харчування

Бухгалтер в Účtovná jednotka, s.r.o. і випускник кафедри бухгалтерського обліку та аудиту Економічного університету в Братиславі.

Норми їжі впливають на кілька змінних. У наступній статті ви дізнаєтесь, як визначаються норми на харчування у внутрішній відрядженні, розмір путівок на їжу (гастро-квитки), розмір внеску роботодавця на харчування персоналу, а також розмір надбавки на харчування SZČO (самозайняті особи) зміниться з 1 грудня 2016 року.

Відповідно до § 5 Закону № 283/2002 зб. щодо надбавок на проїзд (далі - „Закон про доплату за проїзд”) працівник має право на надбавку за харчування на кожен день відрядження. За рішенням Міністерства праці, соціальних справ та сім'ї Словацької Республіки № 309/2016 зб. на суми надбавки за їжу з 1 грудня 2016 року суми надбавки за їжу збільшаться для часових поясів внутрішніх ділових поїздок наступним чином:

  1. для часового поясу від 5 до 12 годин сума становить 4,50 євро,
  2. для часових поясів від 12 до 18 годин - 6,70 євро,
  3. для часових поясів понад 18 годин сума становить 10,30 євро.

До 30.11.2016 застосовуються суми надбавки за харчування на висоті:

  1. 4,20 євро за часовий пояс від 5 до 12 годин (на 0,30 євро менше),
  2. 6,30 євро за часові пояси від 12 до 18 годин (на 0,40 євро менше),
  3. 9,80 євро для часових поясів понад 18 годин (на 0,50 євро менше).

Приблизно кожні два роки Міністерство праці, соціальних справ та сім'ї Словацької Республіки видає заходи, на основі яких змінюється кількість страв. Наступна діаграма надає огляд змін у кількості їжі за останні 4 роки.

Зміна розміру страви не лише впливає на розмір їжі, що надається у відрядженні, але й на інші важливі змінні:

  • кількість квитків на харчування (гастробілетів), що надаються працівникам,
  • розмір внеску роботодавця на харчування працівників,
  • сума допомоги на харчування, яку SZČO (самозайнята особа) може сплатити до податкових витрат.

Внесок роботодавця в громадське харчування для працівників з 1.12.2016

Роботодавець відповідно до § 152 абз. 2 Закону № 311/2001 зб. Трудового кодексу (далі - "Трудовий кодекс") забезпечує харчування працівників:

  • у власному закладі громадського харчування,
  • у закладі громадського харчування іншого роботодавця,
  • через юридичну або фізичну особу, уповноважену надавати послуги громадського харчування (постачальник їжі), якщо вона здійснює посередницьку діяльність з юридичною або фізичною особою, уповноваженою надавати послуги громадського харчування (ресторани).

Відповідно до § 152 КЗпП Працівник має право на харчування, якщо він/вона виконує роботу більше чотирьох годин у рамках робочої зміни. Роботодавець вносить на харчування працівників у розмірі:

  • принаймні 55% ціни на їжу,
  • максимум до 55% норми харчування, передбаченої під час відрядження тривалістю від 5 до 12 годин згідно із Законом про компенсацію проїзду.

Роботодавець надає допомогу на харчування працівникам з 1 грудня 2016 року (також діє на 2017 рік) у максимальному розмірі 2,48 євро, що становить 55% від суми 4,50 євро.

Податкові витрати роботодавця складають відповідно до § 19 абз. 2 лист в) Закону № 595/2003 зб. з податку на прибуток тощо. надбавка за персонал надається на умовах КЗпП. Для роботодавців це означає, що їх податкові витрати є обов'язковим внеском у тій мірі, в якій вони надають їх працівникові. Якщо роботодавець у внутрішньому розпорядку передбачив, що він надає працівникам внесок у розмірі 55% від 4 євро, навіть якщо ціна страви становить, наприклад, 3,75 євро, податкові витрати роботодавця - 2,20 євро.

Примітка: Окрім цього внеску, роботодавець також надає внесок відповідно до спеціального положення, напр. внесок у соціальний фонд.

Суми квитків на харчування (гастробілети) з 1.12.2016

Сума квитків на їжу (гастробілети) становить не менше 75% від вартості їжі передбачається відрядження тривалістю від 5 до 12 годин згідно із Законом про допомогу на проїзд. З 1 грудня 2016 року, а отже, і на 2017 рік, сума квитків на харчування (гастробілети) становить щонайменше 3,38 євро, що становить 75% від суми 4,50 євро.

Обов’язковий внесок роботодавця на карту харчування працівника становить щонайменше 55% від суми 3,38 євро з 1 грудня 2016 року, що представляє суму 1,86 євро. Обов’язковий внесок роботодавця на карту харчування працівника - з 1.12.2016 (діє також у 2017 році) в максимальній сумі 2,48 євро.

Огляд зборів за квитки на харчування, а також те, які альтернативи має роботодавець у 2020 році, можна знайти в статті Плата за придбання квитків на харчування.

Витрати на харчування SZČO (самозайнятий) з 1.12.2016

Відповідно до п. 19 п. 2 лист д) Закону про податок на прибуток податковими витратами платника податку з доходом від підприємницької діяльності та іншої самостійної діяльності є витрати, понесені у зв'язку з діяльністю, яка здійснюється не в місці, де він регулярно здійснює діяльність, до розміру, встановленого для працівників згідно із законом про надбавки на проїзд на харчування, проживання, транспортні засоби та необхідні витрати, пов'язані з перебуванням у цьому місці.

Для SZČO (самозайнятих осіб) це означає, що якщо вони перебувають у відрядженні, вони мають право на страву у зв'язку з відрядженням у розмірі, встановленому для працівників згідно із Законом про компенсацію подорожей. З 1 грудня 2016 року, а отже, також у 2017 році, SZČO (самозайнята особа) має право на оплату їжі залежно від тривалості відрядження:

  • 4,50 євро, якщо його відрядження триває від 5 до 12 годин,
  • 6,70 євро, якщо його відрядження триває більше від 12 до 18 годин,
  • 10,30 євро, якщо його відрядження триває більше 18 годин.

Податковими витратами платника податку з доходом від підприємницької діяльності чи іншої самостійної діяльності є надбавка за харчування, яку витрачає платник податку за кожен день, відпрацьований у календарному році, максимум і в розмірі, встановленому на календарний день для часового поясу від 5 до 12 годин згідно із Законом про компенсацію проїзду, якщо він не має права на надбавку на харчування внаслідок залежної діяльності (працевлаштування) або через перебування у відрядженні.

З 1 грудня 2016 року SZČO (самозайнята особа) може додати підтверджену суму надбавки за харчування до податкових витрат (наприклад, блок із ресторану або куплений квиток) до максимум 4,50 євро. Якщо SZČO (самозайнята особа) має блок касового апарату для придбання продуктів харчування (або придбаних квитків на харчування) на суму менше 4,50 євро, він повинен включити до податкових витрат суму їжі, зазначену на касі. Якщо дієта коштувала дорожче, відповідно. ваучер на їжу перевищує 4,50 євро, SZČO (самозайнята особа) може додати максимум 4,50 євро до податкових витрат з 1 грудня 2016 року.

Поточні норми їжі, діючі на 2020 рік, можна знайти в статті Харчування в 2020 році - тарифи.