Логін:
+36 30 443 5259
+36 72 313 121
+36 72 268 206
Понеділок, вівторок, середа: з 9 до 18 години.
Поза робочим часом викликайте чергового лікаря. Поза робочим часом телефон зарезервований лише для пацієнтів, які перенесли ендоскопічну операцію в нашому кабінеті!
Висновки не повідомлятимуться по телефону, результати будуть надіслані поштою. Якщо у вас є які-небудь запитання, будь ласка, домовтеся про наступне обстеження!
Д-р Кірпійли Пінгнес, кандидат медичних наук, мед. Хабіль.
Манометрія (друк)
Тест імпедансу рН стравоходу
Гастроскопія (Гастроскопія)
Язики
ESOPLES
Які різні форми та причини раку стравоходу?
Існує два різних типи злоякісної пухлини стравоходу (карцинома): плоскоклітинна карцинома та аденокарцинома.
Плоскоклітинний рак (carcinoma planocellulare)
Пленоцелюлярна карцинома в середній і верхній третинах стравоходу традиційно зустрічається набагато частіше. Поширеність варіюється географічно, з дуже високою частотою вогнищ поширення в північному Ірані та на півдні Туреччини.
Це можна пояснити дієтичними причинами (наприклад, вживання дуже гарячих рідин). Інші відомі фактори ризику включають куріння та хронічне зловживання алкоголем. У пацієнтів з ахалазією підвищений ризик розвитку плоскоклітинної карциноми (у 100 разів перевищує ризик у осіб, які не страждають), як і у пацієнтів із звуженням (корозійна травма), спричинене випадковим або навмисним потраплянням їдких речовин.
Тилоз (гіперкератоз) та синдром Паттерсона-Келлі (характеризується появою залізодефіцитної анемії, ложкоподібних нігтів та стравохідних оболонок) характеризуються як інші рідкісні, супутні захворювання.
Аденокарцинома
Основним фактором ризику аденокарциноми є кислотно-жовчна рефлюксна хвороба з наслідком стравоходу Барретта. Ризик розвитку карциноми у людей із стравоходом Барретта становить 0,5-1,0%/рік у порівнянні з 31-60 разів вищим, ніж серед загальної популяції.
У хворих Барретт наявність довгих сегментів Баррета (> 5 см), наявність виразки в сегменті Барретта, чоловіча стать, високий індекс маси тіла та куріння є окремими факторами ризику (Lagergren et al, 1999).
Наскільки поширений рак стравоходу?
Спільна захворюваність на плоскоклітинний рак (SCC) та аденокарциному становить 3-4: 10 000. Чоловіки страждають набагато частіше, ніж жінки (3: 1), а середній вік початку захворювання припадає на кінець 1960-х. Географічні відмінності у поширеності вражають. SCC - найпоширеніший тип у всьому світі; однак на Заході аденокарцинома, захворюваність на яку зросла в п'ять разів за останні 30 років, випередивши СКЦ (Deversa et al, 1998).
Як з’являється рак стравоходу, які його симптоми?
Найбільш поширеним симптомом (90%) є дисфагія, що це одинофагія слідували (50%). На момент появи анорексія та втрата ваги спостерігались у приблизно 3/4 пацієнтів. У пацієнтів може спостерігатися параліч голосових зв’язок (рецидив носових гортань) та іррадіюючий біль (що свідчить про інвазію середостіння); і вдихання проковтнутої їжі або пиття внаслідок утворення стравохідно-трахеального свища (стравохідного нориці). Крововиливи відносно рідкісні, але можуть мати летальний результат при свищі аорти стравоходу. У пацієнтів можуть розвинутися метастази в легенях, мозку, кістках та печінці.
Як провести тест на рак стравоходу?
Першим тестом на вибір є гастроскопія = дзеркальне відображення шлунка. Тести з посиленням контрасту не проводяться звичайно, але використовуються як допоміжний засіб, особливо при висотних або масивних стенозах. Якщо діагноз гістологічно підтверджений і загальний стан пацієнта (з тестами для оцінки функції серця та дихання) дозволяє видалити ракову частину стравоходу, слід визначити стадію пухлини для планування оптимальної терапії.
Які терапевтичні варіанти доступні?
Це залежить від стадії терапії. Для пацієнтів з потенційно виліковними захворюваннями хірургічна резекція та заміщення стравоходу, доповнені неоад’ювантною терапією, виявляються найбільш підходящою терапевтичною процедурою. (Kelsen et al, 1998). Це серйозна операція, тому в запущених випадках немає сенсу виконувати паліативну езофагектомію.
Паліативні процедури включають як місцеву, так і системну терапію:
- місцева терапія включає імплантацію стента, лазерну абляцію та променеву терапію
- системна терапія складається з хіміотерапії на основі цисплатину.
Який прогноз раку стравоходу?
На жаль, більшість пацієнтів мають невиліковну хворобу, причому менше 20% живуть 1 рік і більше; 50% з них мають віддалені метастази на момент звернення. Лише 20% тих, хто вважається придатним до операції, живуть 3 роки і більше.
Гістологічний тип раку (тобто плоскоклітинний або аденокарцинома) впливає на лікування?
Раніше різні типи терапії використовувались у двох гістологічних видах - променева терапія для SCC, тоді як хіміотерапія була кращою для аденокарциноми - як з операцією, так і без неї. Недавні дослідження стосувались як СКК, так і аденокарциноми, і сьогодні лікування обох типів майже однакове.
Чи викликає рефлюксна хвороба рак стравоходу?
Так, але абсолютний ризик дуже низький. Частота всіх гістологічних типів раку стравоходу становить близько 3,3/100 000 людей. Докази того, що рефлюксна хвороба є фактором ризику розвитку карциноми стравоходу, засновані на ретроспективному дослідженні, в якому пацієнтів із плоскоклітинною карциномою або аденокарциномою стравоходу запитували про попередні скарги на печію/рефлюкс. У тих, у кого важкі скарги на печію протягом більше 20 років, відносний ризик розвитку аденокарциноми стравоходу (співвідношення шансів 43), відносний ризик плоскоклітинного раку 2, порівняно зі здоровими суб'єктами. (Лагергрен та ін., 1999). Більшість аденокарцином стравоходу походять від стравоходу Барретта, який є найважчою кінцевою точкою рефлюксної хвороби.