ТЕРАПЕВТИЧНІ ПЕРЕДОВИКИ У ФЕНІЛКЕТОНУРІЇ

фенілкетонурії

Марна Сільвана Альдерете, Роксана Марна Мендес, Марна Фернанда Монзун

Доктор Густаво Адольфо Мендес

Журнал аспірантури VI кафедри медицини - № 154 - лютий 2006 р. Стор. 21-23

Фенілкетонурія - поширена патологія, спричинена дефіцитом ферменту фенілаланінгідроксилази, відповідального за перетворення фенілаланіну в тирозин у печінці.

Клінічна картина дітей із пізньою діагностикою сильно варіюється залежно від ступеня дефіциту ферментів. У перші місяці життя виявляються найважчі випадки із затримкою дозрівання, судоми та мікроцефалія.

У дітей старшого віку характерні психічні розлади з гіперактивністю, самопошкодженням та руйнівними імпульсами.

Лікування складається з дієти з низьким вмістом фенілаланіну, яка досягається спеціальною їжею. Білкові добавки також включені.

Частий моніторинг рівня фенілаланіну та тирозину є важливим для адаптації дієти до варіацій, спричинених зростанням, інфекціями тощо.

Ключові слова: фенілкетонурія, фенілаланін, тирозин, дієтичне лікування.

РЕЗЮМЕ

Фенілкетонурія - часте захворювання, спричинене дефіцитом ферменту фенілаланінгідроксилази, відповідального за перетворення в печінці фенілаланіну в тирозин.

Клінічна структура дітей при пізній діагностиці дуже варіюється залежно від ступеня ферментативної недостатності. У перші місяці життя більш важкі випадки проявляються зрілою відсталістю, судомами та мікроцефалією.

У дітей старшого віку психічні розлади мають характерні особливості, з гіперактивністю, самоагресією та деструктивними імпульсами.

Лікування складається з дієти з низьким вмістом фенілаланіну, яка досягається спеціальним годуванням. Білкові замінники також включені.

Частий моніторинг рівнів фенілаланіну та тирозину є фундаментальним для адекватної дієти при наявності змін внаслідок росту, інфекцій тощо.

Ключові слова: фенілкетонурія, фенілаланін, тирозин, дієтичне лікування.

ВСТУП

Фенілкетонурія (ФКУ) - це аутосомно-рецесивне захворювання, яке вражає головним чином мозок. Зустрічається у 1 із 10 000 людей. Класичний ФКУ є результатом дефекту гідроксилювання фенілаланіну з утворенням тирозину; Активність фенілаланінгідроксилази печінки відсутня або сильно знижена. (1)

Фенілаланін (ФА) - одна з восьми незамінних амінокислот, що містяться в продуктах, що містять білок. При цьому розладі ФА не можна нормально застосовувати через відсутність ферменту, як наслідок, відбувається накопичення в організмі високих рівнів цієї амінокислоти та інших похідних та близькоспоріднених речовин. Ці сполуки токсичні для центральної нервової системи і викликають пошкодження мозку. (два)

Якщо білків, що викликають цю хворобу, суворо не уникати, пошкодження мозку спричиняє важку розумову відсталість наприкінці першого року життя. ФКУ - це захворювання, яке можна легко виявити та вилікувати простим аналізом крові у всіх новонароджених. (два)

Іншими симптомами, що проявляються, є: екзема, мікроцефалія, тремор, спастичність, судоми, гіперактивність, характерний запах миші в сечі та поту, блідий колір (блідий колір обличчя, світле волосся та блакитні очі). (два)

У класичній ФКУ діагноз встановлюють, демонструючи наступне:

1) Гіперфенілаланінемія на рівні 20 мг/дл або вище (норма: 1 мг/дл)

2) Нормальний тирозин у плазмі (1 мг/дл) або знижений

У більшості немовлят із класичною ФКУ нормальний інтелект можна досягти лікуванням дієтою з дуже низьким вмістом ФП за умови, що її розпочинають протягом перших 10 днів життя дитини. (1)

Прогноз дітей, виявлених у скринінгових програмах та які підтримували хороший метаболічний контроль, є добрим. (3)

Для догляду за особами з ФКУ необхідний мультидисциплінарний та комплексний підхід. Потрібні узгодженість та координація між скринінгом, лікуванням, збором даних та програмами підтримки пацієнтів. (4)

Цей бібліографічний огляд має на меті:

· Представити основи дієтичного лікування пацієнтів із класичною фенілкетонурією, проаналізувавши результати існуючих досліджень

Зверніть увагу на користь білкових добавок як важливої ​​частини дієти у цих пацієнтів.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Для підготовки цього огляду ми використовували педіатричну бібліографію та контрольовані клінічні випробування, витягнуті через пошукову систему PubMed, використовуючи ключові слова: фенілкетонурія, дієта, лікування.

