Ультразвукове вимірювання вісцерального жиру та його зв’язок із серцево-судинними та метаболічними факторами ризику у пацієнтів із зайвою вагою, що залишається.

  • Автори:Патрісія Марін Сегура
  • Директори дисертацій:Хосе Луїс Барта Расеро (реж. Тес.), Блас Ервіас Віванкос (кодиров. Тес.)
  • Читання: В Університеті Кадіса (Іспанія) у 2016 році
  • Ідіома: Іспанська
  • Кваліфікаційний суд дисертації:Рафаель Торрехон (голова), Хуан Хесус Фернандес Альба (секрет), Лютгардо Гарсія-Діас (речник)
  • Предмети:
    • Медичні науки
      • Клінічні науки
        • Гінекологія
        • Рентгенологія
      • Терапія
        • Ендокринологія
  • Повний текст недоступний (Дізнайтеся більше.)
  • Резюме

    • ЗАВДАННЯ ТА ГІПОТЕЗ: Загальна мета: Оцінити взаємозв'язок між показниками розподілу жирових відкладень у першому триместрі вагітності та показниками серцево-судинного та метаболічного ризику у вагітних із надмірною вагою та ожирінням, а також із медіаторами запалення у першому триместрі. та його взаємозв'язок із перинатальними наслідками. Загальна гіпотеза: Параметри, які вказують на переважний розподіл жиру в животі, центральній або вісцеральній зоні, краще пов'язані з показниками серцево-судинного та метаболічного ризиків, а також медіаторами запалення, ніж індекс маси тіла (ІМТ) у пацієнтів із ожирінням та надмірною вагою, і можуть бути частиною прогнозних моделей ваги при народженні новонароджених жінок із надмірною вагою та ожирінням.

      вимірювання

      РЕЗУЛЬТАТИ: А) При оцінці критеріїв метаболічного синдрому у популяції із нормальною вагою, надмірною вагою та ожирінням ми отримали наступні результати.

      Кров'яний тиск. Найкращими прогнозованими показниками були ADT, підшкірний жир, MAP, ІМТ до вагітності та SAT, гестаційний ІМТ.

      Обмін глюкози. Єдиним параметром, який корелював із трьома змінними метаболізму глюкози (глікемія, інсулінемія та HOMA), був підшкірний жир.

      Ліпідний обмін. Вимірювання жиру в животі, особливо за рахунок вісцерального жиру, краще корелює з показниками ліпідів, особливо тригліцеридів, ніж соматометричні вимірювання. У групі нормальної ваги соматометричні вимірювання не показали значущих кореляцій, лише сонографічні вимірювання.

      Б) У популяції з ожирінням та надмірною вагою ми оцінили різні методи вимірювання центрального ожиріння з наступними результатами: параметром, який найкраще корелював з АДТ, була окружність рук, а потім сонографічне вимірювання підшкірного жиру.

      Найкраща прогнозована модель інсулінемії включає ІМТ до вагітності та виключає інші змінні.

      Найкращим предиктором для HDLc була окружність живота.

      В) Ми оцінили рівні цитокінів у сироватці матері вагітних із ожирінням та надмірною вагою у першому триместрі та його взаємозв'язок з діагностичними критеріями метаболічного синдрому та методами вимірювання центрального ожиріння, спостерігаючи: рівні лептину були вищими при ожирінні андроїдного типу.

      Загалом ІМТ краще корелює з CRP, лептином та резистином, ніж вимірювання жиру в животі.

      TNF-a показав найкращі кореляційні зв'язки з артеріальним тиском, ніж інші цитокіни.

      Резистин був єдиним цитокіном, який корелював з HOMA та інсулінемією.

      D) Кореляція вимірювань центрального ожиріння та цитрину в І триместрі пацієнтів з ІМТ≥25 та перинатальних результатів.

      Підшкірний жир був єдиним показником центрального ожиріння, який представляв майже значну кореляцію з гестаційним віком при пологах, демонструючи тенденцію до збільшення підшкірного жиру, більш тривалий термін вагітності.

      TNF-a суттєво корелював із гестаційним віком під час пологів.

      MCP-1 продемонстрував значну кореляцію з вагою новонародженого.

      ОБГОВОРЕННЯ Найбільші відмінності між групами ІМТ щодо артеріального тиску, метаболізму глюкози та ліпідів та товщини вісцерального жиру виявляються серед пацієнтів з ІМТ