Сечова кислота
Визначення сечової кислоти
Сечова кислота є кінцевим продуктом розкладання пуринової основи у людей та інших приматів. Пуринова основа утворюється, з одного боку, від розщеплення дієтичних нуклеїнових кислот (РНК, ДНК), а з іншого - від розщеплення нуклеїнової кислоти, що утворюється під час розщеплення мертвих клітин. Сечова кислота - це слабка кислота, яка погано розчиняється у воді і присутня в плазмі у формі урату натрію. Коли кількість розпаду і потреба організму в нуклеїновій кислоті знаходяться в рівновазі, рівень сечової кислоти в крові не змінюється. 80% сечової кислоти в нирках, приблизно 20% виводиться через шлунково-кишковий тракт.
Коли рекомендується провести тест?
Зазвичай його рекомендують усім, хто має зайву вагу, багатий білком (зазвичай м’ясом) у своєму раціоні та регулярно вживає алкоголь - усі ці фактори схильні до подагри.
Інтерпретація результатів
Сечова кислота клінічно пов’язана з подагрою. Високий рівень сечової кислоти не виправдовує діагнозу подагри, оскільки вони не завжди підвищуються на різних стадіях захворювання. Найбезпечнішим тестом на подагру є виявлення кристалів сечової кислоти в синовіальній рідині.
- Підвищення рівня сечової кислоти спостерігається у пацієнтів з нирковою недостатністю, преренальною азотемією, прееклампсією, дієтами, багатими білками, та голодуванням. Отруєння барвниками, батареями, батареями та свинцевими токсичними рідинами також зменшує виведення сечової кислоти та підвищує рівень сироватки.
- Багато препаратів спричиняють підвищення рівня сечової кислоти, особливо ті, що застосовуються при хіміотерапії, що спричинює велику загибель пухлинних клітин.
- Низький рівень сечової кислоти пов'язаний з певними дефектами ниркової протоки, ксантинурією, важкими порушеннями функції печінки, гіпо-осмолярними станами та низьким споживанням білка.