Додаток No 1 до повідомлення про зміну, ev. №: 2020/01549-Z1B
Додаток No 2 до повідомлення про зміну, ev. No: 2020/01965-Z1B, 2020/03474-Z1B
2017/04478-ZME; 2017/06797-ZIB; 2018/01814-ZIB; 2018/04045-Z
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Трексан Нео 2,5 мг таблетки
Трексан Нео 10 мг таблетки
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Трексан Нео 2,5 мг таблетки:
Кожна таблетка містить сіль натрію метотрексату, еквівалентна 2,5 мг метотрексату (безводного).
Допоміжні речовини з відомим ефектом: 77,8 мг лактози (у вигляді моногідрату лактози).
Трексан Нео 10 мг таблетки:
Кожна таблетка містить сіль натрію метотрексату, еквівалентна 10 мг метотрексату (безводного).
Допоміжні речовини з відомим ефектом: 311,2 мг лактози (у вигляді моногідрату лактози).
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Трексан Нео 2,5 мг таблетки:
Жовта, кругла, без покриття, плоска таблетка, із заглибленням та гравіруванням ORN 57 з одного боку, діаметром 6 мм. Штрихова лінія лише допомагає розбити таблетку, щоб її можна було проковтнути легше, і не служить для поділу на рівні дози.
Трексан Нео 10 мг таблетки:
Жовта, опукла, не вкрита оболонкою таблетка у формі капсули, гравірована ORN 59 на одній стороні та забита на іншій стороні, довжина 14 мм та ширина 6 мм.
Таблетку можна розділити на рівні дози.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
- Протиревматичний: Активний ревматоїдний артрит у дорослих пацієнтів
- Антипсоріатичний: важкий неконтрольований виснажливий псоріаз, який не реагує належним чином на інші форми лікування, такі як фототерапія, PUVA та ретиноїди та важкий псоріатичний артрит у дорослих пацієнтів
- Цитостатичний: підтримуюче лікування при гострому лімфобластному лейкозі.
4.2 Дозування та спосіб введення
Метотрексат повинен призначатись лише лікарями, які мають досвід його застосування та мають повне розуміння ризиків лікування метотрексатом.
Важлива примітка щодо дозування Трексану Нео (метотрексату):
Під час лікування ревматичних захворювань, псоріазу або важкого псоріатичного артриту Trexan Neo (метотрексат) можна приймати лише раз на тиждень.
Помилки в дозуванні Trexan Neo (метотрексату) можуть призвести до серйозних побічних ефектів, включаючи смерть. Прочитайте цей розділ Короткого опису характеристик продукту дуже уважно.
Лікар, який виписує лікар, повинен забезпечити, щоб пацієнти або особи, які здійснюють догляд, могли дотримуватися режиму
раз на тиждень.
Пацієнту слід чітко поінформувати, що метотрексат застосовується для лікування ревматичних або шкірних захворювань. лише раз на тиждень.
Лікар, який призначає препарат, повинен вказати дату застосування у рецепті.
Виділення метотрексату зменшується у пацієнтів з третім місцем розподілу (асцит, плевральний випіт). Зокрема, у таких пацієнтів необхідний ретельний моніторинг токсичності та зменшення дози або, в деяких випадках, припинення прийому метотрексату (див. Розділи 5.2 та 4.4).
Звичайна доза становить 7,5 - 15 мг один раз на тиждень. Режим дозування можна поступово коригувати для досягнення оптимальної відповіді, але не повинен перевищувати загальної тижневої дози 25 мг. Після цього дозу слід зменшити до мінімально можливої ефективної дози, яка в більшості випадків досягається протягом 6 тижнів.
Перед початком терапії пацієнту рекомендується отримати пробну дозу 2,5-5,0 мг, щоб уникнути несподіваних токсичних ефектів. Якщо через тиждень відповідні лабораторні дослідження є нормальними, можна починати лікування. Звичайна доза - 7,5-15 мг, що приймається раз на тиждень. При необхідності загальну тижневу дозу можна збільшити до 25 мг. Після цього дозу слід зменшити до найнижчої ефективної дози відповідно до реакції на лікування, яка в більшості випадків буде досягнута протягом 4 - 8 тижнів.
