Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації
Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам
Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси
Індексується у:
Scopus, SciELO, Latindex, Imbiomed, Lilacs, електронні журнали, Periódica та Embase.
Слідкуй за нами на:
CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі
SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.
SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.
- Резюме
- Ключові слова
- Анотація
- Ключові слова
- Вступ
- Резюме
- Ключові слова
- Анотація
- Ключові слова
- Вступ
- Клінічний випадок
- Обговорення
- Завершення
- Етичні обов'язки
- Захист людей і тварин
- Конфіденційність даних
- Право на приватність та інформовану згоду
- Конфлікт інтересів
- Бібліографія
Системний червоний вовчак може мати широкий спектр симптомів, які іноді можуть маскувати серйозні ускладнення, пов’язані з тим самим захворюванням. Серед них панкреатит є незвичайною причиною, і все ж причиною високої смертності, особливо у пацієнтів з несвоєчасним лікуванням. Ми повідомляємо про випадок із пацієнтом із системним червоним вовчаком із ураженням нирок та центральної нервової системи, недавнього появи, який пов’язаний із появою панкреатиту та тиреоїдиту, і представляє задовільний розвиток із терапевтичною схемою циклофосфаміду та преднізолону.
Системний червоний вовчак може мати широкий спектр симптомів, які в деяких випадках можуть маскувати серйозні ускладнення, пов’язані з тим самим захворюванням. Серед них панкреатит є рідкістю, але високою смертністю, особливо у пацієнтів, які не отримують належного лікування. Ми повідомляємо про випадок пацієнта із системним червоним вовчаком із недавньою ураженням нирок та центральної нервової системи, що пов’язано з початком панкреатиту та тиреоїдиту. Задовільний результат був отриманий при терапевтичному режимі циклофосфаміду та преднізолону.
Системний червоний вовчак (СЧВ) - це аутоімунне захворювання з широким розмаїттям клінічних ознак та симптомів, яке пов’язане з великою кількістю імунологічних та лабораторних досліджень. Незважаючи на той факт, що виживання цих пацієнтів помітно зросло за останні 6 десятиліть, до більш ніж 90% за 5 років1, тягар захворюваності та захворюваності все ще високий. Ми розглядаємо випадок пацієнта із СЧВ та нефритом, який одночасно мав симптоми тиреоїдиту та панкреатиту.
Рентгенограма грудної клітини показала наявність плевральних випотів та зображення, що свідчить про консолідацію лівої базальної області, незважаючи на те, що у пацієнта не спостерігалося кашлю, мокротиння або лихоманки (рис. 1). Проста томографія грудної клітки виявила лівий плевральний випіт з іпсилатеральним компресійним ателектазом та паренхіматозними смугами на правій основі (рис. 2). Проведена ехокардіограма повідомила про збережену фракцію викиду з підвищеним систолічним тиском легеневої артерії 42 мм рт. Ст. (Vr. PsAp менше 36 мм рт. Ст.). Індекс активності системної хвороби (SLEDAI) розраховували за 21 балом, враховуючи сильне загострення СЧВ. Розпочато лікування преднізолоном по 30 мг на день, що покращило задишку та насичення киснем.
Рентген грудної клітки: задня передня проекція, що показує двосторонні плевральні випоти та зображення, що свідчить про консолідацію лівої базальної області.
Проста томографія грудної клітки з ознаками лівого плеврального випоту, пов’язаного з іпсилатеральним компресійним ателектазом та паренхіматозними смугами на правій основі.
Протягом другого тижня госпіталізації вона представила картину раптових і дифузних болів у животі, пов’язаних з нудотою, звіт про амілазу 817 Од/л (27-131 Од/л) та гепатобіліарне УЗД з дифузним збільшенням ехогенності печінки, без рідини в порожнині очеревини і без змін у жовчній протоці. Було проведено ліпідний профіль, який повідомляли як: загальний холестерин 146 (Vr. Менше 200 мг/дл), ЛПВЩ 37 (Vr. Більше 50 мг/дл для жінок), ЛПНЩ 77 мг/дл (Vr. Нижче 160 мг/дл, змінне значення відповідно до факторів серцево-судинного ризику) і тригліцеридів 153 мг/дл (Vr. Менше 150 мг/дл). Томографія черевної порожнини не проводилась, оскільки вона вважалася високим ризиком нефротоксичності через необхідне контрастне середовище. З діагнозом гострий панкреатит він лікувався симптоматично меперидином та метоклопрамідом, що дозволило вирішити клінічну картину живота протягом наступних 7 днів.
Проста томографія головного мозку, з незначними змінами мікроангіопатії та без ознак пошкодження простору.
В літературі не повідомляється про зв'язок панкреатиту та тиреоїдиту у хворих на СЧВ, можливо, частково через відсутність підозр на панкреатит як диференціальний діагноз у пацієнтів з активним ВКВ, які страждають від болю в животі. Також повідомлення про компрометацію щитовидної залози не є поширеним явищем у цієї групи пацієнтів. Відсутність врахування симптомів гіпертиреозу у пацієнтів з активною системною запальною реакцією також, ймовірно, є причиною недооцінки захворювань щитовидної залози у цій групі. Це призводить до того, що в літературі неможливо визначити клінічний профіль пацієнтів із цією комбінацією висновків або клінічні профілі, які були описані в кожному із суб'єктів окремо.
