щиті

Щитовидна залоза - це наш орган, який відіграє центральну роль у регуляції нашого обміну речовин, тому, якщо він працює добре, він служить щитом для захисту та сприяє нашій адаптації. Але якщо з цим проблема, ми всі страждаємо ...

- Захворювання щитовидної залози дуже поширені на Закарпатті: це пов’язано з тим, що наш регіон знаходиться далеко від морів, ми споживаємо мало риби та морської солі, у нас часто є дефіцит йоду, ми переживаємо стрес і часто нервуємо. Якщо хтось це переживає

дратівливий деякий час, він уникає плачу через нічого, він не може спати, руки тремтять, серце б’ється, і заспокійлива таблетка теж не допомагає йому,

час звернутися до фахівця, - радить Ольга Крафчік, ендокринолог повітової клінічної лікарні.

За словами лікаря, звичайно, зазначені вище ознаки можуть вказувати і на інші захворювання, але якщо це супроводжується неприємною скутістю в шиї, утрудненим ковтанням, кашлем, хрипотою, це, швидше за все, проблема з головним регулятором метаболізму нашого організму. У нас циркулює небагато універсальних гормонів, ніж ті, що виробляються щитовидною залозою.

В певній формі він вражає практично всі органи та клітини. Тож не дивно, що цей маленький орган у формі метелика відіграє таку важливу роль. Остаточний діагноз ставиться за допомогою УЗД та гормонального дослідження крові.

Якщо під час ультразвукового обстеження виявляються вузли, панікувати не потрібно. Формації можуть бути не просто злоякісними захворюваннями.

Якщо функція щитовидної залози нормальна, але виявляється невелика кіста, наповнена рідиною, її можна лікувати медикаментозно і не впливає на фертильність у жінок.

- За їх словами, не всі вузлики потрібно негайно оперувати?

- Кожен випадок різний. Стратегію та тактику лікування визначає лікар. Хтось потребує традиційного гормонального зцілення, хтось потребує регулярного контролю, щоб побачити, чи змінюється розмір і структура вузлика. При підозрі на пухлину проводять біопсію, тобто беруть УЗД і тонку голку з проби щитовидної залози, яка піддається цитологічному дослідженню. Тільки тоді лікар вирішує, чи потрібна пацієнту операція.

- Багато, особливо недоношені жінки, не хочуть лікуватися радіоактивним йодом. Насправді, наскільки це небезпечно?

- Радіоактивний йод використовується для лікування папілярного раку, після операції на щитовидній залозі, щоб позбутися всіх шматочків тканини в пухлині, щоб не утворювались нові вогнища.

- Що ми можемо зробити, як ми можемо захистити цей орган?

- Схильність до розладу може бути успадкована генетично, але вона також може розвиватися внаслідок способу життя та навколишнього середовища. Щоб уникнути збоїв в роботі нашої ендокринологічної системи, важливо повноцінно харчуватися, вести раціональний спосіб життя та уникати шкідливих пристрастей. Але найголовніше це

наш організм отримує достатню кількість йоду та селену.

У багатьох регіонах України та на Закарпатті вміст йоду у воді та землі особливо низький. Статистика минулого року показує, що в нашого вужчого патріарха в два рази більше людей страждає на розлади щитовидної залози, ніж у середньому по країні. Хоча для нормального функціонування нашого організму потрібно 50 мікрограмів йоду на день для дітей, 100-150 для дорослих та 200 мікрограмів для вагітних. Ось чому для тих, хто живе в ендемічних зонах

їм слід регулярно заповнювати цей дефіцит препаратами йоду, доступними в аптеках.

Але ці речовини також у великій кількості містяться в рибі та морепродуктах.

- Як часто слід перевіряти щитовидну залозу?

- Якщо ви почуваєтеся погано з будь-якої причини, не байдужіть, зверніться до фахівця. Цей ніжний орган слід обстежувати раз на рік. Таким чином, ураження можна вчасно розпізнати, і пацієнт відновить своє здоров’я за допомогою відповідного лікування.