Пацієнт повинен повністю усвідомлювати ризики лікування, а лікар повинен приділяти особливу увагу проявам токсичності печінки, проводячи тести функції печінки перед початком лікування метотрексатом та повторно з інтервалом від 2 до 4 місяців під час лікування. Метою лікування має бути зменшення дози до найнижчого можливого рівня з максимально тривалим періодом без лікування. Застосування метотрексату може дозволити заохочувати повернення до звичайного місцевого лікування.
Дозування при гострому лімфобластному лейкозі
При підтримуючому лікуванні ОЛЛ у дітей віком від 3 років, підлітків та дорослих метотрексат із низькими дозами застосовується у комбінації з іншими цитостатичними препаратами як частина складних протоколів. Лікування повинно керуватися чинними протоколами лікування.
Загальноприйняті разові дози становлять від 20 до 40 мг/м2 площі поверхні тіла, і зазвичай їх дають раз на тиждень.
Коли метотрексат вводять у комбінації з хіміотерапевтичними схемами, при дозуванні слід враховувати будь-яку токсичність інших препаратів, що перекривається.
Більш високі дози слід вводити парентерально.
Метотрексат слід застосовувати з обережністю педіатричним пацієнтам. Під час лікування слід дотримуватись діючих протоколів лікування для дітей. Дози зазвичай залежать від площі тіла пацієнта, а підтримуюче лікування - це тривале лікування.
Не рекомендується застосовувати дітям віком до 3 років через недостатню кількість даних щодо ефективності та безпеки у цій популяції (див. Розділ 4.4).
Особливі популяції
Застосування у пацієнтів літнього віку
Пацієнтам літнього віку метотрексат слід застосовувати з обережністю, слід враховувати зменшення дози через зменшення функції печінки та нирок, а також зниження запасів фолієвої кислоти, які виникають із збільшенням віку.
Пацієнти з нирковою недостатністю:
Метотрексат слід застосовувати з обережністю пацієнтам із нирковою недостатністю. Дозу слід регулювати наступним чином:
1 може бути оборотним (див. Розділ 4.4).
2 Див. Розділ 4.4.
3 Повідомлялося про застосування метотрексату з використанням ревматологічних та супутніх показань.
4 Серйозні побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту часто вимагають зменшення дози. Виразковий стоматит та діарея вимагають припинення прийому метотрексату, оскільки існує ризик виразкового ентериту та смертельної перфорації кишечника.
Повідомлення про підозру на побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після отримання дозволу на продаж є важливим. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користь-ризик препарату. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозри на побічні реакції до національного центру звітування, перерахованого в Додатку V.
4.9 Передозування
Токсичність метотрексату в основному впливає на систему кровотворення та шлунково-кишкового тракту. Симптоми включають лейкопенію, тромбоцитопенію, анемію, панцитопенію, нейтропенію, депресію кісткового мозку, мукозит, стоматит, виразку в роті, нудоту, блювоту, виразки шлунково-кишкового тракту та шлунково-кишкові кровотечі. Деякі пацієнти не виявляють ознак передозування.
Є повідомлення про смерть внаслідок сепсису, септичного шоку, ниркової недостатності та апластичної анемії.
Повідомлялося про випадки передозування, іноді смертельних, через неправильне щоденне споживання перорального метотрексату замість щотижневого. У цих випадках часто повідомлялося про гематологічні та шлунково-кишкові реакції.
Специфічним антидотом для нейтралізації токсичних побічних ефектів метотрексату є кальцієва сіль фолінової кислоти. У випадках ненавмисного передозування дозу фолієвої кислоти кальцію слід вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом однієї години в кількості, що дорівнює або перевищує проблемну дозу метотрексату. Моніторинг концентрації метотрексату в сироватці крові є важливим для визначення правильної дози кальцію фолієвої кислоти та тривалості лікування.
