Цей повний текст є відредагованою та переглянутою стенограмою конференції, даної в рамках XVII конгресу чилійського харчування, що відбувся в Ікіке з 29 листопада по 2 грудня 2006 р. Захід був організований Чилійським товариством з питань харчування, хроматології та токсикології.
Президент: д-р Франциско Мардонес Сантандер.

Вступ

Далі йдеться про еволюцію та сучасний стан дитячого ожиріння в Чилі; по-друге, результати проекту в Касабланці будуть представлені в узагальненому вигляді; тоді буде представлений національний досвід втручання в дошкільні установи; Нарешті, буде показано, як здійснюється продовження проекту Касабланка в комуні Макул.

Еволюція та сучасний стан дитячого ожиріння в Чилі

профілактика

Фігура 1. Еволюція дитячої смертності в Чилі, 1960-2000 рр. (Джерело: MINSAL)

Паралельно відсоток недоїдаючих дітей неухильно падав з 1975 року, коли майже 16% дітей мали співвідношення вага/вік менше -1 стандартного відхилення, згідно з нормою Семпе, за винятком незначного збільшення, яке відбулося в 1983 р. Через економічну кризу того часу; тоді відсоток знизився до 5% у 1993 р., коли його вже не вимірювали. Те саме сталося з низькою вагою при народженні, яка в той період знизилася з 11% до приблизно 5% (рис. 2).

Малюнок 2. Зміни в недоїданні та низькій вазі при народженні в Чилі, 1975-1993. * = Довідка Sempй, показник ваги/віку менше 1 стандартного відхилення. ** = менше 2500 г)

У 90-х роках відбулося ще одне явище, на цей раз пов'язане з економічним зростанням країни: спостерігалося значне збільшення факторів ризику хронічних незаразних захворювань (ХНЗЛ), ​​зумовлене зміною способу життя населення. витратоздатність. Таким чином, споживання тютюну, алкоголю та побутових приладів зросло, особливо телевізорів та транспортних засобів, з подальшим збільшенням сидячого способу життя; відбулася помітна зміна дієти; зростали психосоціальні проблеми і спостерігалося поступове погіршення якості навколишнього середовища. Ця зміна способу життя була перетворена на збільшення ряду захворювань, які мають характерні для себе захворювання, а також є факторами ризику розвитку НИЗ, такими як високий кров'яний тиск та ожиріння; було оголошено останнє захворювання ВООЗ у 1997 р., але це також фактор ризику серцево-судинних захворювань, діабету, деяких видів раку, артрозу та інших проблем (рис. 3).


Малюнок 3. Фактори ризику CNCD

Еволюція звичок споживання та фізичних вправ у Чилі

Малюнок 4. Тенденції споживання в Чилі (у кілограмах або літрах на жителя/рік)

Зміна профілю споживання населення характеризувалось збільшенням споживання їжі з високим вмістом насичених жирів, як показують дані ФАО, які свідчать про те, що в 1975 р. Доступність жиру на душу населення становила 50 г/день, що збільшилось до більше 80 у 2000 р. (рис. 5).

Малюнок 5. Наявність жиру на душу населення. Чилі, 1975-2000 рр. (Джерело: баланси, ФАО)

З іншого боку, споживання фруктів у Чилі все ще дуже низьке, незважаючи на те, що країна є основним експортером винограду, яблук, ягоди. Опитування MINSAL 2000 року показало, що 60% чоловіків та 48% жінок не їдять фрукти щодня. Це гірше на нижчих соціально-економічних рівнях: серед населення, яке не має освіти або має базову освіту, менше 40% споживають фрукти щодня. (Джерело: INE/MINSAL 2000 Опитування якості життя).

Малорухливий спосіб життя в Чилі дуже високий, за всіма показниками: в Огляді якості життя, опитуваннях CASEN, Національному огляді здоров’я тощо відповідь завжди однакова: 73% людей не займаються фізичними навантаженнями 18% займатися фізичними навантаженнями один-два рази на тиждень, група, до якої входять футболісти вихідних та менше 9% населення Чилі, регулярно займається, тобто 30 хвилин активності від середньої до важкої принаймні три рази на тиждень (рис. 6).

Малюнок 6. Сидячий спосіб життя в Чилі (Джерело: INE/MINSAL, 2000).

Наслідки поганої їжі та фізичних вправ

Малюнок 7. Поширеність ожиріння (*) у школярів першого курсу (* Вага/зріст більше двох стандартних відхилень, згідно з посиланням ВООЗ)

Малюнок 8. Поширеність ожиріння у вагітних * Чилі 1987-2000 (у відсотках)

На рис. 9 найновіші дані про поширеність представлені по всій країні в репрезентативній міській та сільській вибірці за регіонами, яка була взята для Національного опитування 2003 року. Ці дані були проаналізовані Папським католицьким університетом, і було показано, що 38 % жіночого населення старше 17 років має надлишкову вагу, що визначається як індекс маси тіла (ІМТ) від 25 до 30; 22% мають ожиріння, що визначається як ІМТ від 30 до 40; та 1,3% мають патологічне ожиріння, що визначається як ІМТ більше 40. Чоловіки мають вищий відсоток надмірної ваги, ніж жінки, але вони мають більший відсоток ожиріння.

Малюнок 9. Ожиріння у людей старше 17 років у Чилі. Джерело: Національне опитування охорони здоров’я, 2003 рік

Ще одним наслідком поганих харчових та фізичних вправ є підвищення рівня холестерину після 25 років: більше 40% чоловіків у віці від 25 до 44 років мають високий рівень холестерину, тоді як жінки, ніж у цій групі віку, захищені естрогенами, демонструють помітне збільшення після 45 років; У віковій групі 65 і старше понад 60% жінок та понад 40% чоловіків мають високий рівень холестерину (рис. 10).

