Колишній режим Кишинева, очолюваний комуністом Володимиром Вороніним, часто нехтував правами своїх громадян, зловживав своїх опонентів і діяв "холодною війною" як у своїй внутрішній, так і у зовнішній політиці. Конфлікт розриву з Придністровською республікою ще не вирішений, його фінансові ресурси мізерні, борги зростають, тоді як значна частина людей мігрує за кордон, щоб отримати роботу та доходи.
5 квітня 2009 року, наприкінці другого та останнього строку голови держави Вороніна, у Молдові відбулися вибори. Ще до оголошення результатів тисячі молодих людей вийшли на вулиці столиці Кишинева, протестуючи проти фальсифікації остаточного результату голосування. Натовп також ненадовго окупував президентський кабінет та будівлю парламенту. Мітингувальники та правоохоронні органи зіткнулися: 275 поліцейських отримали поранення та понад сто скарг на зловживання надійшли до столу прокуратури.
З тих пір Молдова проводить свої дні без глави держави. У травні через об'єднання опозиції парламент не обрав президента, а кандидат від комуністів не пройшов червневе голосування. У липні відбулись дострокові вибори, але нові члени парламенту також не змогли домовитись про особу президента: ні листопадове, ні грудневе голосування не дали результатів. Цього року відбудуться чергові дострокові вибори.
Нещодавно Генеральна прокуратура оголосила про арешт особи, яку підозрюють у замаху на Валерію Бобока. Хлопчика побили до смерті в ніч з 7 на 8 квітня минулого року. Підозрюваний - поліцейський.
Тепер, 2 квітня, після тривалих дебатів члени парламенту досягли згоди про зміну конституції: президента країни обиратиме не парламент, а безпосередньо народ.
За бурхливий рік, що минув, уряд доклав неймовірних зусиль: країна отримала понад 3,6 мільярда доларів позик та зобов'язань від Москви, Пекіна, Брюсселя та Міжнародного валютного фонду. Тим часом 4,4 млрд доларів - це валовий національний продукт. Смілива затія, стільки святого.