Ера антибіотиків повільно закінчується. Не лише через стійкість до бактерій все частіше говорять про пробіотичну терапію захворювання, а також у зв’язку із запаленням верхніх дихальних шляхів. У світі існує новий, революційний тип лікування.

повторним

У нас не просто мікрофлора в кишечнику. Міріади доброзичливих або ворожих бактерій також населяють нашу носоглотку. Якщо в ньому потраплять заворушення, а шкідливі бактерії переймають владу, вони незабаром прозвучать як хвороба.

Детальніше: Найбільш оманливий міф про грип: правда про те, чи вірус вб’є морозну погоду!

Проблеми почалися, коли мій син пішов у дитячий сад, - каже Владка, мати сьогодні 9-річного сина. "Потім послідував цикл тижневого дитячого садка і трьох тижнів вдома, постійно марнотратства, поки відчай не змусив мене переконати завідуючу придбати бактерицидний випромінювач для дитячої кімнати". вона згадує, що її спроба усунути бактерії в повітрі зазнала невдачі. Як тільки її син з’явився в яслах, через кілька днів він знову захворів.

Ситуацію погіршив той факт, що хлопець 10 разів на рік безрезультатно передавав рентген верхніх дихальних шляхів. Навіть огляд у імунолога не виявив винуватця, а його стан не покращився навіть після виділення носової мигдалини. - Я раніше ловив соломку, - сказав я. доповнює Владка, яка замовила синові спеціальні вітаміни з Америки.

Переломний момент настав, коли вона дізналася про т.зв. бактеріотерапія. З тих пір, як хлопчик пройшов перше тримісячне лікування пробіотиками, його стан покращився до 80 відсотків, мати оцінює маленького пацієнта, чиї "дружні" бактерії врятували їх від нескінченних ранкових набряків і чхання.

Три найнебезпечніші бактерії

Як сказав лікар-оториноларинголог Ян Сойак з братиславської поліклініки Шустекова, "Тисячі бактерій живуть на слизовій носа та носоглотки - сапрофітні, потенційно патогенні та патогенні". Коли патогенні бактерії починають переважати на слизовій, розвивається запальне захворювання (запалення пазух, носоглоткової мигдалини або середнього отиту).

Періодичне запалення носоглоткової області та середнього вуха зазвичай викликає три патогенні бактерії: Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis. Звичайні антибіотики проти них неефективні. Недоліком лікування антибіотиками є те, що воно зменшує всі бактерії, включаючи сапрофітні штами, і одночасно послаблює слизову. Тоді вона більш схильна до повторних інфекцій.

Що таке бактеріотерапія?

Бактеріотерапія - це нова стратегія лікування частих інфекцій верхніх дихальних шляхів з використанням т.зв. природний біологічний бар’єр, тобто з використанням назальних пробіотиків. Принцип лікування полягає у відновленні та зміцненні мікрофлори слизової носоглотки, щоб мати можливість протистояти хвороботворним мікроорганізмам у повітрі.

В основі бактеріотерапії лежить пробіотична речовина, що містить живі сапрофітні бактерії - Streptococcus salivarius 24SMBc та Streptococcus oralis 89a зі здатністю запобігати розмноженню збудників хвороб на слизовій оболонці носа.

Коли мікрофлора в носоглотці здорова, вона захищає слизову від вірусів та бактерій. Сапрофіти можуть колонізувати слизову і виробляти речовини, які перешкоджають зростанню та виживанню патогенних мікроорганізмів. Водночас вони створюють несприятливе для них середовище, стверджують лікарі.

Позитивні результати практики

Дослідження неаполітанських дослідників у педіатричних хворих із середнім отитом показують, що Streptococcus salivarius 24SMBc та Streptococcus oralis 89a, що поставляються як назальний пробіотик, здатні колонізувати слизову оболонку носоглотки приблизно до 95 відсотків лікуваних пацієнтів. Спостережне дослідження педіатричних амбулаторій, проведене з листопада 2014 року по березень 2015 року, включало 267 дітей віком від трьох до восьми років з рецидивуючим середнім отитом (щонайменше три епізоди зараження на рік). Дітей розділили на дві групи. У першій групі пацієнтів їх лікували антибіотиками лише під час епізодів середнього отиту, а у другій діти також проходили бактеріотерапію після закінчення антибіотикотерапії. Більш значне покращення спостерігалося у дітей другої групи - кількість епізодів захворювання зменшилась приблизно у 90 відсотків пацієнтів. Крім того, якщо хвороба рецидивувала, вона мала легший перебіг.