Найпоширенішими симптомами хвороби Крона є біль у животі, діарея, втрата ваги, лихоманка, хронічна втома та запалення навколо прямої кишки, які називаються свищами або тріщинами. Симптоми залежать від того, яка частина травного тракту освітлена. Втома, втрата ваги та лихоманка можуть бути основними симптомами запалення тонкої кишки. Коли тонкий кишечник звужується, біль пов’язаний, особливо після їжі.
Діарея характерна для запалення товстої кишки, часто з кров’ю. Ураження прямої кишки проявляється болем і виділеннями з прямої кишки. Рідко запальне ураження ротової порожнини з невеликими хворобливими виразками називається афтами, ураженням стравоходу або шлунка.
При хронічному запаленні, яке триває від декількох тижнів до місяців, ускладнення можуть розвиватися або не розвиватися. До серйозних ускладнень належать звуження кишечника через рубцювання, утворення гнійних проток - свищів навколо кишечника або прямої кишки, а також розвиток наповнених гноєм порожнин - абсцесів.
І останнє, але не менш важливе, як і при виразковому коліті, також можуть бути уражені позакишкові органи. Запалення може вразити суглоби, хребет, шкіру або очі. Кровотеча може призвести до анемії, а при тривалому запаленні та вживанні кортикостероїдів, витончення кісток - так званий остеопороз. Наші власні дослідження показують, що на розвиток остеопорозу найбільше впливає тривала запальна активність захворювання та застосування преднізолону.
Діагноз хвороби Крона ставлять шляхом демонстрації запалення в організмі з крові або стільця та за допомогою візуалізації запального захворювання кишечника за допомогою ендоскопії, УЗД, КТ або магнітно-резонансної томографії.
Останнім часом визначення кальпротектину у фекаліях вважається ключовим лабораторним тестом. Кальпротектин - це білок, що міститься в лейкоцитах. Якщо в кишечнику є запалення, білі кров’яні клітини виводяться з калом, а разом із ними і кальпротектин. Отже, позитивне значення означає наявність запалення в кишечнику, негативне, з іншого боку, виключає власне запалення з високою точністю.
Колоноскопія залишається ключовим випробуванням, оскільки до 95% пацієнтів з хворобою Крона мають розлади тонкої кишки та/або товстої кишки, які можна дослідити безпосередньо за допомогою колоноскопа. Детальніше про ендоскопічні дослідження подано в окремій статті.
У пацієнтів з доведеною хворобою Крона активність захворювання контролюється через рівні проміжки часу шляхом моніторингу показників запалення в крові (СРБ та лейкоцити) або калу (кальпротектин). Діяльність хвороби також регулярно оцінюється за допомогою т. Зв клінічні або ендоскопічні показники активності.
Якщо стан погіршується або стан погіршується, ми намагаємося знову візуалізувати запалені ділянки за допомогою ендоскопічного дослідження, УЗД, КТ або магнітного резонансу.
Область прямої кишки та жовчних проток досліджують переважно за допомогою магнітно-резонансної томографії.