абдомінального

  • предметів
  • реферат
  • Передумови та мета:
  • дизайн:
  • предмети:
  • Основні показники випуску:
  • результати:
  • висновок:
  • вступ
  • результат
  • обговорення

предметів

  • освіта
  • епідеміологія
  • Ожиріння

реферат

Передумови та мета:

З 1970-х років у Сполучених Штатах спостерігається значне зростання захворюваності на ожиріння. Нашою метою було описати сучасні тенденції ожиріння та абдомінального ожиріння у дорослих у Сполучених Штатах.

дизайн:

Тенденційне дослідження поперечних перерізів.

предмети:

Ми використовували дані 22872 чоловіків та вагітних жінок у віці  20 років за результатами Національного обстеження здоров’я та харчування (NHANES) 1999–2008 рр.

Основні показники випуску:

Основними показниками результату є середній індекс маси тіла та окружність талії, відсоток ожиріння та ожиріння. Ожиріння визначали як індекс маси тіла ~ 30 кг м −2, а ожиріння живота визначали як обхват талії - 102 см у чоловіків та - 88 см у жінок.

результати:

У чоловіків середній індекс маси тіла був скоригований з урахуванням віку, середньої окружності талії та поширеності ожиріння та абдомінального ожиріння у 1999–2000 роках, відповідно. 26, 9 та 37, 8% у 1999 р. - 28, 8 кг - 2 (P тренд = 0, 001), 100, 8 см (P тренд = 0, 002) та 32, 0 (P тренд = 0, 001) та 43,7% (P-тенденція = 0, 002), у 2007-2008 рр. У жінок середній індекс маси тіла був скоригований з урахуванням віку, середньої окружності талії, а поширеність ожиріння та ожиріння живота становила 28,2 кг м –2, 92,2 см відповідно. 33, 2 і 55, 8% у 1999–2000 і 28, 6 кг м - 2 (P-тренд = 0, 181), 94, 9 см (P-тренд = 0, 006) та 35, 2 (P-тренд = 0, 190), відповідно 61, 8% (P-тенденція = 0, 036), у 2007-2008 рр. Повідомлялося про значні лінійні тенденції щодо рівня ожиріння серед чоловіків з найнижчим та найвищим рівнем освіти.

висновок:

У період між 1999 і 2008 роками ожиріння та абдомінальне ожиріння зростало у чоловіків, а абдомінальне ожиріння - у жінок.

Поширеність ожиріння з урахуванням віку серед дорослих у США у віці 20–74 років зросла з 13,4% протягом 1960–1962 рр. До 30,9% протягом 1999–2000 рр. 1, 2 Ожиріння є фактором ризику для багатьох хронічних захворювань, таких як діабет, 3 ці події викликали серйозні занепокоєння щодо майбутнього національного здоров'я. 4 У міру зростання захворюваності на ожиріння вартість медичного обслуговування, пов’язаного з ожирінням, різко зросла, і щорічні оцінки оцінюються у щорічні витрати в 147 млрд. Доларів. 5

Траєкторія епідемії ожиріння в Сполучених Штатах та її потенційний вплив на здоров’я країни досі викликають занепокоєння. Надмірна вага та ожиріння є одним із десяти основних показників стану здоров'я в країні, а ціль "Здоров'я для людей-2010" вимагає поширеності ожиріння на 15%. 6, 7 Нашою метою було вивчити тенденції середнього індексу маси тіла, середньої окружності талії та частоти ожиріння та ожиріння у дорослих у Сполучених Штатах між 1999 і 2008 рр. Крім того, оскільки попередні висновки з США та інших країн припускаємо, що ці тенденції можуть змінюватися залежно від рівня соціально-економічного статусу, ми також представляємо тенденції відповідно до рівня соціально-економічного статусу, особливо відповідно до рівня освіти.

результат

З 26 246 учасників віком 20 років 24 693 брали участь у пересувному слідчому центрі. Після виключення 1154 вагітних жінок, 22 872 дорослих (11 486 чоловіків та 11 386 жінок) мали виміри маси тіла та зросту, а 22 252 дорослих (11 198 чоловіків та 11 054 жінок) вимірювали талію.

Середній показник маси тіла з урахуванням віку збільшився з 28,0 кг м − 2 протягом 1999–2000 рр. До 28,5 кг м − 2 протягом 2007–2008 рр. (P-тенденція = 0,017; таблиця 1). Коефіцієнт регресії з урахуванням віку, статі, раси чи етнічної приналежності становив 0,08058 кг м −2 на рік (Р = 0,017). Значна лінійна тенденція спостерігалася у чоловіків, але не у жінок. Зростаючі тенденції щодо середнього індексу маси тіла спостерігались також для всіх демографічних підгруп чоловіків.

