Він коливається там, так напевно.
Скажімо, це не було для мене початком.
Це не дивно, бо сам Бодза був такою людиною.
І там стояв бурхливий рогач.
Тільки Бодза не уявляв, що його доведеться охороняти.
Зсузька сів на роги, а Бодза поклав їх на маєток.
Господь був милосердний.
О, о, Дьярфас найбільше любив бекон.
Місяць почервонів.
- десь крикнув хтось.
- Так, - відповів заводський завод.
Зсузька думала, що її немає в тому світі, який вона спала ввечері.
- Я твій володар, - сказав Джарфас.
- Ну, той, що кричав?!
- Злодій, який краде бекон.
Місяць вчинив диво, бо жінка відразу заспокоїлась і сказала:
- Ну, слава Богу!
- Ходімо зловити цього злодія, - сказав Джарфас.
"Ми будемо", - відповіла Зузська.
- Ну, злодію, ми щойно піймали! Дьярфас сказав йому.
Старійшина ахнув, бо думав, що не був у світі, де вечір піднімався на горище.
- Ну, добре, - тинявся Бодза.
- Що це: ну-ну?!
Дьярфас сильно засміявся, потім обняв Зсузьку за шию і сказав, хвилясто пінистий:
- Я вас чую, - сказала Зузська.
- Вибачте, - сказав він.
"Це легко сказати", - сказав Дьярфас.
- Я заплачу за шкоду, - запропонував Бодза.
- Я буду служити, - сказав Бодза.
- Нам і так потрібен слуга.