Малюнок 10. Підвищений загальний рівень холестерину у дорослих чилійців за статтю (Джерело: Національне опитування охорони здоров’я, 2003)

На основі дієтичних звичок та харчового стану населення описано три ситуації: Поживний перехід, типовий для 1980-х років, що характеризується переважним споживанням зернових, бульб, овочів та фруктів; насправді під час економічної кризи раціон значної частини чилійського населення складався з хліба та чаю з цукром. У цій ситуації переважають харчові дефіцити. Харчовий перехід, який вироблявся в Чилі наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років і характеризувався підвищеним споживанням цукру, жиру, солі та оброблених харчових продуктів. Дефіцити харчування зберігаються, і проблема ожиріння починає наростати. Поживний перехід: починається на початку 90-х років і характеризується підвищеним споживанням жиру, цукру та солі, низьким споживанням клітковини та високим рівнем ожиріння та гіперліпідемією.

Крок до стадії поживний перехід в Чилі це було надзвичайно швидко, оскільки це відбувалося між 1987 і 1992 роками: до 1987 року в країні все ще залишалося недоїдання, наприкінці 90-х ця проблема практично зникла, а в 1993 році вже спостерігалося значне збільшення показників ожиріння. В результаті вищезазначеного, великий відсоток чилійського населення: 90% чоловіків та 50% жінок старше 45 років мають високий серцево-судинний ризик (два або більше факторів ризику) або дуже високий (три або більше факторів ризику) ризик), показник, який зростає до понад 80% у жінок після 65 років (рис. 11).

Малюнок 11. Високий та дуже високий серцево-судинний ризик у Чилі (Джерело: Національне опитування охорони здоров’я, 2003)

Стратегії зміцнення здоров’я

У 1998 році була створена Vida Chile, організація, спрямована на координацію роботи низки установ, головним чином урядових, з метою розробки та застосування управлінської політики щодо таких аспектів: харчування та харчування; фізична активність; куріння; психосоціальні проблеми; та екологічна проблема. Було встановлено, що цю політику слід розробляти у трьох типах простору: освітніх просторах, таких як дитячі садки, школи та університети; робочі місця, такі як державні та приватні компанії; і комун. Після створення Vida Чилі на регіональному та комунальному рівнях почали фінансуватись проекти в будь-якому з цих аспектів та просторів.

У 2000 р. Компанія Vida Chile встановила наступні цілі: відсоток ожиріння у дітей дошкільного віку, який становив 10% у 2000 р., Повинен знизитися до 7% у 2010 р. Так само відсоток ожиріння серед школярів у перший базовий рік державних шкіл, що становило 16% у 2000 р., має знизитися до 12% у 2010 р. Середньострокова оцінка, тобто у 2005 р., показала, що показники ожиріння та надмірна вага не відрізнялись (рис. 12).

Малюнок 12. Поширеність надмірної ваги та ожиріння (%) у дітей дошкільного віку JUNJI (2-5 років), 1995-2005. Джерело: Національна рада дитячих садків

Графік на рис. 13 демонструє важливість втручання у дітей дошкільного віку. Спостерігається, що у дітей віком від 2 до 3 років відсоток ожиріння становить 6%, цей показник зростає до 10% у групі від 3 до 4 років та до 14% у групі від 4 до 5 років. Згодом у школярів, які вступають на перший рік початкової школи у віці від 6 до 7 років, у 2005 р. Поширеність ожиріння досягла 18,5%. Рис. 14 показує відносно прискорене зростання показників ожиріння серед дітей, які вступили до початкової школи між 1987 та 2005 роки.

Малюнок 13. Поширеність ожиріння за віком у дітей дошкільного віку (2-5 років) від JUNJI, 2001-2005 (Джерело: Національна рада дитячих садків)

Малюнок 14. Поширеність ожиріння у школярів першого класу, 1987-2005. Джерело: Національна рада шкільної допомоги та стипендій (JUNAEB)

Для пояснення цього збільшення рівня ожиріння у дітей було висунуто кілька причин. Перший полягає в тому, що чітка, чітка державна політика не була встановлена ​​з відповідною законодавчою та фінансовою підтримкою для вирішення проблеми. Друга - епідеміологічна причина: після прискореного зростання, яке відбулося між 1987 і 2000 роками, можна було б очікувати період стабілізації, або плато, як це сталося в багатьох країнах після ситуації перехідного періоду, таких як Мексика та Бразилія; іншими словами, стабілізація може бути загальним явищем у країнах, які швидко змінюють свій епідеміологічний та харчовий профіль. Проблема в тому, що в Чилі існує тенденція до стабілізації показників ожиріння дітей, які вступають до початкової школи, але, хоча і повільніше, рівень продовжує зростати. Нарешті, можна сказати, що ця стабілізаційна тенденція є результатом державної політики, що розпочалася в 1998 р. З метою зупинити зростання ожиріння, без чого нинішня ситуація може бути набагато серйознішою.

Зіткнувшись із цим, у 2002 р. Було укладено угоду між групою організацій, що складаються з INTA, CHILEDEPORTES, MINEDUC та MINSAL, з одного боку, та компанією Corpora Tresmontes та прославленим муніципалітетом Касабланки, з іншого, про розробку проект реалізації стратегії втручань та зміцнення здоров’я у школярів базової освіти. Цей проект проводився в Куріку, Флорида (Сантьяго) та Касабланці протягом одного року; пізніше CHILEDEPORTES та MINEDUC відкликали свої внески, тому продовжити це вдалося лише завдяки підтримці Corpora Tresmontes в комуні Касабланка. У другій частині цієї презентації будуть представлені дані, отримані до цього часу у зазначеній комуні.