Слово грецького походження, воно означає ортодоксальність, красномовство. На думку практиків латинської мови, це мистецтво переконання. Це може бути предметом будь-якої справи, на користь якої оратор або письменник хоче завоювати аудиторію.
Поняття риторики включає всі усні прояви, що відповідають суспільним інтересам і представлені меншій чи більшій публіці. Ораторське мистецтво - це і теоретична, і практична наука.
Типи мови мовця:
1. Стародавні типи мовлення:
- дорадча або дорадча промова
- судова експертиза: має на меті з’ясувати правду, висунути звинувачення чи захист щодо інциденту в минулому.
- презентаційне або демонстраційне виступ
2. Середньовічні типи мовлення:
- мова вчителя
- криміналістична мова: має на меті з’ясувати правду, притягнути до відповідальності або захиститись від інциденту в минулому
- формулювання.
- дорадча мова
- святкова промова
3. Сучасні типи мовлення:
- професійна презентація
- переконлива мова
- виклад мови
- конфесійний, церковний дискурс: Пояснення якогось священного дискурсу, метою є навернення, прославлення. Це морально виховна.
- випадкова або святкова промова: Зазвичай це поминки з нагоди річниці історичної, соціальної події.
Підготовка та презентація доповідача:
- підготовка
- макет
- формулювання, стиль
- навчання
- лекція
Частини мови:
- Вступ: Він повинен включати предмет, що є предметом виступу. Він служить для підвищення обізнаності, для завоювання доброї волі студента.
- Розповідь: Презентація справи (у формі опису, списку, об’їзду або спростування)
- Ухилення: може бути посередині або в кінці розповіді, щоб уникнути раптового переходу до деталей.
- Деталізація: Пояснення сутності думки розповіді. Якщо розповідь повністю зрозуміла, її можна уникнути.
- Доказ: Найважливіша частина виступу, яка повинна бути детально розроблена. Це робить представлену позицію прийнятною, підтримує та переконує.
- Спростування: відкидання аргументів опонента. Методи: приниження, сумніви, заперечення, але заперечення, вказівка, підтримка, підміна, попередження, знущання.
- Висновок: Роль освіження пам’яті, узагальнення теми та впливу на емоції.