Додаток № 1 до повідомлення про зміну, реєстраційний номер: 2019/00636-Z1A, 2019/06336-Z1B
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Bewim 10 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна таблетка містить 10 мг прасугрелю (в якості основи).
Допоміжна речовина з відомим ефектом
Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 246,5 мг лактози.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Таблетка, вкрита плівковою оболонкою (таблетка).
Жовті, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, із гравіруванням “B23” на одній стороні та з позначкою на іншій. Діаметр таблеток становить приблизно 10 мм.
Таблетку можна розділити на рівні дози.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Бевім, призначений одночасно з ацетилсаліциловою кислотою (АСК), призначений для профілактики атеротромботичних подій у дорослих пацієнтів з гострим коронарним синдромом (тобто нестабільною стенокардією, інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST [UA/NSTEMI] або підйомом сегмента ST інфарктом міокарда]. ]).) піддаються первинному або відстроченому черезшкірному коронарному втручанню (ЧКВ).
Для отримання додаткової інформації див. Розділ 5.1.
4.2 Дозування та спосіб введення
Bewim слід починати з одноразової навантажувальної дози 60 мг, а потім продовжувати з дози 10 мг один раз на день. Якщо коронарну ангіографію проводять у пацієнтів з UA/NSTEMI протягом 48 годин після прийому, навантажувальну дозу слід давати лише під час PCI (див. Розділи 4.4, 4.8 та 5.1). Пацієнтам, які приймають Bewim, слід також приймати АСК (75 мг до 325 мг) щодня.
У пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС), які отримують ІЧС, передчасне припинення прийому будь-якого антитромбоцитарного засобу, включаючи Бевім, може збільшити ризик тромбозу, інфаркту міокарда або смерті через основне захворювання пацієнта. Рекомендується продовжувати лікування протягом 12 місяців, якщо клінічно не призначено припинення прийому препарату Беві (див. Розділи 4.4 та 5.1).
Пацієнти ≥ 75 років
Застосування препарату Бевім пацієнтам ≥ 75 років, як правило, не рекомендується. Якщо після ретельної індивідуальної оцінки користі та ризику (див. Розділ 4.4) лікар, який вважає це лікування необхідним для пацієнтів віком ≥ 75 років, слід призначити нижчу підтримуючу дозу 5 мг (половина таблетки) після одноразової навантажувальної дози 60 мг Пацієнти ≥ 75 років частіше схильні до кровотеч та вищого впливу активного метаболіту прасугрелю (див. Розділи 4.4, 4.8, 5.1 та 5.2).
Пацієнти з масою тіла 2).
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Очікується, що прасугрель не матиме або мати незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
4.8 Небажані ефекти
Підсумок профілю безпеки
У пацієнтів з гострим коронарним синдромом, які перенесли PCI, безпеку оцінювали в одному контрольованому клопідогрелем дослідженні (TRITON), в якому 6741 пацієнт лікувався прасугрелем (навантажувальна доза 60 мг та підтримуюча доза 10 мг один раз на день) протягом 14,5 місяців (медіана) ( 5 802 пацієнтів лікувались понад 6 місяців, 4136 пацієнтів - більше 1 року). Частота припинення лікування внаслідок несприятливих явищ становила 7,2% для прасугрелю та 6,3% для клопідогрелю. Найпоширенішою побічною реакцією для обох препаратів була кровотеча, що призвело до припинення дослідження (2,5% для прасугрелю та 1,4% для клопідогрелю).
Некоронарне шунтування (АКШ)
Частота випадків кровотечі, не пов'язаних з АКШ, у пацієнтів у дослідженні TRITON наведена в таблиці 1. Частота поширених кровотеч TIMI, не пов'язаних з АКШ, включаючи кровотечі, що загрожують життю та смертельних випадків, а також легкі кровотечі TIMI була статистично достовірно вище у пацієнтів, які отримували прасугрель, порівняно з клопідогрелем у популяції UA/NSTEMI та у всіх популяціях ACS. Істотної різниці в популяції STEMI не спостерігалося. Найпоширенішим місцем спонтанної кровотечі був шлунково-кишковий тракт (1,7% для прасугрелю та 1,3% для клопідогрелю); найпоширенішим місцем індукованої кровотечі було місце артеріальної пункції (1,3% для прасугрелю та 1,2% для клопідогрелю).
