Одним із важливих критеріїв оцінки ступеня інтелектуальної недостатності є оцінка поведінки особистості. Часто зміни в поведінці насторожують батьків, вихователів та вчителів про можливість зниження інтелектуальних здібностей людини. Ці спостереження використовуються для діагностики людей з психічними вадами.

афективної сфери

Люди з меншими та середніми розумовими вадами поводяться так само, як і населення в звичайних ситуаціях. Ми можемо реєструвати зміни в поведінці в напружених і незвичних ситуаціях, втома або підвищені вимоги.

Батьки та вихователі часто оцінюють свою дитину як наїзд, мало витривалість у діяльності, зі зниженою дозою концентрації або як впертого чи непокірного. Тільки ретельне психологічне обстеження може показати, що зовнішні прояви поведінки дитини є результатом нерівномірного розвитку дитини.

При більш важких формах інтелектуальної недостатності діти можуть проявлятись у т.зв. самостимуляція, така як плескання руками, гримаса, спльовування, стереотипні рухи, перебільшений жестикуляція або крик, надмірний сміх, плач чи інші прояви. Більш серйозним розладом поведінки є заподіяння собі шкоди, напр. стукати головою, виривати волосся, дряпати або колоти очі.

Ця неадекватна поведінка людей з важкими інтелектуальними вадами в минулому звільняла цих людей від будь-якої освіти, і їм рекомендувалося навчатись ізольовано, обмежуючи фізичну активність та сприяючи лікуванню наркотиками (седативні засоби, снодійні засоби). При інших травмах мозку люди з розумовими вадами менш активні, навіть апатичні.

Для всіх типів поведінкових розладів необхідна адекватна освіта, яка складається з вправ на самообслуговування та основ соціальних навичок. Ці форми навчання є також частиною навчального процесу осіб з психічними вадами. Заохочення людей з МП повинно здійснюватися в позитивному середовищі, за кожен новий вивчений крок людина повинна винагороджуватися словесною похвалою чи іншим способом.

Позитивне підкріплення використовується для усунення неадекватної поведінки. Форми позитиву за порушення поведінки різняться і повинні застосовуватися індивідуально відповідно до покарання особи. Порушення поведінки потрібно помічати, реагувати на них та ліквідувати поступово. Педагоги, психологи, вихователі та батьки повинні докласти максимум зусиль для усунення негативів поведінки.

Цей процес є довготривалим, керівництво та пов’язана з ним діяльність потрібно повторювати знову і знову, щоб налаштувати дитину на позитивні форми поведінки. Наприклад дитина може бути відвернена від невідповідної гри або іншої неадекватної поведінки, якщо ми надаємо їй можливість іншої гри або більш відповідної поведінки. Якщо він грає з небезпечним інструментом, вихователь візьме його і замінить іншою відповідною іграшкою. Недостатньо просто сказати «ти не можеш цього» або вдарити його кулаком. Відповідна поведінка може бути підкріплена похвалами чи іншими винагородами, а також приділенням підвищеної уваги.

Недоречно людям з психічними вадами ігнорувати або пасивно залишати «собі». Пасивна освіта навіть при легших формах розумової інвалідності може проявлятися погіршенням їх інтелектуальних вад (соціальна поведінка).

Існують різні способи запобігання неадекватної поведінки у дітей з розумовими вадами, наприклад шляхом позитивної стимуляції, напр. кричати, лаятися, засмучуватися тощо. Як і їх однолітки, ми навчаємо дітей з МП практикувати самоконтроль та самоконтроль. Раніше дітей з депутатом карали за неадекватну поведінку.

Сьогодні відмовляються від покарання дітей і обирають нові форми, такі як пояснення неправомірних дій, спонукання до відповідних форм, практикування виправдання та усвідомлення неадекватної поведінки. На неправильну поведінку слід негайно реагувати, розмови не слід відкладати, на невідповідну поведінку слід вказувати спокійно, без гніву і завжди з метою вказувати на її засоби.

Огляд розладів в емоційній сфері за Квапіліком та Черною:

глибокий МП - тотальне порушення афективної сфери, також самоушкодження
важкий МП - значне порушення афективної сфери, нестабільність настрою, імпульсивність
помірний МП - порушення афективної сфери, афективна лабільність, скорочена дія
легкий МП - афективна лабільність, дратівливість, імпульсивність, пасивність, тривожність, підвищена сугестивність