Рахіт, хвороба, яку в Іспанії розглядали як медичну цікавість, протягом останніх років знову з’явився серед дітей та немовлят-іммігрантів, згідно з дослідженням відділу дитячої ендокринології лікарні для матері та дитини Валле-Хеброн у Барселоні.

іспанії

Робота, підготовлена ​​лікарями Дієго Єсте та Антоніо Карраскосою, гарантує, що рахіт або дефіцит вітаміну D вибірково вражає темношкірих або темношкірих дітей-іммігрантів з країн Африки, що перебувають на південь від Сахари та Марокко, які годують грудьми виключно грудним молоком та без добавки вітаміну D, і мало перебуваючи на сонці.

Згідно з даними дослідницької роботи в Каталонії за останні десять років у 18 лікарнях було зареєстровано 62 випадки рахіту, і 30 з них були помічені в 2001 році, що є останнім роком, за який були зібрані дані.

В Іспанії рахіт до цього часу був хворобою минулого, хоча він і досі є причиною захворюваності в країнах, що розвиваються, але з демографічними змінами в нашому середовищі та міграційними потоками він відновлюється в західних суспільствах.

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Medicina Clínica, населення іммігрантів залишається глибоко вкоріненим у своїх соціокультурних звичках, таких як носіння одягу, що охоплює більшу частину тіла, або підтримка соціального життя, яке відбувається переважно в приміщенні та з невеликою вільною активністю на свіжому повітрі. Крім того, вони продовжують сприяти грудному вигодовуванню, яке зазвичай є ексклюзивним і дуже тривалим, і цей новий сценарій видається вирішальним для того, щоб рахіт знову з’явився.

У людини є два джерела вітаміну D, один екзогенний, який надходить із раціону, а другий ендогенний шляхом синтезу шкіри, який є основним, і який залежить від клімату, поверхні шкіри, не покритої одягом, часу впливу сонця та пігментації.

Дослідження докторів Єсте та Карраскози вказує, що 35% випадків виявленого рахіту - усього 22 дитини - були немовлятами до 6 місяців, ще 24 - від шести місяців до року, а решта - у віці діапазон від 12 до 36 місяців. Дослідження в долині Хеврон пояснює, що 61% дітей були темношкірими, 36% мали темну шкіру і лише 6,4% були білими, а шість з десяти низькорослих дітей були діагностовані взимку. На момент діагностики рахіту сім з десяти дітей перебували виключно на молочній дієті, 48% з яких годували грудьми, і жодне не отримувало жодних вітамінних препаратів або добавок до вітаміну D.

Найбільш поширеним клінічним явищем у немовлят були судоми через нестачу кальцію, що супроводжувались застоєм у зрості та вазі та порушеннями дихання, хоча також спостерігались діти із зовнішніми ознаками рахіту, такими як деформація ребер, опуклість лобової частини. Гіпотонія м’язів або біль у ногах. У дітей у віці від 6 до 12 місяців спостерігалися деформації кісток та відсутність ваги та зросту, а дітям старше року діагноз був встановлений головним чином за допомогою даних про деформації кісток скелета, наявних у 68% дітей з діагнозом цього віку.

Низький вміст вітаміну D в жіночому молоці, разом із низьким сонячним впливом цих дітей та потенційним статусом гіповітамінозу D майбутніх мам, також могли сприяти тяжкості симптомів, що виникають у діагностованих пацієнтів.

Регулярне перебування на сонці є найкращим фізіологічним засобом для запобігання рахіту, і підраховано, що при загальному опроміненні рук та обличчя 2 години на тиждень або півгодини на тиждень лише з підгузником, дітям не потрібен додатковий внесок вітамін D.