Таблиця 1: Частота кровотеч, не пов'язаних з АКШ (% пацієнтів)
| Подія | Усі САУ | UA/NSTEMI | STEMI | |||
| прасугрель b +ASA (N = 6741) | клопідогрель b +ASA (N = 6716) | прасугрель b +ASA (N = 5001) | клопідогрель b +ASA (N = 4980) | прасугрель b +ASA (N = 1740) | клопідогрель b +ASA (N = 1736) | |
| Сильна кровотеча згідно TIMI c | 2.2 | 1.7 | 2.2 | 1.6 | 2.2 | 2.0 |
| D) небезпека для життя d | 1.3 | 0,8 | 1.3 | 0,8 | 1.2 | 1.0 |
| Фатальним | 0,3 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | 0,4 | 0,1 |
| Симптоматичний ICH e | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,2 | 0,2 |
| Вимога інотропні речовини | 0,3 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | 0,3 | 0,2 |
| Вимога хірургія | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,1 | 0,2 |
| Потрібне переливання (≥ 4 одиниць) | 0,7 | 0,5 | 0,6 | 0,3 | 0,8 | 0,8 |
| Легка кровотеча за TIMI f | 2.4 | 1.9 | 2.3 | 1.6 | 2.7 | 2.6 |
та події центральної оцінки, визначені критеріями дослідницької групи щодо тромболізу при інфаркті міокарда (TIMI).
b Інші стандартні методи лікування застосовувались відповідно.
c Будь-який внутрішньочерепний крововилив або будь-яка клінічно очевидна кровотеча, пов’язана зі зниженням гемоглобіну≥ 5 г/дл.
d Кровотеча, що загрожує життю, є підмножиною великих кровотеч за TIMI і включає всі типи, перелічені нижче у відступі. Пацієнти можуть бути включені в декілька рядків.
e ICH = внутрішньочерепний крововилив.
* Дослідження TRITON у пацієнтів з ГКС, які перенесли ЧКВ
** Дослідження TRILOGY-ACS у пацієнтів, які не перенесли PCI (див. 5.1)
та Інші стандартні методи лікування застосовувались відповідно. Згідно з Протоколом клінічного випробування, всі пацієнти повинні отримувати аспірин та добову підтримуючу дозу прасугрелю.
b Будь-який внутрішньочерепний крововилив або будь-яка клінічно очевидна кровотеча, пов’язана зі зниженням гемоглобіну ≥ 5 г/дл
c Загроза життю є підгрупою основних кровотеч TIMI і включає типи, згадані нижче. Пацієнтів можна підрахувати більше ніж в один рядок.
d ICH - внутрішньочерепний крововилив
e Клінічно очевидна кровотеча, пов'язана зі зниженням гемоглобіну ≥ 3 г/дл, але ≤ 5 г/дл.
Табличне резюме побічних реакцій
У таблиці 2 узагальнено геморагічні та негеморагічні побічні реакції дослідження TRITON або спонтанно зареєстровані, відсортовані за частотою та класом системних органів. Частоти визначаються наступним чином: Дуже часто (≥ 1/10); поширені (≥ 1/100 до 2), ніж у здорових суб'єктів. Інгібування опосередкованої прасугрелем агрегації тромбоцитів було подібним у здорових пацієнтів та у пацієнтів із ШОЕ, яким потрібен гемодіаліз, хоча Cmax активного метаболіту знижувався на 51%, а AUC - на 42% у пацієнтів із ESRD.
Середня експозиція (AUC) активного метаболіту прасугрелю приблизно на 30-40% вище
У здорових суб'єктів та пацієнтів, вага яких перевищує рекомендовану добову підтримуючу дозу людини (мг/м 2), що впливає на масу тіла жінки та/або споживання їжі, спостерігали невелике зменшення маси тіла потомства (порівняно з контролем). ). У пренатальних та постнатальних дослідженнях на щурах лікування самок не впливало на поведінку та репродуктивний розвиток нащадків у дозах до експозиції, що перевищує рекомендовану добову підтримуючу дозу для людей (мг/м 2).
У дворічному дослідженні на щурах жодної пухлини, пов’язаної з цим препаратом, не спостерігалося при експозиції прасугрелю, яка перевищувала рекомендовану терапевтичну експозицію для людини в 75 разів (на основі впливу плазми активних та основних метаболітів, що циркулюють у людини). Частота пухлин була збільшена (гепатоцелюлярні аденоми) у мишей, які протягом 2 років зазнавали високих доз (> 75-кратна експозиція для людини), але це вважалося вторинним ефектом індукції ферменту, спричиненої прасугрелем. Зв'язок між специфічними для гризунів пухлинами печінки та індукованою ферментами індукцією добре задокументована в літературі. Підвищена частота пухлин печінки прасугрелем у мишей не вважається значним ризиком для людини.
6. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ
6.1 Перелік допоміжних речовин
Гідроксипропілцелюлоза, частково заміщена (LH-11)