Пошук був обмежений статтями, опублікованими в період з жовтня 2001 року по грудень 2005 року.

Фенілкетонурія - спадкове захворювання, основне лікування якого полягає у обмеженні дієти амінокислоти фенілаланін. Дієту потрібно починати в період новонародженості, щоб запобігти або зменшити розумову ваду, однак вона дуже сувора, неприємна на смак і важко дотримуватися. (5)

ФА міститься у значній кількості в таких продуктах, як молоко, яйця та інші звичні продукти харчування. Крім того, він міститься в підсолоджувачі Nutrasweet (аспартам), саме тому слід уникати продуктів, що містять аспартам, у дієтах дітей з цією хворобою. Лофеналак - це спеціальне дитяче сухе молоко для дітей з ФКУ, яке може використовуватися протягом усього життя як джерело білка з надзвичайно низьким вмістом FA і збалансоване за іншими незамінними амінокислотами. (два)

Група Кокранівського муковісцидозу та генетичних розладів провела пошук Реєстру випробувань у 2004 р., До якого було включено 4 дослідження з 251 учасником з метою оцінки ефектів дієтичного режиму з низьким вмістом АФ, розпочатого на початку життя для людей із ФКУ, та одночасно оцініть можливі наслідки помірності або призупинення дієти на інтелект, нейропсихологічні результати, а також на смертність, ріст, стан харчування, харчову поведінку та якість життя. (6)

Було виявлено мало суттєвих відмінностей між групами лікування та порівняння щодо цікавих результатів. Рівні ФП у крові були значно нижчими у учасників ФКУ, які дотримувались дієти з низьким вмістом FA, порівняно з тими, хто дотримувався дієти з меншим обмеженням. IQ був значно вищим у учасників, які дотримувались дієти, ніж у тих, хто зупинився. Однак ці результати були отримані в рамках одного дослідження. (6)

Результати нерандомізованих досліджень прийшли до висновку, що дієта з низьким вмістом ФА ефективно знижує рівень ФА в крові та покращує рівень IQ та нейропсихологічні результати. Нам не вдалося знайти жодного рандомізованого контрольованого дослідження, що оцінювало б ефект дієти з низьким вмістом ФА проти жодного режиму харчування з моменту встановлення діагнозу. Немає певності щодо точного рівня обмеження ФП або коли, якщо взагалі, дієта може бути помірною. (6)

У французьких Керівних принципах лікування ФКУ та гіперфенілаланінемії (7) встановлено, що дієту з низьким вмістом ФА слід розпочинати якомога швидше у всіх новонароджених з рівнем ФА вище 10 мг/дл. Дієтичний контроль повинен підтримувати рівень FA у плазмі крові від 2-5 мг/дл до віку 10 років. Є дослідження, які підтверджують, що у дітей старшого віку дієту слід поступово контролювати, підтримуючи рівень ФА нижче 15 мг/дл до кінця підліткового віку та нижче 20-25 мг/дл у дорослих. За всіма пацієнтами з ФКУ слід спостерігати протягом усього життя, виявляти тих, хто не може приймати ослаблену дієту, та суворо запобігати шкідливим наслідкам материнської ФКУ.

Людям із ФКУ, які дотримуються дієти з низьким вмістом жиру, потрібно приймати замінник білка, щоб забезпечити адекватну добову потребу.

У серпні 2005 р. Було проведено пошук у Реєстрі групових досліджень групи Кокранового муковісцидозу та генетичних розладів для оцінки переваг та несприятливих наслідків вживання білків у дітей та дорослих із ФКУ, які сидять на дієті з низьким значенням ФП. (8)

Було визначено лише одне дослідження (включаючи 28 учасників), яке відповідало критеріям включення для цього пошуку. Жодних висновків щодо коротко- чи довгострокового використання білкових добавок у ФКУ неможливо зробити через відсутність наукових доказів. (8)

В ході іншого пошуку Реєстру досліджень групи Кокранівського муковісцидозу та генетичних розладів, проведеного в 2003 р., Який включав 6 рандомізованих та квазірандомізованих контрольованих досліджень з 56 учасниками, концентрацію тирозину в крові порівнювали у учасників, які отримували добавки тирозину, та тих, хто в групі плацебо. (5)

