Подробиці лекції
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є найпоширенішим ендокринним захворюванням у жінок, багатофакторною етіологією з широким спектром клінічних симптомів та ендокринними порушеннями метаболізму. Діагноз заснований на Роттердамському консенсусі (2003): ановуляція (A), клінічна або лабораторна гіперандрогенія (HA), полікістозна ультразвукова візуалізація (PCO) яєчників, дві з яких повинні бути виконані. Він має чотири фенотипи: A: HA + A + PCO, B: HA + A, C: HA + PCO, D: A + PCO.
Завдання: Порівняльний аналіз клінічних та лабораторних значень фенотипів СПКЯ у Роттердамі.
Методи: Ретроспективна обробка даних пацієнтів із СПКЯ (N = 100), які проходили лікування у відділенні ендокринології відділення акушерства та гінекології, DEKK.
Результати: Фенотиповий розподіл 100 пацієнтів: A: N = 53 (середній вік: 25,7 ± 5), B: N = 24 (24,8 ± 8), C: N = 6 (23,7 ± 3,7)), D: N = 17 (27,2 ± 6,5.). Не було різниці у віці Менархе, регулярні цикли були лише у типу С. Симптоми гіперандрогенності спостерігались у 94% типу А, 79% типу В і 50% типу С, але не у типу D. ІМТ збільшувався скрізь (в середньому 29), переважно у типів A та D. ФСГ був нормальним, але ЛГ був помітно підвищений у нормогонадотропному діапазоні у типів А та D, як і співвідношення ЛГ/ФСГ (1,86 та 1,72, відповідно). Найвищий рівень андрогенних (Т, А) яєчників виявлений у типу А, надниркових залоз (DHEAS, 17OHP) у типів А і С, у типу В жоден не був помірно підвищений у Т, D. Рівні ГСГГ низькі скрізь, особливо у типу В. ІЧ найчастіше зустрічається у типу D (47%), найменше - у С (17%).
Висновок: Якщо всі роттердамські умови будуть дотримані, розвинеться СПКЯ типу А. Якщо зображення UH PCO відсутнє (B), гірсутизм асоціюється з підвищенням рівня андрогенів яєчників та низьким рівнем SHBG, але ІЧ не є характерним, що свідчить про HA, що походить від яєчників. Якщо є овуляції, незважаючи на зображення UH PCO (C), відносно нижчий коефіцієнт ІМТ та ІЧ, високий рівень DHEAS, рівень 17OHP підвищують патогенну роль кори надниркових залоз. При СПКЯ (D) без ГК ІМТ є високим, а ІЧ поширеним явищем, фенотип заснований на етіології ожиріння. Якщо декілька факторів виникають разом (ожиріння, ІЧ, низький рівень ГСГ, надмірна продукція андрогенів надниркових залоз), розвивається важка “А” форма СПКЯ.