Він коливається там, так напевно.

мистецтво

Скажімо, це не було для мене початком.

Це не дивно, бо сам Бодза був такою людиною.

І там стояв бурхливий рогач.

Тільки Бодза не уявляв, що його доведеться охороняти.

Зсузька сів на роги, а Бодза поклав їх на маєток.

Господь був милосердний.

О, о, Дьярфас найбільше любив бекон.

Місяць почервонів.

- десь крикнув хтось.

- Так, - відповів заводський завод.

Зсузька думала, що її немає в тому світі, який вона спала ввечері.

- Я твій володар, - сказав Джарфас.

- Ну, той, що кричав?!

- Злодій, який краде бекон.

Місяць вчинив диво, бо жінка відразу заспокоїлась і сказала:

- Ну, слава Богу!

- Ходімо зловити цього злодія, - сказав Джарфас.

"Ми будемо", - відповіла Зузська.

- Ну, злодію, ми щойно піймали! Дьярфас сказав йому.

Старійшина ахнув, бо думав, що не був у світі, де вечір піднімався на горище.

- Ну, добре, - тинявся Бодза.

- Що це: ну-ну?!

Дьярфас сильно засміявся, потім обняв Зсузьку за шию і сказав, хвилясто пінистий:

- Я вас чую, - сказала Зузська.

- Вибачте, - сказав він.

"Це легко сказати", - сказав Дьярфас.

- Я заплачу за шкоду, - запропонував Бодза.

- Я буду служити, - сказав Бодза.

- Нам і так потрібен слуга.