Що стосується ураження підшлункової залози, описаного при СЧВ, воно вважається рідкістю (табл. 1), і частота випадків приблизно 0,4-1,1 на 1000 пацієнтів/рік спостерігалася в різних серіях. Етіологія ще не з’ясована через низьку поширеність, відсутність патологічних досліджень чи моделей на тваринах. Однак існують розглянуті патофізіологічні гіпотези, судинна з яких є найбільш правдоподібною, що передбачає різні механізми, такі як компрометація некротизуючим васкулітом, тромботична васкулопатія, вторинна внаслідок антифосфоліпідного синдрому, проліферація та потовщення інтими; відкладення імунного комплексу та активація комплементу в судинній стінці 3 .
Випадки панкреатиту у пацієнтів із системним червоним вовчаком за даними різних когорт.
| Сааб та ін. 4; 1998 рік | 891 | 8 (0,8%) | 9 |
| Паскуаль-Рамос та ін. 5; 2004 рік | 895 | 18 (2%) | 17 |
| Дерк і ДеГоратіус 6; 2004 рік | 2947 | 27 (0,9%) | двадцять |
| Янлонг та ін. 7; 2012 рік | 4053 | 27 (0,6%) | 12 |
| Ручика та ін. 8; 2012 рік | 551 | 11 (1,9%) | два |
| Петрі та Маколь 9; 2010 рік | 1811 | 63 (3,4%) | двадцять один |
До 41% випадків у дослідженні Pascual-Ramos 5 розглядали ідіопатичну етіологію, визначаючи інші можливі етіології, такі як механічно-обструктивна, що спостерігається у 34%, і токсично-метаболічна у 24% випадків згідно з тим самим дослідженням 5 . У 20% випадків про це повідомляється під час первинного представлення СЧВ та ще 60% у наступні 2 роки, 5 із середнім значенням 5 років. Панкреатит асоційований зі значною активністю захворювання, однак у 10% випадків, пов'язаних із СЧВ, він не мав жодних інших клінічних чи лабораторних проявів. Решта 90% виявили значну активність вовчака зі значним ураженням шкіри, суглобів та нирок 4. Факторами ризику для виявлення панкреатиту при СЧВ є: плеврит, психоз, анемія, гіпертригліцеридемія і не пов'язані з антифосфоліпідними, анти-ДНК, анти-Ro або анти-La 9 антитілами .
Фактори ризику, пов'язані з лікуванням, були повністю проаналізовані в 77 випадках Брейєром та співавт. 10, зазначивши, що кортикостероїди та азатіоприн рідко ідентифікувались як причина панкреатиту і не маючи змоги чітко продемонструвати причинно-наслідковий зв'язок10, тому в більшості випадків лікування продовжували. Паскуаль-Рамос та ін. порівняв частоту вживання стероїдів у пацієнтів з вовчаком та ідіопатичним панкреатитом, не виявивши асоціації ризику 5 .
Клінічні прояви, про які найчастіше повідомляють: біль у животі (80%), нудота або блювота (60%), лихоманка (50%) та діарея (9%) 10. У переважній більшості випадків діагноз базувався на клінічних висновках, доданих до підвищення рівня ферментів підшлункової залози, або амілази, або ліпази, хоча описано, що до 30% безсимптомних пацієнтів можуть мати ці позитивні тести. Антинуклеарні антитіла присутні у 98% випадків, анти-ДНК-антитіла у 73% та низькі рівні комплементу у 75% 11. Лікування СЧВ-асоційованого панкреатиту майже завжди включає глюкокортикоїди, іноді додавання азатіоприну, а у більш важких випадках циклофосфамід, плазмаферез або гама-глобулін. Брейер вважав, що ускладнення (дихальна недостатність, плевральний випіт, інфекція, шок і псевдокіста підшлункової залози) можуть виникнути, якщо не проводити своєчасне лікування до 57%, що різко збільшує смертність до 45%, що значно вище в порівнянні з 3 % смертності у випадках без наявності ускладнень. Паскуаль-Рамос та ін. повідомили про загальну смертність 22% 5, тоді як Дерк та ін. повідомили про 18% 6 .
Важливо виділити адекватну клінічну відповідь на імунодепресивні засоби, кортикостероїди, антитиреоїдні препарати та бета-блокатори, а також підтримуюче лікування проявів симптомів панкреатичної та щитовидної залози без подальших рецидивів.
Діагноз панкреатиту та тиреоїдиту при вовчаку не є загальним, і асоціація цих 2 ще менше; аналогічно, взаємодія в природничій історії та прогноз цих явищ з їх синхронним викладом невідомий. Описаний випадок, як і той, що повідомляється в літературі, вказує на клінічний і параклінічний профіль високої вовчакової активності, що може призвести до недооцінки через перекриття симптомів цих станів з іншими проявами вовчака, що є необхідним при підозрі на ці ускладнення у високому сценарії діяльності з метою своєчасного їх виявлення та лікування.
Етичні обов'язки Захист людей і тварин
Автори заявляють, що для цього дослідження не проводились експерименти на людях чи тваринах.
Конфіденційність даних
Автори заявляють, що дотримувались протоколів свого робочого центру щодо публікації даних про пацієнтів.
Право на приватність та інформовану згоду
Автори отримали інформовану згоду пацієнтів та/або суб'єктів, зазначених у статті. Цей документ знаходиться у власності відповідного автора.