Синдром Золлінгера-Еллісона - це захворювання, яке викликається гормоноутворюючими пухлинами підшлункової залози, рідше дванадцятипалої кишки та інших органів черевної порожнини. Що потрібно знати про хворобу?
Сама пухлина приблизно наполовину є доброякісною або злоякісною. Більше ніж у 50 відсотках випадків злоякісні гормонопродукуючі пухлини походять із популяції клітин острівців, що продукують гормон підшлункової залози. Їх розмір надзвичайно різноманітний, часто множинний, що також дає пізні, але регулярні метастази. Майже в 40 відсотках випадків ураження стінок дванадцятипалої кишки збільшується.
Найбільш поширеним симптомом синдрому Золлінгера-Еллісона є множинні, часто зустрічаються, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Вони з’являються в нетипових районах і зазвичай не реагують на стандартне противиразкове лікування, вони демонструють більш важкий перебіг.
Які симптоми синдрому Золлінгера-Еллісона?
Масивне вироблення шлункової кислоти також є ознакою, що часто призводить до болючої водянистої діареї. Багато разів остання є найпершою ознакою хвороби: вона зазвичай виникає до виявлення виразок.
Жирова діарея, яка називається жирним стільцем, може також виникати через порушення всмоктування пошкодженого шлунково-кишкового тракту та розрідження та випадання в організм шлункової кислоти жовчних кислот та ферментів шлунково-кишкового травлення. Крім того, може спостерігатися дефіцит вітаміну В12, що може призвести до анемії.
Діагностика синдрому Золлінгера-Еллісона
Для постановки діагнозу необхідні рентгенологічні дослідження та ендоскопічні дослідження, під час яких можна спостерігати множинні виразки з незвичною локалізацією, потовщені шлункові та тонкокишкові складки, велику кількість шлункового соку.