Інтерес до можливого сприятливого ефекту дієти в середземноморських країнах виник у 1960-х роках, коли відзначається низька частота серцевих захворювань у південноєвропейських країнах, особливо на Криті (Греція), порівняно з іншими європейськими та північноамериканськими країнами. Середземноморська дієта відноситься до типу традиційного харчування регіонів біля Середземного моря країн Південної Європи. Характеризується високим споживанням продуктів походження овочевий, для використання оливкова олія як основне джерело жиру, через помірне споживання вина як алкогольного напою та відносно низьке споживання м’яса та молочних продуктів.

профілактиці

Звичайним способом є вимірювання дотримання середземноморської дієти, тобто ступеня, в якому дієта, якої дотримується людина, наближається або відходить від теоретичної моделі середземноморської дієти. Хоча існують різні версії, один із найбільш часто використовуваних показників дотримання середземноморської дієти наразі включає 9 компонентів; 6 відповідають їжі з високим споживанням у середземноморській дієті, 2 відповідають їжі з низьким споживанням у середземноморській дієті та алкоголю, який помірковано споживає традиційну середземноморську дієту.

Ці компоненти є такими:

1. велике споживання:

  • овочі (крім картоплі)
  • фрукти та горіхи
  • крупи та продукти на основі злаків
  • овочі
  • риба (крім молюсків та копченої риби)
  • оливкова олія

2. низьке споживання:

  • м'ясо (будь-якого виду)
  • молоко та молочні продукти

3. помірне споживання:

На основі споживання кожного з цих компонентів кожній людині присвоюється бал від 0 (відсутність дотримання) до 18 (абсолютна дотримання середземноморської дієти). Як і очікувалось, коли цей показник застосовується до різних країн, високий середній показник отримується в Греції (13,4), Італії (12,1) та Іспанії (10,4), а нижчий бал у північних країнах або центральній Європі, таких як Швеція (5,3), Німеччина (7,3) та Голландія (6,8).

Середземноморська дієта становить a захисний фактор серцево-судинних захворювань, особливо інфаркту міокарда. Крім того, популяції, які більше дотримуються середземноморської дієти, мають менше передчасної смертності, тобто в середньому вони живуть довше. Щодо раку, причини того, чому середземноморська дієта може надавати захисну дію, пов’язані з високим вмістом клітковини, антиоксидантів та різних біоактивних сполук, таких як поліфеноли, і меншим впливом насичених жирів та потенційно канцерогенних сполук, таких як нітрозаміни або поліциклічні ароматичні вуглеводні.

Хоча в деяких дослідженнях було помічено, що у людей, які більше дотримуються середземноморської дієти, ризик захворювання або смерті від раку зменшується приблизно на 10%, непевно, що сприятливий ефект середземноморської дієти впливає на всі ракові захворювання. Раки, при яких дотримання середземноморської дієти має захисний ефект, є наступними:

  • товста кишка і пряма кишка: зниження ризику на 14%
  • рак молочної залози: зниження ризику приблизно на 20%, але лише для тих, у кого позитивна гормональна рецепторна пухлина
  • рак передміхурової залози: зниження ризику на 5%

Є дослідження, які вказують на те, що середземноморська дієта може також забезпечити певний захист від раку шлунка, ротової порожнини, глотки та гортані, але для уточнення та підтвердження цього ефекту потрібні додаткові дослідження.

Каталонський інститут онкології

Додаткова інформація: