За останнє десятиліття дослідження проблем, пов’язаних із старінням, відіграли важливу роль у психології, зокрема через демографічні зміни в західному суспільстві. Водночас той факт, що старшим людям доводиться мати справу не лише з біологічними змінами у власному тілі, але й зі зміною ставлення суспільства до них, також відіграв певну роль у стимулюванні інтересу дослідників. Які фактори допомагають вашому успішному старінню? Як у цьому можуть допомогти регулярні вправи? Виявляється з нашої статті.

По-перше, важливо з’ясувати, кого можна назвати літнім, оскільки різні дослідження показують, що старість не трактується з одного віку. Проте ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) має єдине визначення, яке полегшує класифікацію за віком. Згідно з цим, 45-59-річні люди середнього віку, 60-74-річні люди, 75-90 років і понад 90 років - аггастяни.

Батлер (1980) представив концепцію агізму, яка передбачає певне упереджене ставлення до людей похилого віку щодо старіння. Насправді це дискримінаційна поведінка щодо людей похилого віку, яка досить повільно супроводжується принципами та поведінкою, що укріплюють стереотипи. Таким чином, концепція вказує на одну з найбільших труднощів людей похилого віку.

Цікаво, що є дослідження, які показали, що молоді спортсмени частіше живуть зі стереотипами щодо людей похилого віку, ніж їх колеги, які не займаються спортсменами. Це може бути пов’язано з тим, що спортсмени в ранньому віці знають, що їхня кар’єра колись закінчується через старіння, тоді як, наприклад, ті, хто виконує розумову роботу, бачать інтелектуальний, моральний розвиток, розширення досвіду та знань у старінні.

значення

Успішне старіння

Різні теорії зовсім по-різному формулюють, у чому секрет успішного старіння. Наприклад, теорія Каммінга та Хені (1961) робить акцент на прагненні літнього чоловіка створити можливість вийти з активного життя та підготуватися до смерті. Теорія діяльності Хавігурста (1963), з іншого боку, наголошує на постійній адаптації, зайнятті нових ролей та заміщенні навичок і вмінь, втрачених внаслідок старіння, для підтримки позитивної самооцінки. А Роу та Кан (1987) наголошують на 3 основних елементах: профілактиці захворювань, підтримці когнітивних та фізичних функціональних можливостей та активній участі в житті. Однак формулювання точних критеріїв є складним і варіюється в залежності від людини.

Фізично активні люди похилого віку рідше хворіють і швидше одужують від хвороби.

Щойно представлені теорії підкреслюють, що рух або навіть спорт у літньому віці відіграють важливу роль у підтримці як фізичних, так і розумових здібностей. У попередній статті ми показали, що біг у дитинстві сприяє структурному та функціональному зростанню мозку та фізичним навантаженням у похилому віці

зберігає корисний ефект попередніх зусиль.

Сенс життя, роль однолітків

Під час роботи неврологом та психіатром Віктор Франкл шукав сенсу життя. Він наголосив на важливості цілей, головним чином тому, що на його думку, за їх відсутності може розвинутися нудьга, депресія та почуття безнадії. Ми можемо ставити життєві цілі, коли здорові, і почуваємось компетентними їх ставити. Отже, на шляху до успішного старіння необхідні постійні цілі та зусилля для їх досягнення.

На постійну спортивно-оздоровчу діяльність функціонально здорових людей середнього та похилого віку значний вплив мають їх очікування щодо фізичного спаду, пов'язаного зі старінням. На основі результатів досліджень, ймовірно, негативні думки та очікування, пов'язані з деградацією, можна класифікувати як фактори ризику для фізичного та психічного здоров'я.

Що допомагає?

Одним з ключових елементів щасливої ​​та здорової старості є якісні соціальні стосунки, оскільки фізичні вправи можуть бути встановлені через соціальні стосунки. Ми можемо придумати або танець, організований пенсійним клубом, або активну гру з маленькими дітьми в сім'ї. Більше того, більшість рекреаційних заходів проходять у компанії. Крім того, багато досліджень показали, що фізично активні люди похилого віку

хворіють рідше, якщо хворіють, швидше одужують

від хвороби. Останнє, як і постановка життєвих цілей, позитивно впливає на самопочуття.

Різні та різноманітні завдання, що виконуються у літньому віці, фізичного чи психічного, можуть допомогти їм мати таку ж пам’ять та увагу, як їх однолітки або навіть онуки, молодші на 20-30 років, навіть у віці старше 80 років. Здоров’я ділянок мозку можна підтримувати за допомогою енергійних фізичних вправ та виснажливих розумових зусиль.

Підтримка фізичної та психічної форми у похилому віці передбачає серйозну та напружену роботу, але її позитивні наслідки дають достатньо підстав для цього докласти зусиль.

Психологія мислення - це більше, ніж набір цікавих статей. Це не просто журнал. У цьому короткому анімаційному відео ви можете дізнатись, про що насправді йдеться в цій унікальній платформі!