Усі ми, хто писав книги про людський раціон, наполягали на тому, щоб рекомендувати різноманітне харчування та наголошувати на тому, що не існує поганої їжі, а упереджена дієта. Що визначає харчову якість дієти, це її загальний склад, а не наявність або відсутність конкретних продуктів. Не потрібно виключати навіть так звану шкідливу їжу: просто їхню частку в раціоні потрібно коригувати, щоб вона була здоровою.

ciencia

Зниження ціни на їжу, диверсифікація поставок та збільшення купівельної спроможності значної частини населення в різних країнах спричинили зміну харчових звичок. Так, наприклад, на певних етапах економічного розвитку спостерігається збільшення споживання м’яса, молочних продуктів, насичених жирів, рафінованого цукру (сахарози) та алкоголю, тоді як споживання інших, таких як хліб, цільне зерно та свіжий фрукт.

Технічний прогрес у поводженні, консервації та транспортуванні продуктів харчування зробив продовольство глобальним. Ніколи в історії людства людям не доводилося менше працювати, щоб прогодуватися, і вони не опинялися на ринках з такою різноманітністю продуктів харчування, доступних у сезон і поза ним. Це означало, що, наприклад, дієти таких країн, як Греція, Італія, Іспанія та Португалія, ставали все менше і менше «середземноморськими», більш нордичними, одночасно з тим, як у центральних та північних країнах Європи і більше середземноморської.

У статті, опублікованій Коліном К. Хоурі та його колегами в журналі Академії наук Сполучених Штатів (Праці Національної академії наук Сполучених Штатів Америки), повідомляється про детальне дослідження, яке стосується тенденцій за останній півстоліття в достатку та складі різних культур, присутніх у продовольчих запасах різних країн та світу загалом. В останніх аналізах дієтичного переходу в країнах, що розвиваються, пов'язаних з глобалізацією, спостерігається збільшення різноманітності рослин, які вносять свій внесок у дієту на місцевому рівні, а також західне ставлення до переваги енергетично щільних продуктів, таких як тварини продуктів, рослинних олій та цукру, на шкоду зерновим, бобовим та овочам, а також відмові від деяких традиційних культур на користь великих світових культур. Перехід до більш енергоємної їжі та збільшення доступних калорій на душу населення сприяє збільшенню частки ожиріння у світовому масштабі.

До систематичного дослідження вищезазначених змін не зверталися до того часу, поки не було проведено вищезгадане дослідження, в якому досліджено еволюцію дієти між 1961 і 2009 роками у 152 країнах, які становлять 98% світового населення, використовуючи продукти на душу населення дані про постачання, опубліковані ФАО. У розглянутий період національні запаси на душу населення збільшились у кількості доступних калорій, жиру та білка, оскільки частка енергоємних продуктів харчування збільшилась, а кількість різних видів, що споживаються в кожній країні, також зросла, в той час як домінування найбільш споживаний вид зменшився. Іншими словами, різноманітність дієт зростала в кожній країні. Однак, зважаючи на збіжність національних дієт, глобалізація спричинила за собою зменшення загальної різноманітності дієт.

Як наслідок щойно підсумованого дієтичного переходу взаємозалежність країн щодо доступності та доступу до джерел їжі та генетичних ресурсів сільськогосподарських видів може негативно вплинути на продовольчу безпеку в майбутньому.