безпеку дорожнього
Дитячий травматизм є основною причиною смертності дітей у Європі та основною причиною смерті дітей та підлітків у віці 5-19 років.

На 5-й Міністерській конференції з питань навколишнього середовища та охорони здоров'я в Пармі в У 2010 році всі держави-члени Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) взяли, зокрема, зобов'язання зосередитись на запобіганні та істотному зменшенню наслідків для здоров'я внаслідок нещасних випадків.

У європейській доповіді про запобігання дитячим травмам 2008 року зазначено, що травми та насильство є головними вбивцями дітей у всьому світі. За даними ВООЗ, близько 950 000 дітей щороку помирають внаслідок травм та насильства щодо дітей у віці до 18 років. Ненавмисні травми становлять майже 90% цих випадків. Той факт, що між країнами існують суттєві відмінності, свідчить про те, що є ще можливості для вдосконалення їх профілактики.

Травми можна поділити на навмисні та ненавмисні з точки зору природи.

Країни з найвищим рівнем випадковості нещасних випадків - Литва, Болгарія та Румунія.

Країнами з найвищим рівнем смертності від умисних травм є Литва, Ірландія та Фінляндія.

Ненавмисні травми з точки зору їх виникнення розподілені на 6 областей (дорожньо-транспортні пригоди, утоплення, падіння, отруєння, опіки/ошпарення, задушення/задушення).

У Європі дорожньо-транспортні пригоди є основною причиною смерті від нещасних випадків, а потім потоплення, отруєння, смерть внаслідок опіків та падінь. Опитування також показали, що, крім дорожньо-транспортних пригод, майже половина ненавмисних аварій трапляється вдома.


Згідно з останніми офіційними даними ВООЗ за 2008 рік, нещасні випадки через дорожньо-транспортні пригоди у Словацькій Республіці були основною причиною смерті дітей у віці 15-18 років та другою за частотою причиною у дітей віком 5-14 років. (Sethi D et al., Європейський звіт про запобігання дитячим травмам, Копенгаген, Європейське регіональне бюро ВООЗ, 2008).

Умисне поранення - це тілесні ушкодження, які є наслідком насильства. ВООЗ визначає насильство як `` навмисне застосування фізичної сили чи сили, що загрожує або посягає на себе, іншу особу або групу осіб, що спричиняє або може спричинити травму, смерть, психологічну шкоду, зловживання або депривація '(Круг та ін., 2002). Це визначення насильства охоплює широкий спектр актів, виходить за рамки фізичних актів, включає погрози, залякування, навіть необережність та акти зневаги, хоча вони не можуть сприйматись як навмисні.

Умисні травми можна розділити на 3 основні типи, а саме: жорстоке поводження з дітьми, насильство з боку однолітків та заподіяння собі шкоди.


Навмисний травматизм дітей та підлітків суттєво впливає на економічний розвиток країни:


З понад 35 000 дітей та підлітків віком від 0 до 19 років, які щороку помирають в ЄС, близько 24% або близько 9 100 смертей спричинені нещасними випадками. Близько третини цих смертей класифікуються як навмисні або неуточнені (MacKay & Vincenten, 2012). Існує велика різниця в рівні смертності внаслідок навмисних травм, причому різниця між країнами з найвищою та найнижчою більш ніж у 10 разів.


Найвищий рівень смертності від умисних травм серед хлопчиків у віковій групі 15 - 19 років:


За даними Бази даних смертності ВООЗ (EDMD) за 2008-2010 роки, або за останні три роки, найвищий рівень смертності серед хлопців у віковій групі 15-19 років і втричі вищий, ніж серед дівчат тієї ж вікової групи.


У Литві найвищий рівень смертності від умисних травм для хлопчиків у країнах-членах ЄС та Норвегії, а серед дівчат у Норвегії:


Згідно з аналізом, проведеним MacKay & Vincenten (2012), Литва, Ірландія та Фінляндія мають найвищі показники смертності від умисних травм у державах-членах та Норвегії, а Норвегія, Ірландія та Литва серед дівчат.

Мета цього матеріалу - привернути увагу до слабких місць існуючої системи запобігання дитячим травмам, усунення якої означало б значні вигоди для здоров'я та соціальної та економічної ситуації для окремих людей та суспільства.

Всесвітня організація охорони здоров’я, що базується в Женеві, опублікувала Глобальний звіт про безпеку дорожнього руху за 2013 рік, який містить інформацію про безпеку дорожнього руху у 182 країнах, що становить майже 99% населення світу. У звіті зазначається, що загальна кількість смертей внаслідок дорожньо-транспортних пригод є непропорційно високою. Щороку в дорозі гине 1 240 000 людей. Що стосується п’яти ключових факторів ризику, лише 28% країн (7% населення світу) мають вичерпні закони про безпеку дорожнього руху. Ключовими факторами безпеки дорожнього руху є: водіння алкоголю, перевищення швидкості, використання захисного шолома, використання ременів безпеки та дитячих крісел.

Цей звіт служить основою для Десятиліття заходів безпеки дорожнього руху на 2011-2020 роки, проголошеного на Генеральній Асамблеї ООН. Звіт є другим у серії Глобальних звітів про безпеку дорожнього руху.

Смертність від дорожньо-транспортних пригод в європейському регіоні впала на 25%, але 92 000 людей все ще щороку гинуть на європейських дорогах