У випадках масового передозування може знадобитися гідратація та лужність сечі для запобігання осадження метотрексату та/або його метаболітів у ниркових канальцях. Ні гемодіаліз, ні перитонеальний діаліз не показали поліпшення виведення метотрексату. Повідомлялося про ефективний кліренс метотрексату при гострому періодичному гемодіалізі з використанням високопродуктивного діалізатора.
5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
5.1 Фармакодинамічні властивості
Фармакотерапевтична група: інші імунодепресанти,
Код ATC: L04AX03
Метотрексат (4-аміно-10-метилова кислота) є антагоністом фолієвої кислоти, який інгібує зменшення фолієвої кислоти, що призводить до зменшення проліферації клітин. Метотрексат потрапляє в клітину шляхом активного транспорту відновлених фолатів. В результаті поліглютації метотрексату, спричиненої ферментом фолілполіглутаматсинтетаза, тривалість цитотоксичної дії препарату в клітині подовжується. Метотрексат - це фазоспецифічний препарат з основним ефектом, який націлений на S-фазу клітинного мітозу. Загалом він діє ефективніше на активні проліферуючі тканини, такі як злоякісні клітини, кістковий мозок, клітини плода, епітелій шкіри, слизову оболонку рота та кишечника, а також клітини сечового міхура. Оскільки проліферація злоякісних клітин відбувається швидше, ніж більшість нормальних клітин, метотрексат може уповільнити проліферацію злоякісних клітин без незворотного пошкодження нормальних тканин.
Кальцієва сіль фолієвої кислоти є формою фолієвої кислоти, яка використовується для захисту нормальних клітин від токсичної дії метотрексату. Кальцієва сіль фолієвої кислоти потрапляє в клітину за допомогою певного транспортного механізму, перетворюється в активну фолатну клітину і зворотно гальмує синтез попередників ДНК і РНК.
5.2 Фармакокінетичні властивості
Ефект перорально введеного метотрексату залежить від дози. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається протягом 1-2 годин. Як правило, при дозах 30 мг/м2 і менше метотрексат швидко та повністю абсорбується. Пероральна біодоступність метотрексату висока (80-100%) при дозах 30 мг/м2 і нижче. При дозах понад 30 мг/м2 абсорбція нелінійна, а при дозах, що перевищують 80 мг/м 2, абсорбція є неповною.
Приблизно 50% метотрексату зв’язується з білками сироватки крові. Відразу після розподілу в тканинах організму були виявлені високі концентрації у вигляді поліглутаматів, особливо в печінці, нирках та селезінці, які можуть підтримуватися тижнями або місяцями. При прийомі в невеликих дозах метотрексат проникає в спинномозкову рідину в мінімальних кількостях.
Приблизно 10% введеної дози метотрексату метаболізується в печінці. Основним метаболітом є 7-гідроксиметотрексат.
Виводиться переважно у незміненому вигляді, головним чином шляхом клубочкової фільтрації та активної секреції в проксимальні канальці.
Близько 5-20% метотрексату та 1-5% 7-гідроксиметотрексату виводиться з жовчю з вираженою ентерогепатичною циркуляцією.
Кінцевий період напіввиведення становить у середньому 6 - 7 годин і характеризується значною мінливістю (3 - 17 годин). Період напіввиведення може бути збільшений до 4 разів від нормальної тривалості у пацієнтів з третім простором розподілу (плевральний випіт, асцит).
У разі ниркової недостатності виведення значно уповільнюється.
5.3 Доклінічні дані про безпеку
Дослідження хронічної токсичності на мишах, щурах та собаках показали токсичні ефекти у вигляді уражень шлунково-кишкового тракту, мієлосупресії та гепатоксичності. Дослідження на тваринах показали, що метотрексат погіршує фертильність і є ембріо- та фетотоксичним. Тератогенні ефекти були виявлені у чотирьох видів тварин (щури, миші, кролики, коти). У мавп-резусів не спостерігалося вад розвитку. Метотрексат є мутагенним in vivo та in vitro. Є дані, що метотрексат викликає аберації хромосом у клітинах тварин та клітинах кісткового мозку людини, але клінічна значимість цих результатів не підтверджена. Дослідження канцерогенності у гризунів не показали збільшення частоти пухлин.