перед

Що робить анестезіолог?

Це той, хто з пацієнтом з першої хвилини, більшу частину часу вони знайомляться з ним до операції. Коротше кажучи, його робота - змусити пацієнта заснути перед операцією, не відчуваючи при цьому болю та не прокидаючись після операції. Протягом операції він піклується про пацієнта, контролюючи його дихання, роботу серця, кров’яний тиск і глибину сну. Він зігріває, дає ліки і вливає, якщо потрібно. При необхідності зробити вдих, скорегувати фізіологічні параметри. Він слухає кожну вібрацію. Він також контролює післяопераційні завдання та знеболення.

Які методи використовуються?

Ми виділяємо дві основні групи: загальну та місцеву анестезію. Під час загальної анестезії пацієнт спить під час операції. Це досягається за допомогою анестезуючих газів та внутрішньовенних препаратів. На додаток до снодійних препарат лікар дасть вам знеболюючі засоби та, за необхідності, міорелаксант, щоб робота хірурга не порушувалась м’язовим скороченням. У цьому випадку він також забезпечує вільні дихальні шляхи та вентиляцію. Місцева анестезія означає спинномозкову (спинномозкову) та майже спинномозкову (епідуральну) анестезію. У цьому випадку пацієнт зазвичай не спить з легким сп’янінням. У дітей місцева анестезія доповнюється іншими методами, але вони однозначно сплять. Тому вони не бояться, вони не корчаться, але найголовніше, що достатньо мінімальних заспокійливих засобів і їх пробудження безболісно.

Які фактори впливу повинен враховувати ваш лікар під час анестезії та подальшого знеболення?

Спосіб знеболення залежить від багатьох факторів. Немає значення, що пацієнт - це 74-річний серцевий пацієнт, якому хребет оперують лежачи на животі, заздалегідь підрахувавши велику втрату крові; або тижневий новонароджений, у якого прооперована стриктура шлунка. Хто такий пацієнт? Скільки триває час хірургічного втручання? Чи потрібна спеціальна інвестиційна позиція? Ви маєте доступ до свого дихання, голови під час операції чи ні? Чи потрібно розслаблення м’язів, чи потрібно дихати? Яка буде потреба в знеболюючих? Яких супутніх захворювань слід очікувати? Післяопераційне знеболення визначається як характером операції, так і толерантністю пацієнта. Основною метою завжди є полегшення болю. Сильний біль призводить до неспокою, нудоти, високого кров’яного тиску, прискореного серцебиття, що все збільшує ризик післяопераційних ускладнень.

Як на анестетики та знеболення впливає нездоровий спосіб життя пацієнта?

Куріння викликає погану роботу легенів та звуження судин. Оскільки функція клітин миготливих слизових оболонок дихальних шляхів порушується, завжди спостерігається більше виділень із дихальних шляхів, кашлю та хронічного запалення дихальних шляхів. Кров має меншу пропускну здатність кисню, а імунна система слабшає. Вживання алкоголю є додатковим навантаженням на печінку, функція розщеплення ліків може бути порушена, і в багатьох випадках може бути недостатня згортання крові. Ожиріння означає задишку, підвищений попит на ліки та тривале виснаження наркотиків.

Які ризики можуть виникнути?

Окрім достатньої глибини сну та полегшення болю, найголовніше - це те, що дихання та робота серця у пацієнта в порядку. У багатьох випадках дихальні шляхи безпечно утримуються за допомогою трубки (інтубації), введеної в трахею. Це не є безризиковим втручанням. Також можуть бути проблеми з роботою серця та артеріальним тиском. Навіть у зв'язку зі значною хірургічною втратою крові анестезіолог відповідає за відновлення кровообігу та заміщення крові. Також може спостерігатися гіперчутливість до наркотиків, що призводить до анафілактичного шоку. Злоякісна гіпертермія є серйозною реакцією на анестезуючі гази і може спричинити проблеми взаємодії ліків. З належною обережністю більшість ризиків можна запобігти. Тому анестезіолог та асистент не рухаються поруч із пацієнтом, поки він спить.

Чим зарубіжні відділення інтенсивної терапії відрізняються від вітчизняних?

Тут проводиться лікування пацієнтів з важкими станами та після серйозних операцій. У нас також є дуже добре обладнані відділення інтенсивної терапії. Я бачу найбільшу різницю в тому, що багато відділень інтенсивної терапії за кордоном доповнюються гіпербаричною кисневою камерою. Ми знаємо, що високодозова киснева терапія суттєво сприяє лікуванню багатьох серйозних захворювань.

Як ця терапія впливає на організм? З якими хворобами ви можете допомогти?

Під час терапії пацієнти вдихають 100% кисень у спеціально розробленій стійкій до тиску камері (так званій кесонній камері) під тиском, що в 2,5 рази перевищує звичайний атмосферний тиск. Вдиханий таким чином кисень досягає клітин і тканин у концентрації, яка в 15-20 разів перевищує норму. В результаті підвищеної кількості кисню в організмі починаються фізіологічні процеси, які спричинюють швидшу регенерацію пошкоджених, важко загоюються ділянок. Терапія корисна для лікування виразок ніг, важко загоюються ран, запалення та пошкодження кісток та суглобів, після пластичних чи відновних процедур та операцій, шкіри після опромінення, пошкодження м'яких тканин або кісток, інфекцій, втрати слуху внутрішнє вухо та шум у вухах. Проводиться перспективне дослідження у випадках пізнього виробництва стовбурових клітин, інсульту, інших неврологічних захворювань та терапії раку.

Вам стаття стала цікавою? Поділіться з друзями!