У цій неприємній ситуації можна сподіватися на цілеспрямовані хіміотерапевтичні засоби для метастатичного колоректального раку, засновані на останніх біотехнологічних дослідженнях, які можуть зробити метастази хірургічно вилученими.
Рак товстої кишки та прямої кишки посідає третє місце у світі за рівнем злоякісних новоутворень. Щороку реєструється приблизно мільйон нових захворювань, і паралельно щороку в результаті цієї хвороби помирає майже півмільйона людей. Тому метастази, які виникають переважно в печінці, в першу чергу відповідають за високий рівень смертності. Цей факт пояснюється особливим кровообігом в кишковому тракті, оскільки вся кров, зібрана з кишкового тракту, спочатку проходить через фільтруючу систему печінки, дозволяючи диспергованим пухлинним клітинам осідати в печінці. Ця фільтруюча функція також дає очевидне пояснення клінічного спостереження, що метастази часто трапляються не в локалізації, так званій одиночній формі, а в декількох сегментах печінки, тобто у вигляді множинних форм.
Приблизно у чверті пацієнтів метастази в печінку можна виявити, як тільки виявляється рак товстої кишки, цей курс називається синхронним виглядом. У майже однакової кількості пацієнтів метастази з’являються пізніше, навіть через роки після видалення первинної пухлини, це називається метакроновим курсом. Отже, загалом майже кожен другий пацієнт з раком прямої кишки має проблему з метастазами в печінку. У світлі цього факту слід підкреслити важливість моніторингу та догляду за пацієнтами, щоб метастази можна було виявити та лікувати якомога швидше.
Шанси вижити є найважливішою проблемою будь-якої злоякісної пухлини. Що стосується виліковності і, отже, виживання, можливість працездатності дає остаточну відповідь. Для довготривалого виживання єдиним незалежним фактором є хірургічна видаленість пухлини. Після хірургічного втручання на кишечнику, проведеного згідно з правилами хірургічного лікування пухлини, тобто після повного видалення ракових клітин і тканин, тривалість життя пацієнта в першу чергу визначається появою та виліковністю віддалених метастазів.
Наскільки нам відомо, хірургічне видалення метастазів пропонує єдиний шанс на одужання. Зазвичай це не є проблемою для хірурга у випадку одиночного, тобто одиночного метастазування в печінку. Однак у випадку множинних метастазів питання набагато складніше. Більш точному розумінню цього сприяють два фактори - більш ретельне знання будови та регенеративної здатності органу. Печінка анатомічно розділена на дві частки та чотири сегменти на кожну частку, загалом вісім сегментів. Кожен сегмент має незалежну систему биття та варикозного розширення та систему дренажу жовчі. Однак тканина печінки також має специфічний регенеративний потенціал.
Видаленість метастазів в основному може бути визначена методом КТ (комп’ютерна томографія). Виходячи з цього, рентгенологи та хірурги індивідуально підраховують метастази, визначають їх місцезнаходження, розмір та взаємозв’язок з оточуючими органами, особливо великими судинами. Що стосується вирішення питання працездатності, то більше п'яти метастазів, розташованих в обох частках печінки та діаметром більше п'яти сантиметрів, утворюють теоретичну межу - межу хірургічного раціоналізму. Досліджено з іншого боку, лікар, який приймає рішення про можливість хірургічного втручання, задається питанням, чи не залишає метастазовані печінкові сегменти достатньо цілої печінкової тканини, достатньої для плавного виконання життєво важливих функцій, особливо детоксикації організму. Досвід показав, що для виживання пацієнта достатньо приблизно 30 відсотків неушкодженої тканини печінки, що може означати повне видалення до 4–5 сегментів. Якщо після операції недостатньо функціональної тканини печінки, виникає кома печінки, що призводить до смерті пацієнта.
Залежно від працездатності та загального стану пацієнта може слідувати хірургічне втручання, під час якого хірург виконує видалення ділянок, що містять метастази, тобто резекцію печінки. Важливим фактором забезпечення якості є гістопатологічна обробка видаленої тканини печінки після операції. Ушкоджена тканина печінки навколо метастазів демонструє повне і повне видалення пухлинної тканини.
На жаль, коефіцієнт працездатності для пацієнтів з метастазами в товсту кишку та прямої кишки становить лише близько 20 відсотків. Отже, радикальна операція може бути виконана лише на п’ятій частині пацієнтів, це означає, що лише кожен п’ятий пацієнт із метастазами в печінку має шанс вижити в довгостроковій перспективі та подолати злоякісне утворення. Звичайно, хірургія печінки теж не є надійною гарантією одужання, однак у цих пацієнтів приблизно Вони мають 50-відсотковий шанс на довгострокове виживання, тоді як у непрацездатних випадках шанси на це практично дорівнюють нулю. З огляду на вищесказане, лише кожного десятого пацієнта з метастазами в печінку можна повністю вилікувати. Однак за останні роки з’явились нові перспективні препарати, які можуть змінити ймовірність метастазів.
Нещодавні фармацевтичні дослідження дозволили розробити препарати, які діють спеціально завдяки кращому розумінню росту, проліферації та метастазування ракових клітин. Завдяки своєму спеціальному, так званому цілеспрямованому терапевтичному механізму, вони здійснюють свій ефект виключно, пригнічуючи ріст і метастазування ракових клітин. На основі біопсії тканини, отриманої в результаті метастазування пухлини, очікуваний ефект препарату можна визначити в лабораторних умовах, що забезпечує вибір найбільш оптимального лікування для пацієнта. При застосуванні в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами протягом короткого інфузійного циклу протягом декількох тижнів можна досягти значного зменшення кількості та розміру метастазів. Повторні КТ можуть бути використані для перевірки ефективності препарату, оптимально роблячи метастази хірургічно працездатними. Після лікування можна провести операцію, видалення метастазів приносить кінцевий успіх.
Один з таких біологічно спрямованих препаратів, цетуксимаб, продемонстрував свою ефективність у нещодавно завершеному дослідженні наркотиків у кількох країнах світу (включаючи кілька провідних онкологічних та хірургічних інститутів). Угорщина брала участь у цьому так званому дослідженні кристалів через кілька онкологічних центрів. Результати, представлені на найпрестижнішому професійному онкологічному конгресі минулого року, наочно продемонстрували, що доповнення звичайних хіміотерапевтичних препаратів цільовим біотерапевтичним засобом, в даному випадку цетуксимабом, може значно підвищити працездатність спочатку непрацездатних метастазів у печінку. У той же час, безумовно, довгострокові перспективи життя пацієнтів також значно покращуються.
Нещодавно опубліковані дані деяких провідних європейських центрів хірургії печінки та онкології, що доповнюють результати дослідження Crystal, відкривають нові перспективні можливості. Завдяки добре скоординованій, чіткій співпраці онкологів та хірургів рівень працездатності метастазів у печінку може досягати 40 відсотків. Після видалення метастазів у цих пацієнтів також може бути шанс на одужання.