Жодних суттєвих відмінностей не виявлено в жодному з вимірюваних результатів. З наявних доказів не можна дати рекомендацій щодо впровадження добавок тирозину в звичайну клінічну практику. Був зроблений висновок, що для подальших доказів необхідні подальші рандомізовані контрольовані дослідження. (5)

Тетрагідробіоптерин (BH4), природний кофактор фенілаланінгідроксилази, може знизити рівень FA у чутливих до BH4 пацієнтів з гіперфенілаланінемією. У дослідженні, проведеному в Швейцарії та Німеччині, було використано 8-12 мг/кг/день BH4. У всіх пацієнтів спостерігалося зниження ФП у крові більше ніж на 30%. Побічних ефектів не спостерігалося, а соматичний та психомоторний розвиток був нормальним. Основною проблемою лікування ВН4 є пошук оптимальної дози для різного віку та за особливих обставин, таких як інфекційні захворювання. Є дані, що у деяких пацієнтів лікування ВН4 може дозволити більш ослаблену дієту з низьким вмістом білка, що свідчить про позитивний вплив на збільшення ваги та якість життя. Потрібні більш контрольовані дослідження, щоб виключити побічні ефекти та оптимізувати стратегії лікування BH4 у ФКУ. (9)

ВИСНОВОК

Потрібне подальше дослідження патофізіології ФКУ та її зв'язку з генетичними, неврологічними та поведінковими варіаціями.

З наявної на сьогоднішній день інформації щоденна практика не може дати рекомендацій щодо введення білкових добавок.

Чи може дієтичний режим бути більш вільним або припинений у підлітковому віці, чи його слід дотримуватися протягом усього життя, досі залишається суперечливим.

Очікуваний результат дуже підбадьорює, якщо дієтичне лікування суворо дотримується, починаючи відразу після народження; однак для оптимізації стратегій лікування потрібні більш контрольовані дослідження.

Завдання на майбутнє - знайти альтернативи не дієтичному лікуванню.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Berhman R, Kliegman R. Nelson Compendio de Pediatria.4є Edition. Madrid-Espaсa. Видавництво: Mc Graw-Hill; 2002: 171-172.

2. Національна бібліотека США та Національний інститут охорони здоров’я. Фенілкетонурія Medline Plus [онлайн] 2005 [доступ 10 грудня 2005]; URL-адреса доступна за адресою: http://www.nlm.nih.gov/medlineplus/spanish/ency/article/001166.htm

3. Meneghello JR, Enrique FN, Enrique Paris M, Puga FT. Педіатрія. 5-е видання. Мадрид: Редакційна книга Panamericana, 1997: Т. II: 2063.

4. Панель розробки консенсусу національних інститутів охорони здоров’я. Заява Національної конференції з питань консенсусу з питань охорони здоров’я: Фенілкетонурія: скринінг та управління, педіатрія; 2001; 108 (4): 972-982.

5. Пусті В. Дж., Резерфорд П. Добавки тирозину при фенілкетонурії. Кокранівська бібліотека плюс [онлайн] 2005 [Дата доступу 2005, 19 листопада]; URL-адреса доступна за адресою: http://www.cochrane.org/reviews/es/ab001507.html

6. Пусті В. Дж., Резерфорд П. Дієтичні втручання при фенілкетонурії. Кокранівська бібліотека плюс [онлайн] 2005 [Дата доступу 2005, 19 листопада]; URL-адреса доступна за адресою: http://www.cochrane.org/reviews/es/ab001304.html

7. Abadie V, Berthelot J, Feillet F, Maurin N, Mercier A, Ogier de Baulny H. Управління фенілкетонурією та гіперфенілаланінемією: французькі рекомендації, Архіви педіатрії та медицини підлітків; 2005; 12 (5): 594-601.

8. Резерфорд П., Пусті В. Дж. Білковий замінник для дітей та дорослих із фенілкетонурією. Кокранівська бібліотека плюс [онлайн] 2005 [Дата доступу 2005, 19 листопада]; URL-адреса доступна за адресою: http://www.cochrane.org/reviews/en/ab004731.html

9. Trefz FK, Scheible D, Frauendienst-Egger G, Korall H, Blau N. Тривале лікування хворих на легку та класичну фенілкетонурію тетрагідробіоптерином, молекулярна генетика та метаболізм; 2005; 86: S75-S80.