С. Ксантогранулематозний пієлонефрит: критичний аналіз 26 випадків та літератури. J Urol 1978; 119: 589.
6. Goodman M, Curry T, Russell T. Ксантогранулематозний пієлонефрит (XGP): місцеве захворювання із системними проявами. Звіт 23 пацієнтів та огляд літератури. Медицина (Балтимор) 1979; 58: 171. https://doi.org/10.1097/00005792-197903000-00005
7. Хосе Р. Де Соуза, Джуліана А. Роза, Ней КБ. Барбоса. Нефробронхіальний свищ, вторинний після ксантогранулематозного пієлонефриту. Int Braz J Urol 2003; 29: 241-2 https://doi.org/10.1590/s1677-55382003000300009
8. Szentgyörgyi E, Kondás J. Про ксантогранулематоз пієлонефриту. Медичний тижневик 1987; 128 (2): 85–87.