Раніше вони були голодними і жалюгідними в сім'ях Кісуце. Тому туберкульоз не був нічим особливим. Це було дзеркалом соціальних умов у суспільстві. Пацієнти, постраждалі від цієї чуми, були впевнені, що "чорна дама" з косою вже була
22 квітня 2008 року о 0:00 ранку IVETA HAŽÍKOVÁ
Раніше вони були голодними і жалюгідними в сім'ях Кісуце. Тому туберкульоз не був нічим особливим. Це було дзеркалом соціальних умов у суспільстві.
Хворі, постраждалі від цієї чуми, були впевнені, що «чорна дама» з косою вже стукає у їхні двері.
Мало хто з інфекційних захворювань має таку щедро задокументовану та сумну історію, як туберкульоз. З давніх-давен це торкнулося всіх соціальних класів, багатих і бідних, фараонів, правителів, знаменитостей, але перш за все найнижчих класів. Найдавніші дані про туберкульозний спондиліт відносяться до періоду 8000 років до н. Захворюваність зростала під час воєн, масових катастроф, голодомору, а також після поселення великої кількості людей на невеликих територіях. Епідемії часто асоціюються з віспою, чумою та холерою. Завдяки своїй високій смертності та захворюваності у всьому світі, туберкульоз завоював поетичні назви як королівська або геркулесова хвороба, Біла чума або напасть людства. Але її причина була невідомою до 19 століття. У Кисуці в минулому цю пошесть називали "посухою".
Невідомого ворога відкрив лише доктор. Роберт Кох, який оголосив на засіданні Фізіологічного товариства в лікарні Шарі в Берліні 24 березня 1882 року: "Мені вдалося виявити причину туберкульозу, і я представляю докази цього". Засновник сучасної бактеріології та лауреат Нобелівської премії першим продемонстрував людському оку класичну форму туберкульозної палички, переконавши тим самим професійну громадськість у причині цієї хвороби.
Найбільшим відкриттям в історії боротьби з нею стала віха, яка розпочала революцію в лікуванні цієї інфекційної хвороби. Він закінчив етап «безнадійного» лікування, основним змістом якого був тривалий постільний режим, відгодівля, дієта препаратами кальцію, сполуками золота, кліматотерапія, геліотерапія, аеротерапія та гідротерапія. Другий етап лікування туберкульозу вже був спрямований на інфекційне місце в легенях.
Під час столітнього святкування важливого відкриття доктора 24 квітня Всесвітньою організацією охорони здоров’я разом з Міжнародним союзом проти туберкульозу та хвороб легенів Роберта Коха було оголошено Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом. З тих пір ми відзначаємо цей день щороку як початок цілеспрямованої боротьби з цією підступною хворобою, оскільки вона на цьому не закінчується. Подібно до того, як у минулому епідемії хвороби додавались до епідемій віспи, чуми, холери та грипу, зараз туберкульоз є регулярним посібником з епідемій СНІДу.
Подібно до того, як ми швидко і плавно подорожуємо по світу, ми можемо заразитися туберкульозом так само швидко. Держави, які сьогодні розробляють національну стратегію боротьби з нею, замість зменшення витрат та заробітчан, повинні вирішити проблему боротьби із захворюваннями іммігрантів та нелегальних мігрантів. Деякі групи людей піддаються більшому ризику.
Наприклад, ті, хто знаходиться в тісному контакті з хворим на туберкульоз, людьми із загалом ослабленим організмом та такими захворюваннями, як діабет, легеневий пил - силікоз, пацієнти, які тривалий час лікувались кортикоїдами, недоїдали, алкоголіки та наркомани. Вже згадані хворі на СНІД становлять важливу групу у світі. Очікується, що майже третина населення світу заражена туберкульозом, вражаючи вісім мільйонів людей і щорічно вбиваючи два мільйони. Це одне з десяти найсерйозніших захворювань. Це піддається лікуванню, хоча широка громадськість зазвичай думає протилежне. У Словаччині ми маємо загальнодержавну програму боротьби з туберкульозом з 1950-х років, і епідеміологічна ситуація із захворюваністю на туберкульоз серед дорослих та дітей стабілізувалась. Сприятливий розвиток зберігається у західній та частково центральній Словаччині, гірше на півночі та сході нашої країни.
Словаччина є однією з країн із низьким рівнем захворюваності на туберкульоз. Однак у 2004 році померло до восьми пацієнтів. Низький рівень захворюваності на туберкульоз у Словаччині відображається високим рівнем вакцинації до 98 відсотків, правильно діагностованим та повністю призначеним лікуванням. Рівень його успіху досягає 90 відсотків. Схеми лікування зазвичай складають півроку.
Лікарі, які спеціалізуються на туберкульозі в Kysucie, тісно співпрацюють з Інститутом туберкульозу легенів та торакальної хірургії у Вишньому Хаґі, куди направляють пацієнтів з великими легеневими та іншими туберкульозними процесами, пацієнтів для діагностики чи хірургічних процедур. Співпраця також співпрацює з відділом туберкульозу та легеневих захворювань у Мартіні та Військовим високоспеціалізованим інститутом легеневих захворювань у Новій Полянці.
У минулому в НЧП Кадчіян було скасовано відділення туберкульозу та легеневих захворювань на понад двадцять ліжок. Таким чином, в даний час пацієнтів госпіталізують у Жиліну, Мартін або до вже згаданих закладів. Як нам повідомили в Регіональному управлінні громадського здоров’я в Чадці, у двох амбулаторіях туберкульозу та респіраторних захворювань в Кадчанському НПП минулого року вони зафіксували 25 випадків захворювань, усі з яких стосувались туберкульозу легенів. Як заявив лікар Й. Імрішик для “MY Kysucké noviny”, на початку цього року він зафіксував один випадок туберкульозу легенів у своїй амбулаторії, це був літній пацієнт.