Стіл в натуральну величину

Значне збільшення середньої талії з урахуванням віку спостерігалось у всіх дорослих, чоловіків та жінок (табл. 1). Середня окружність талії з урахуванням віку була на 2,1 см більша серед усіх дорослих, на 1,7 см більша серед чоловіків та на 2,6 см більша серед жінок у 2007-2008 рр., Ніж у 1999-2000 рр. У всіх трьох групах спостерігалися значні лінійні тенденції. Коефіцієнт регресії серед усіх дорослих з урахуванням віку, статі, раси чи етнічної приналежності становив 0,29296 см на рік (Р = 0,001). Найбільше збільшення середньої окружності талії відбулося у молодих жінок та мексиканок (+3,6 см в обох групах).

За 8-річний період дослідження поширеність ожиріння з урахуванням віку зменшилась вгору (табл. 2). Ця тенденція була значною у чоловіків та більшості підгруп чоловіків, але не у жінок. Коефіцієнт поширеності всіх дорослих за віком, статтю, расою чи етнічною приналежністю становив 1,02 (95% ДІ: 1, 1,03). У період з 2007 по 2008 рр. Поширеність ожиріння була вищою серед жінок, ніж серед чоловіків (Р = 0,010), і особливо висока серед жінок афроамериканців.

Стіл в натуральну величину

Поширеність ожиріння серед дорослих у Сполучених Штатах зросла серед учасників кожного з трьох рівнів освіти з 1971 по 1974 рік по 1999-2000 роки. 16 Серед жінок з найвищою освітою спостерігався найбільший абсолютний приріст захворюваності на ожиріння, тоді як серед чоловіків абсолютний приріст був загалом подібним. Статус дослідження та частота ожиріння були опосередковано пов'язані серед жінок протягом усіх чотирьох періодів, але серед чоловіків лише протягом одного періоду дослідження. Після опитування 1976–1980 рр. Освіта щодо захворюваності на ожиріння у жінок звузилась, але чітких закономірностей у чоловіків не спостерігалося. Наш аналіз останніх даних NHANES показав зворотну залежність між освітнім статусом та поширеністю ожиріння в більшості навчальних циклів та розширенням освітнього градієнта щодо ожиріння з часом у жінок, але не у чоловіків. Жінки з найнижчою освітою мали найбільші збільшення середнього індексу маси тіла, окружності талії та ожиріння. Однак серед чоловіків найбільше зростання антропометричних показників відбулося у найбільш освічених учасників.

Тимчасові зміни в енергетичних доходах та витратах населення значною мірою визначають траєкторію тенденцій ожиріння. Середнє споживання енергії серед усіх дорослих та жінок істотно не змінилося протягом перших 8 років 10-річного періоду дослідження. Однак серед чоловіків середнє споживання енергії значно зросло і було на 100 ккал вищим у 2005–2006 рр., Ніж у 1999–2000 рр. Участь у легких або інтенсивних фізичних навантаженнях на дозвіллі значно зросла протягом перших 8 років, особливо серед жінок. Таким чином, збільшення споживання енергії, пов’язане з невеликим збільшенням участі у фізичних навантаженнях, узгоджується зі збільшенням ожиріння у чоловіків, а відносно стабільне споживання енергії, пов’язане з підвищеною участю у фізичних навантаженнях, узгоджується з балансуванням рівня ожиріння у жінок.

На жаль, існує інформаційний розрив щодо тенденцій фізичної активності в Сполучених Штатах протягом більшої частини останніх трьох десятиліть. Тим не менше, загалом вважається, що загальні витрати енергії в США частково скоротились через збільшення низькоенергетичних професій, розширення механізації, збільшення сидячої діяльності та інтенсивне використання автомобільного руху. Роль фізичного середовища у закономірностях та рівнях фізичної активності вимагає великого контролю. Хоча значний відсоток дорослих у Сполучених Штатах, які не відповідають рекомендаціям щодо фізичної активності, зменшується відсоток учасників Системи спостереження за поведінковим ризиком між 1989 і 2002 рр. Заявляв, що вони не займалися фізичною активністю у вільний час, і зростаючий відсоток учасники повідомили, що вони беруть участь у регулярних фізичних навантаженнях. діяльність в останні роки. 23

Недавня тенденція до зростання ожиріння повністю виключила можливість досягнення цільового показника поширеності ожиріння 15% у програмі Health People 2010. Пропонуються нові цілі до 2020 року. Ціль у 15% може бути досягнута, якщо середнє споживання енергії можна зменшити на

500 ккал на день або якщо рівень фізичної активності збільшився на величину, еквівалентну ходьбі приблизно 110 хвилин на день. 17 Шлях до досягнення цих змін у споживанні енергії та фізичній активності навряд чи буде простим. Наші висновки свідчать про необхідність збільшення зусиль для виявлення та впровадження ефективних та багатосторонніх стратегій профілактики.

Висновки та висновки в цій статті належать авторам і не є офіційною думкою Центрів з контролю та профілактики захворювань.